В Україні зафіксували два природні явища: Піп Іван засніжило, а Полтавщину сколихнув землетрус

22 вересня в Україні зафіксували одразу два природні явища: на вершині Піп Іван Чорногірський випав перший сніг, а в Полтавській області стався землетрус магнітудою 4,2. На гірській вершині температура опустилася нижче нуля.

На горі Піп Іван Чорногірський встановилася зимова погода. Вершину вкрив сніг, а температура повітря знизилася до -1 °C.

За інформацією ДСНС, на горі хмарно, дме західний вітер зі швидкістю близько 4 м/с. Фото засніженої вершини також оприлюднили в туристичному притулку «Смотрич».

Рятувальники закликають туристів враховувати погодні умови під час планування походів у високогір’я. Для таких маршрутів радять брати теплий одяг, водонепроникне взуття та відповідне спорядження.

Тим часом на Полтавщині цього дня зафіксували підземні поштовхи.

Землетрус стався в Мачухівській громаді Полтавського району. За даними Головного центру спеціального контролю, його магнітуда становила 4,2, а осередок залягав на глибині близько трьох кілометрів.

За сейсмічною класифікацією землетрус віднесли до категорії сильно помірних.

Як повідомляє «Суспільне Полтава», це вже восьмий землетрус, зареєстрований на території Полтавської області від початку 2026 року.

Магнітуда за шкалою Ріхтера характеризує енергію, яка вивільняється під час землетрусу. Чим більшим є цей показник, тим потужнішими можуть бути підземні поштовхи та їхні наслідки.

Колишня дружина президента-втікача Віктора Януковича Людмила Янукович, імовірно, померла в Росії цього літа. Журналісти виявили дані в російських реєстрах, однак незалежного підтвердження цієї інформації наразі немає.

Про можливу смерть 76-річної Людмили Янукович повідомило «Телебачення Торонто». Розслідувачі звернули увагу на номер телефону, який, за їхніми даними, вона використовувала для авторизації на російському порталі «Госуслуги».

Остання активність за цим номером була зафіксована 19 червня 2026 року. Після цього в російському реєстрі номер отримав статус такого, що належить померлій особі. Водночас журналісти наголошують, що інших доказів смерті Людмили Янукович їм знайти не вдалося.

Офіційної заяви від родини або представників Людмили Янукович про її смерть наразі немає. Попередні повідомлення про її нібито смерть з’являлися ще у 2022 році, але тоді цю інформацію спростовували.

Що відомо про Людмилу Янукович

Людмила Янукович, у дівоцтві Настенко, народилася 9 жовтня 1949 року в Єнакієвому Донецької області. З Віктором Януковичем вона познайомилася в молодості, коли обоє працювали на металургійному підприємстві.

Пара одружилася ще в молоді роки, а згодом у них народилися двоє синів – Олександр і Віктор. Під час президентства Віктора Януковича його дружина рідко з’являлася на публіці.

Після втечі Януковича з України у 2014 році Людмила, за даними журналістів, оселилася в окупованому Криму та вела переважно приватне життя. У 2015 році загинув її молодший син Віктор – він потонув у Байкалі.

У 2017 році Віктор Янукович заявив, що вони з Людмилою офіційно розлучилися після 45 років шлюбу. Після цього вони продовжили жити окремо.

Після початку повномасштабного вторгнення Росії Людмила Янукович, за повідомленнями українських медіа, залишалася в окупованому Криму. Тривалий час вона практично не з’являлася в інформаційному просторі.

Українським школам дозволяють гнучкіше організовувати навчальний процес, зокрема адаптувати тривалість занять і порядок предметів залежно від ситуації. У МОН наголошують, що головним орієнтиром має залишатися якість навчання та самопочуття дітей.

Про це повідомив міністр освіти і науки України Андрій Бутенко у етері телевізійного марафону, – пише ТСН.

Міністр освіти і науки України Андрій Бутенко заявив, що вчителям не обов’язково суворо дотримуватися тривалості кожного уроку, якщо це заважає учням ефективно засвоювати матеріал. За його словами, важливо передусім забезпечити виконання освітньої програми та досягнення запланованих результатів навчання.

Зокрема, заняття за потреби можна зробити коротшим. Як пояснив міністр, урок може тривати, наприклад, 35 або 40 хвилин – залежно від того, наскільки втомленими є школярі.

Водночас чинні нормативи визначають стандартну тривалість уроків: 35 хвилин для першого класу, 40 хвилин для 2-4 класів та 45 хвилин для учнів 5-12 класів. Зміна тривалості занять має відбуватися з урахуванням вимог законодавства та організації освітнього процесу.

Бутенко також розповів про можливість змінювати послідовність предметів у шкільному розкладі. Якщо певний матеріал потребує більшої концентрації, складніший урок можуть поставити на час, коли діти краще сприймають інформацію.

Такий підхід, за словами міністра, має допомогти раціональніше розподіляти навчальне навантаження. Водночас конкретний формат організації занять школа визначає з урахуванням власних умов та безпекової ситуації. МОН окремо наголошує, що універсальної моделі для всіх закладів освіти в умовах війни немає.