«Немає позитивного прогнозу. Абсолютно жодного…Фронт десь провалиться» – журналісти WP поспілкувалися з воїнами на передовій

Українські військові стикаються з критичною нестачею піхоти, що призводить до виснаження та зниження морального духу на передовій, повідомили цього тижня військовослужбовці на місцях — нова небезпечна динаміка для Києва майже через два роки тяжкої, кровопролитної війни з Росією.

Останніми днями в інтерв’ю на лінії фронту майже дюжина солдатів і командирів розповіли The Washington Post, що дефіцит особового складу зараз є їхньою найгострішою проблемою, оскільки Росія відновила наступальну ініціативу на полі бою та посилює свої атаки.

Один командир батальйону механізованої бригади, яка воює на сході України, сказав, що його підрозділ наразі має менше 40 піхотинців — солдатів, розміщених у передових окопах, які стримують російські напади. За словами командира, повністю оснащений батальйон мав би понад 200 осіб.

Інший командир піхотного батальйону іншої бригади сказав, що його підрозділ так само виснажений.

Опитані солдати говорили на умовах анонімності, оскільки вони не мали права говорити публічно і могли зазнати покарання за свої коментарі.

Повідомлення про гостру нестачу військ надійшли, коли президент Володимир Зеленський готується замінити Головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного , причому головна розбіжність полягає в тому, скільки нових солдатів Україні потрібно мобілізувати.

В Офісі президента України від коментарів відмовилися, звернувшись із запитанням до Міноборони, яке, у свою чергу, направило питання до Генштабу ЗСУ. Генштаб не відповів на запит про коментар.

Залужний сказав Зеленському, що Україна потребує майже 500 000 нових військових. Але президент відкинув цю цифру приватно та публічно. Зеленський заявив, що хоче отримати від українського військового керівництва більше обґрунтувань щодо того, чому потрібна така кількість призовників, а також висловив занепокоєння щодо того, як Київ їх фінансуватиме.

Фінансова допомога від західних партнерів не може бути використана для виплати зарплат солдатам, і бюджет України вже відчуває напругу, оскільки пакет допомоги у 60 мільярдів доларів, запропонований президентом Байденом, зупинився в Конгресі. Минулого тижня Європейський Союз схвалив допомогу в розмірі приблизно 54 мільярдів доларів після того, як вона була відкладена на кілька тижнів через опозицію прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбана.

Дебати в Києві про мобілізацію — і до якої міри країна має її посилити — розлютили солдатів на передовій.

Командир батальйону Олександр сказав, що роти в його підрозділі в середньому укомплектовані приблизно на 35 відсотків від належного. Командир другого батальйону десантно-штурмової бригади розповів, що це характерно для підрозділів, які виконують бойові завдання.

Відповідаючи на запитання, скільки нових бійців він отримав, не враховуючи тих, хто повернувся після поранень, Олександр сказав, що за останні п’ять місяців до його батальйону прислали п’ять осіб. Він та інші командири сказали, що новобранці, як правило, погано навчені, створюючи дилему щодо того, чи відправляти когось негайно на поле бою, оскільки підкріплення дуже потрібне, навіть якщо вони, ймовірно, будуть поранені або вбиті.

«В основі всього – брак людей», – сказав Олександр.

«Куди ми йдемо? Я не знаю», – додав він. «Немає позитивного прогнозу. Абсолютно жодного. Це закінчиться великою кількістю смертей, глобальним провалом. І скоріш за все, я думаю, фронт десь провалиться, як це було у ворога у 2022 році, на Харківщині».

Восени 2022 року українці скористалися слабким місцем на російській лінії фронту, де московські сили були неукомплектовані, і зуміли звільнити більшу частину північно-східного регіону під час швидкого тижневого вересневого наступу. Президент Росії Володимир Путін відповів на ганебну поразку, оголосивши мобілізацію в своїй країні.

Український Парламент проголосував у першому читанні за законопроєкт про мобілізацію, згідно з яким мінімальний призовний вік буде знижено з 27 до 25 років. Але законодавці, які працюють над законопроєктом, і військові визнають, що Київ погано пояснив громадськості, чому потрібно посилати більше людей на фронт.

Натомість Зеленський і Залужний публічно суперечили один одному та створювали видимість внутрішньої боротьби.

У серпні Зеленський звільнив керівників усіх обласних військкоматів України, мотивуючи це корупцією. Але оскільки деякі з цих посад залишилися вакантними, мобілізація призупинилася, сказав високопоставлений військовий чиновник. Командири на місцях підтвердили, що з осені прибуло мало нових людей.

«У нас є прямі проблеми з особовим складом, — сказав заступник командира стрілецького батальйону Микита. «Тому що це війна, і гине піхота в обороні».

«Я розмовляю зі своїми друзями, теж офіцерами в інших частинах, і з піхотними; скрізь майже однакова ситуація», – додав Микита.

Також проблемою є нестача боєприпасів і зброї. Командир, підрозділ якого нещодавно перевели на нову ділянку фронту на сході України, розповів, що отримав 10 снарядів для двох гаубиць. Зеленський визнав, що поставки артилерійських боєприпасів сповільнилися, оскільки Європа намагається виготовити достатню кількість снарядів для задоволення потреб України, а пакет допомоги залишається у глухому куті у Вашингтоні.

Дефіцит особового складу може мати ефект доміно, кажуть українські військовослужбовці.

Особливо взимку, коли погодні умови важкі, піхоту слід замінювати приблизно через три дні. Але оскільки частинам не вистачає військ, розгортання подовжується — або особовий склад, призначений для тилу, змушений нести службу на передовій, незважаючи на те, що він погано підготовлений до цього. Війська, які морально і фізично виснажені через перевтому, іноді не можуть захистити свої позиції, що дозволяє Росії — з більшою живою силою та боєприпасами — просуватися вперед.

«Їх треба кимось замінити», — сказав командир батальйону Олександр. «Їх немає ким замінити, тому вони більше сидять, у них падає моральний дух, вони хворіють або обморожуються. Вони закінчуються. Їх нема ким замінити. Передня частина тріщить. Фронт руйнується. Чому ми не можемо їх замінити? Тому що в нас немає людей; в армію ніхто не йде. Чому ніхто не йде в армію? Бо країна не сказала людям, що треба йти в армію. Держава не змогла пояснити людям, що вони повинні йти в армію. Ті, хто знав, що треба йти, вони вже всі закінчилися».

41-річний Сергій, командир взводу, який воює в Авдіївці, місці найінтенсивніших нападів Росії, сказав, що його та його людей рідко повертають лише через три дні. Частіше проходить п'ять днів — а то й 10.

Дмитро, ще один заступник командира батальйону в іншій бригаді, сказав, що його піхотинці зазвичай отримують два дні відпочинку після п’яти-десяти днів утримання позицій, і оскільки більшість його солдатів старше 40 років, їхня недостатня фізична підготовка посилює проблеми. .

«Ви можете це відчути; люди виснажені і морально, і фізично», – сказав Сергій. «Дуже важко, погодні умови, постійні обстріли. Вони дуже сильно впливають на психіку людини».

Відсутність ротацій є проблемою для всіх українських військових, а не лише для піхоти на лінії. Солдати можуть отримати кілька вихідних, щоб поїхати додому та побачитися зі своїми родинами, але рідко більше. Кажуть, у них ще є мотивація боротися з російськими окупантами, але також їм потрібен відпочинок і більше побратимів поруч.

Зеленський також попросив військових і парламент підготувати закон про демобілізацію тих, хто воює майже два роки. Члени парламенту, які працюють над законопроєктом, заявили, що обговорюють план звільнення або «демобілізації» солдатів, які пробули на фронті 36 місяців. Але для цього потрібно було б відправити людей на їх заміну.

«Кожен солдат думає про того хлопця, який ходить у Дніпрі або у Львові, чи в Києві», – сказав Микита. «Про них думають і теж хочуть відпочити. Звичайно, в їхніх головах виникає думка: якісь хлопці там просто гуляють, а ми тут».