Ексгенпрокурора Руслана Кравченка знайшли у Відні, – ЗМІ

Колишнього генерального прокурора України Руслана Кравченка журналісти «Української правди» виявили у Відні. За даними видання, він та його дружина нещодавно з’явилися в австрійському реєстрі місця проживання, однак зазначена там адреса, ймовірно, не є їхнім фактичним житлом.

За інформацією журналіста «Української правди» Михайла Ткача, Кравченко після виїзду з України міг дістатися австрійської столиці автомобілем. Авіаквитків із Польщі він, за даними джерел «Української правди», не купував.

Раніше видання повідомляло, що в ніч на 14 вересня Кравченко залишив Україну через пункт пропуску «Шегині – Медика». За кермом Mercedes-Benz V-Class був водій, який здійснює міжнародні пасажирські перевезення.

Дружина колишнього генпрокурора виїхала з України ще 12 вересня. За даними джерел видання, спочатку вона перетнула кордон із Молдовою, а наступного дня на автомобілі потрапила до Румунії.

Журналісти також перевірили інформацію про місце проживання подружжя в Австрії. У Центральному реєстрі реєстрації місця проживання країни Руслан та Олександра Кравченки нещодавно були зареєстровані за однією адресою – Jordangasse 7/12 у першому районі Відня.

Водночас, як з’ясувала «Українська правда», за цією адресою розташований офіс компанії CS Corporate Services GmbH, а не житлова квартира. Компанія, зокрема, надає послуги з реєстрації юридичних адрес для австрійських компаній, секретарського та управлінського обслуговування, а також продає вже зареєстровані компанії.

За тією ж адресою зареєстровано ще щонайменше два десятки юридичних осіб. Серед них є представництва та структури міжнародних компаній, а також низка менш відомих фірм.

У «Українській правді» припускають, що реєстрація за такою адресою могла бути способом не розкривати фактичне місце проживання Кравченка у Відні. Видання також пов’язує це з можливими планами колишнього генпрокурора залишитися в Австрії.

Водночас ці висновки є оцінкою авторів розслідування, а фактичне місце перебування Кравченка та його подальші плани офіційно не розкривалися.

Нагадаємо, 7 вересня Кравченко подав заяву про відставку з посади генерального прокурора. Її задовольнили, а 21 вересня його звільнили з органів прокуратури.

Генеральний прокурор України Руслан Кравченко подав заяву про відставку з посади.

Про це він повідомив у соціальних мережах.

За його словами, це політичне рішення, яке він ухвалив свідомо. Кравченко зазначив, що його позиція щодо звинувачень — незмінна.

«Не хочу, щоб посаду генерального прокурора використовували як інструмент політичного протистояння. Моя позиція щодо звинувачень залишається незмінною», — додав він.

Оприлюднені деталі розслідування НАБУ під назвою «Карфаген» містять записи розмов, у яких ключовий фігурант — заступник керівника департаменту міжнародно-правового співробітництва ОГП Сергій Кропива — згадує про «Шефа». По батькові цього діяча — Андрійович, що збігається з даними генпрокурора Кравченка, і в Офісі генерального прокурора підтвердили, що слідство вважає «Шефом» саме його. 

Під час засідання з обрання запобіжного заходу Кропиві, якого підозрюють в організації схеми із захисту дій незаконних кол-центрів, представник САП зазначив, що той міг відповідати за координацію ремонтних робіт у будинку Руслана Кравченка, розташованому в Козині.

Уранці, 14 вересня, очільник Офісу Генерального прокурора Руслан Кравченко опублікував відеозвернення, у якому повідомив про підписання підозри директору НАБУ Семену Кривоносу.

«Я підозрюю його у підробленні офіційних документів для отримання хабаря в особливо великому розмірі та фіктивному усиновленні з метою штучно створити підстави для уникнення відповідальності в суді», - заявив Кравченко.

Посадовець знову наголосив на політичному характері власної відставки. Він зазначив, що справа під назвою «Карфаген», де фігурують його підлеглі (хоча самому Кравченку обвинувачень не висували), мала на меті вилучення матеріалів Офісу генпрокурора стосовно працівників та керівництва НАБУ і САП. За його словами, деякі з цих документів були «викрадені».

Кравченко підкреслив, що Офіс Генпрокурора зараз забезпечує процесуальне керівництво у низці справ щодо «тяжких та особливо тяжких злочинів, вчинених працівниками НАБУ і САП».

«Я впевнений у цих матеріалах і можу їх оприлюднити», - сказав він.

Окрім цього, за твердженням Кравченка, другу підозру оголошено особі з оточення керівника САП. Їй інкримінують «вплив на суддів Вищого антикорупційного суду, пропозиції їм неправомірної вигоди, а також сприяння в ухиленні від мобілізації». Генеральний прокурор вважає, що саме це розслідування «стало тригером та істинною причиною нічного штурму Офісу генпрокурора».

Кравченко також зауважив, що раніше ухвалювати ці рішення йому «політично стримував президент», а також «і самі антикорупціонери, пропонуючи гарантії недоторканості в обмін на відмову від ухвалення підозри». Тим не менш, він запевнив, що «не буде політично зручним».

«Я знаю, що окрім мене цього б ніхто не зробив. Тому я готовий до всіх політично-медійних наслідків. Але ці підозри вже підписані. За кожним моїм словом стоять факти і докази, зібрані задовго до операції «Карфаген», єдиною метою якої було зупинити мене, як прямого політичного опонента, як людини, яка може перешкодити обранню потрібного нового керівника САП», - стверджує він у зверненні.

Наостанок Кравченко закликав Семена Кривоноса та Олександра Клименка піти у відставку «вже сьогодні», закидаючи їм «використання кримінальних проваджень для підпорядкування прокуратури, управління парламентом через страх і вплив на рішення президента для узурпації влади».