24 лют. 2024 03:40
621
Головні події російсько-української війни 2022-2024.
Минулий рік був багатий сподіваннями, втратами і розчаруваннями. Та навіть у найтемніші дні українці досягали перемог, від яких дивувався не лише ворог, але й увесь світ. Ми плакали, ховаючи Героїв і дітей… Раділи, обіймаючи воїнів з полону. Цей рік був не лише про хоробрість, але й про витривалість.
24 лютого, у річницю широкомасштабного вторгнення Росії в Україну, редакція Україна.info зібрала головні події, які нам довелося пережити за два роки великої російсько-української війни.
24 лютого о 3:40 ранку російські війська вдерлися колонами танків на Луганщину. Перед цим Володимир Путін офіційно заявив про початок так званої спеціальної військової операції. Ворог підняв у небо все, що міг. У перші хвилі удару фіксували зліт 350 бойових літаків. Ракети атакували чи не кожне місто України.
Українські прикордонні сили повідомили про атаки на об'єкти в Луганську, Сумах, Харкові, Чернігові та Житомирі, а також наступ з боку окупованого Криму.
О 7 годині ранку Володимир Зеленський запровадив воєнний стан. Офіційно закрили повітряний простір над Україною. Розірвали дипломатичні зв’язки з Росією. Оголосили мобілізацію.
За кілька днів українські прикордонники острова Зміїний вкажуть напрям російському кораблю, екіпаж якого закликав їх здатися: «Русский военный корабль, иди нах*й».
Росіяни постійно вкидають чутки про те, що українська влада втекла з Києва. У той час Зеленський, Шмигаль, Рєзніков записують звернення під стінами Офісу президента.
«Мені не потрібне таксі, мені потрібна зброя», - так відповів Зеленський на пропозиції Заходу покинути країну.
27 лютого не стало української «Мрії». Росіяни обстріляли її на летовищі у Гостомелі.
Україна подала заяву на отримання членства в Європейському Союзі.
Цей місяць запам’ятався небаченою згуртованістю українців, котрі голіруч зупиняли танки і російські колони. «Коктейлями Молотова» і блокпостами. Російськими вертольотами і літаками під Києвом. Бажанням протриматись. Страхом. Втратами. Болем. Сльозами.
2 березня Генштаб ЗСУ повідомив, що українські війська на окремих напрямках «починають перехоплювати ініціативу в російських окупантів». Проте обстріли мирних міст не вщухають.
Росіяни скидають авіаційну бомбу біля лікарні та пологового будинку в Маріуполі.
Відбуваються так звані перемовини України з Росією, які не принесли жодного результату. Оскільки вражена українським спротивом Росія просто тягнула час і планувала домогтися «припинення вогню».
Росія використовує територію Білорусі.
Маріуполь у блокаді ворожі літаки рівняють із землею. Тисячі людей гинуть під завалами.
Росіяни скидають бомбу на Драматичний театр у Маріуполі, де сотні мирних мешканців ховалися від обстрілів.
Це місяць, коли всі захоплювалися «Байрактарами» і «Привидом Києва» (пізніше Повітряні сили пояснили, що таку назву отримав збірний образ українських пілотів). Коли все ще вірили у 2-3 тижні від Арестовича. Коли всі дізналися, де знаходиться Чорнобаївка (там ЗСУ кількадесят разів накривали російські війська). Коли просили Європу «закрити небо». І навчилися розрізняти звуки ракет, літаків, вертольотів, автоматної черги…
Місяць, коли з’явилася надія на звільнення Бучі, Гостомеля, Макарова. Місяць, коли ще не уявляли, які звірства побачимо у Бучі, Гостомелі, Макарові…
1-2 квітня Київську область деокупували. На Росії свою невдачу назвали «жестом доброї волі». Окупантів вибили із Житомирщини, Чернігівщини та Сумщини. Іноземні дипломати почали повертатися до України.
Відкрилися жахливі картини російських звірств у Бучі та інших селах Київщини. Вбивства, мародерства, зґвалтування.
13 квітня українська ракета «Нептун» відправила на дно «Крейсер Москва», екіпаж якого звертався до прикордонників Зміїного.
«Азовсталь». Українські оборонці продовжують битися за Маріуполь. Нищать рашистів та не погоджують на заклики здатися. Росіяни скидають авіаційні бомби на металургійний завод.
Захід остаточно визначився зі своєю позицією: посилювати санкції проти Росії та підтримувати Україну фінансово і постачанням зброї аж до її перемоги. Відбувається перше засідання на авіабазі «Рамштайн» у Німеччині.
Кум Путіна Віктор Медведчук потрапляє до рук СБУ.
Місяць, який запам’ятався знімками з Бучі. Зверненнями «Калини» та «Редіса» із «Азовсталі». Сльозами радості на звільнених територіях. І братськими могилами…
Росіяни не припиняють ракетні обстріли, а Збройні сили України нищать окупантів на суші та в морі.
9 травня Джо Байден підписує ленд-ліз для України, який, як стане зрозуміло з часом, був символічним.
Проклятим місцем для росіян стає річка Сіверський Донець біля Білогорівки. 11 травня, спробувавши переправитися, окупанти зазнають великих втрат.
15 травня українські війська вийшли на кордон з Росією в Харківській області.
Триває битва за Донбас.
Захисники «Азовсталі» отримали наказ зберегти свої життя. У ніч з 16 на 17 травня їх евакуюють на територію окупованих Новоазовська та Оленівки.
Місяць, коли український гурт Kalush Orchestra здобуває перемогу на Євробаченні та зі сцени закликає врятувати захисників Маріуполя. Місяць, коли азовці публікують фото поранених побратимів на території комбінату, від яких «віднімає мову». Місяць, коли пишаємося Збройними силами України.
Збройним силам України вдалося звільнити два десятки населених пунктів Херсонщини та відсунути лінію фронту від Запоріжжя.
Україна отримала перші HIMARS – реактивні артилерійські системи, що значно підсилили армію і спалили чимало російської техніки.
Україна разом з Молдовою отримала статус кандидата на вступ по Європейського Союзу.
У ніч на 24 червня українські війська змушені відійти від Сєвєродонецька на Луганщині, щоб закріпитися на вигідніших позиціях.
На Росії вперше з 1918 року стався дефолт.
28 червня окупанти вдарили ракетою по торговому центру в Кременчуці. Володимир Зеленський назвав це «найбільш нахабним терористичним актом в історії Європи».
Місяць, коли оплакували вбитих Росією дітей, дорослих і воїнів. Коли донатили на «Народний Байрактар», а купили супутник. Місяць, коли вибили війська терористів з острову Зміїний.
4 липня на Зміїному замайорів український прапор. Однак ЗСУ відійшли з Лисичанська на Луганщині.
Ракети HIMARS виносять російське озброєння у глибокому тилу на Херсонщині.
Починає роботу «зерновий коридор». Одеські морські порти «Одеса», «Чорноморськ» і «Південний» відновили роботу. Звичайно, окупанти періодично обстрілюють їх, не зважаючи на угоду з Туреччиною.
14 липня Росія завдала ракетних ударів по Вінниці. Серед загиблих – «сонячна» Ліза. Її фото облетіло чи не ввесь світ.
У ніч на 29 липня росіяни здійснили теракт у колонії в Оленівці. Приміщення, де знаходилися військовополонені ЗСУ, обстріляли та підірвали із середини.
Місяць, коли, як ніколи хотілося помсти. Коли слідкували, як ЗСУ добивають Антонівський міст і чекали «жесту доброї волі» від росіян, які готувалися тікати з Херсона.
На початку місяця Збройні сили України завдали ударів по Криму. Зокрема – по аеродромі в Саках і Севастополі. Вдарили по військових об’єктах у Бахчисараї та Євпаторії. Це стало шоком, для росіян, котрі у месенджерах не переставали запитувати «Где ПВО?».
Мстилися окупанти, наносячи удари по мирних українцях. 24 серпня терористи вгатили по залізничній станції Чаплине у Дніпропетровській області, забравши життя 25 людей.
Місяць, коли сміялися під «Вапще не хочу уезжать из Крыма… Все так душевно, по-домашньому». Місяць, коли захисникам вдалося зупинити наступ на Донбасі. Серпень, коли у День незалежності російська техніка таки з’явилася на Хрещатику. Щоправда, підбита, спалена, розтрощена.
Збройні сили України здійснили так звану «Харківську операцію». За кілька днів захисники зуміли звільнити близько 20 населених пунктів регіону. Зокрема: Балаклію, Куп’янськ. Вовчанськ, Кремінну. Затрофеїли чимало техніки окупантів.
Володимир Зеленський разом із воїнами підняли український прапор у деокупованому Ізюмі.
Для росіян контрнаступ, що секретно розробляли у співпраці зі США, став несподіванкою.
21 вересня відбувся великий обмін полоненими, під час якого додому повернулися азовці. А Віктор Медведчук поїхав до свого кума Путіна.
Місяць, коли ЗСУ здивували увесь світ (хоча ми ніколи у них не сумнівалися). Коли плакали з горя, побачивши сотні могил на звільнених територіях. І з радості, бо захисники Маріуполя, виснажені та скалічені, таки опинилися вдома.
Коли слідкували, як росіяни тікають зі своєї країни, бо Путін офіційно оголосив мобілізацію…
Володимир Зеленський офіційно затвердив рішення Ради національної безпеки та оборони щодо неможливості проведення переговорів із Володимиром Путіним.
Українським військовим вдалося вибити росіян із Лиману на Донеччині.
А зранку 8 жовтня (після святкування Путіним свого День народження) на Кримський міст «зійшов благодатний вогонь». На переправі виникла потужна пожежа, що частково обвалила дорожнє покриття.
10 жовтня Росія почала бити ракетами по енергетичній інфраструктурі України.
Через тиждень – ми вперше дізналися, що таке іранські «Шахеди».
Місяць, коли навчилися впізнавати звук «іранських мопедів». Коли економили світло та вечеряли при свічках (тільки не через романтику, а через блекаути). Коли прали і пекли «по графіках» і заходили на сайти обленерго частіше, ніж у соцмережі.
9 листопада російські військові отримали наказ покинути правий берег Дніпра. Увесь цей час ЗСУ діставали «Хаймарсами» їх склади та боєкомплекти. Росіянам довелося вибирати між втечею або поступовим знищенням.
11 листопада українські захисники зайшли у Херсон. Місто замайоріло національною символікою після восьми місяців окупації.
Росіяни тільки посилювали атаки по цивільній інфраструктурі. 23 листопада під час обстрілу Запорізької області загинув хлопчик, який встиг прожити лише 2 дні…
Цього ж дня Європарламент визнав Росію державою-спонсором тероризму.
Місяць, коли всі говорили про херсонські кавуни, дарма що перед зимою. Коли херсонці діставали із найпотаємніших схованок українські прапори. Коли надія і віра у ЗСУ дарували світло під час вже звичних блекаутів. Коли боялися, як наші воїни зустрінуть зиму в окопах…
Росіяни безперервно атакували Бахмут.
Українська авіація здійснила два обстріли аеродрому в російському місті Енгельс.
До середини місяця військові деокупували від 41 тис. км2 до 78 тис. км2 (за різними підрахунками) території України, яку Росія захопила із 24 лютого.
Вперше з початку великої війни Володимир Зеленський виїхав за межі країни. Президент полетів до США, де зустрівся із Джо Байденом та виступив перед Конгресом.
Росіяни обстрілюють Київ. Вперше запускають ракети із Каспійського моря.
Місяць, коли пишалися своїм президентом і чекали гарних новин.
Місяць, коли ховали українських воїнів та мріяли про передноворічне диво... І мрії в усіх були однакові.
Коли вся країна плакала, слухаючи новорічне звернення Володимира Зеленського.
Найважчі бої точилися за Соледар поблизу Бахмута. У новорічну ніч росіяни здійснили масований обстріл, проте не змогли «загасити» Україну.
14 січня Росія вдарила ракетою Х-22 по багатоповерхівці у Дніпрі. Залишилася величезна прірва на місці будинку та у серцях українців, які втратили своїх рідних. Окупанти вбили понад пів сотні мирних жителів, серед них – 6 дітей.
Через чотири дні країну сколихне нова трагедія. Авіакатастрофа у Броварах забрала життя 14 людей у тому числі дитини. Вертоліт впав біля дитсадка. На борту перебували керівники МВС, зокрема – міністр Денис Монастирський.
Місяць, коли вулиці гули від генераторів. Коли слідкували за скандалом із Олексієм Арестовичем. Коли намагалися розгадати, що ж таки сталося на борту вертольота…
Вперше за 15 років до України приїхав президент США – Джо Байден.
Бахмут залишався найбільш гарячою точкою на всій лінії фронту.
Україна таки домоглася отримання танків Leopard 2, які чи не пів року обіцяв канцлер Німеччини Олаф Шольц.
На аеродромі «Мачулищі» білоруські партизани підірвали російський розвідувальний літак А-50У.
Місяць, коли з усіх приймачів лунала «Фортеця Бахмут» від «Антитіл». Коли зізнавалися у коханні Силам оборони України.
В Інституті вивчення війни зазначили, що масштабний весняний наступ російської армії наближається до кульмінації, а Україна має гарні можливості для початку контрнаступу.
Міжнародний кримінальний суд в Гаазі видав ордери на арешт Володимира Путіна та Марії Олексіївни Львової-Бєлової.
Місяць, коли очікували танки від партнерів і нарешті отримали британські Challenger 2. Місяць, коли зрозуміли, що Герої таки вмирають – Україна прощалася із легендарним Дмитром Коцюбайлом з позивним «Да Вінчі».
Місяць, коли «Слава Україні» набуло ще глибшого значення – такими були останні слова воїна Олександра Мацієвського, якого розстріляли росіяни.
Бахмут залишається місцем головних боїв.
На Великдень Україна провела черговий великий обмін полоненими.
А Православна церква України – першу Великодню службу у Києво-Печерській лаврі.
28 квітня сталася трагедія в Умані. Ворог влучив ракетою у дев’ятиповерхівку. 24 людей загинуло, з них шестеро дітей.
Місяць, коли вперше за три століття у Києво-Печерській лаврі лунала молитва української мовою. Коли раділи, що наші воїни повернулися додому. Місяць, коли плакали за вбитими росіянами дітьми і не могли збагнути: «За що?».
4 травня у небі над Києвом вперше збили гіперзвукову ракету «Кинджал». Для цього використали американську систему ППО Patriot.
Росіяни заявили, що повістю захопили Бахмут. В той же час ЗСУ почали оточувати місто з флангів. Сили оборони України відновили свої позиції у двох найважливіших точках на південь від Бахмута: Кліщіївці та Андріївці.
Російський добровольчий корпус та легіон Свобода Росії зайшли у Бєлгородську область РФ та розпочали «контртерористичну операцію».
Місяць, коли вперше українські дрони долетіли до Москви. Коли намагалися розгадати, чий БпЛА збили над Кремлем. Місяць, коли світ глузував із «аналогов нєт». Коли офіційно оголосили про завершення епідемії коронавірусу (а українці вже понад рік знали, що ковід – «то квіточки»).
6 червня росіяни підірвали Каховську гідроелектростанцію. Дніпро поступово поглинав села лівого та правого берегів. Росіян боялися, що ЗСУ форсують річку на підуть у контрнаступ.
22 червня українці вдарили по Чонгарському мосту, що з'єднує Крим із материковою Україною.
23 червня власник російської ПВК «Вагнер» Євген Пригожин звинуватив Міноборони РФ в обстрілі своїх позицій. Його бійці повернулися з території України до Росії та захопили військові об'єкти, розташовані в Ростові-на-Дону. Проте вже наступного дня, після перемовин із Лукашенком, сили Пригожина відступили.
Місяць, коли велика вода поглинала будинки і машини… Місяць, коли катастрофа знову всіх згуртувала. Коли плакали і допомагали рятувати.
Місяць, коли слідкували за цирком Пригожина і робили ставки: дійде чи не дійде.
ЗСУ на Бахмутському напрямку перейшли від оборони до наступу, здобувши тактичну перевагу.
США оголосили, що Україна отримає касетні боєприпаси.
Росіяни обстрілювали українські порти і знищували запаси зерна.
А 17 липня Кримський міст вперше познайомився із українськими морськими дронами.
Місяць, коли пишалися нашою фехтувальницею Ольгою Харлан, яка не потисла руку росіянці. І тішилися з фото Кримського мосту.
Місяць, коли екологічна катастрофа могла спричинити ядерну – росіяни вкотре шантажували світ Запорізькою АЕС.
Українські воїни зайшли у Крим. ГУР здійснило операцію, висадивши спецпризначенців на Тарханкут.
Протягом літа ЗСУ звільнили близько 250 кв. км територій та понад десять населених пунктів.
Метою військового командування, ймовірно, було дійти до Мелітополя на Запоріжжі, а потім розірвати сухопутний коридор до Криму.
На Росії росіяни збили літак, де, напевно, перебував Євген Пригожин.
Місяць, коли Мелітополь чекав на ЗСУ... Місяць, коли наші воїни йшли через мінні поля, щоб повернути українські прапори. Місяць, коли зрозуміли, що техніки для контрнаступу недостатньо, а росіяни таки добре окопалися на півдні…Серпень, коли Батьківщина-Мати отримала Тризуб замість серпа і молота.
Православна церква України перейшла на новоюліанський календар.
Розвідникам вдалося провести унікальну операцію, під час якої російський пілот перегнав в Україну гелікоптер Мі-8 та екіпаж. А аеродром Саки у Криму знову зустрівся з українськими ракетами.
Під час атаки на штаб Чорноморського флоту РФ у Севастополі ліквідували 34 російських офіцерів, понад 100 – отримали поранення.
Рустем Умєров став новим міністром оборони України.
Місяць, коли українські прапори замайоріли над Кліщіївкою та Андріївкою біля Бахмута. Коли російським кораблям стало непереливки у Чорному морі.
5 жовтня Росія вдарила «Іскандером» по селу Гроза на Харківщині, забравши життя 60 людей.
Росіяни розпочали свій великий наступ на Авдіївку (сьогодні вже знаємо, чим він закінчився).
Україна отримала три десятки танків Abrams зі США.
Спецназ знову висадився у тимчасово окупованому Криму.
КНДР почала постачати боєприпаси і ракети Росії.
Місяць, коли всі подумки (та в голос) посилали Ілона Маска з його мирним планом, де Росія отримує всі окуповані землі. Коли прощалися із кожним четвертим жителем села Гроза, яких росіяни вбили на поминках…
Коли зі страхом слідкували, як світ «переключається» на війну Ізраїлю і ХАМАСа.
Росіяни вдарили по українських військових 128-ї бригади, яких зібрали для нагородження на Запоріжжі. Загинули 19 осіб.
Поляки почали блокаду українських перевізників на кордоні.
Коли вперше офіційно заявили, що Україні потрібно мобілізувати 500 тисяч людей.
Представники ЄС погодилися розпочати переговори про вступ України та Молдови в 2024 році.
Українські пілоти почали проходити практичне навчання на винищувачах F-16 уже у повітрі.
Місяць, коли українці діставали все нові цілі під час «морському бою». Коли все ще вірили, що американці от-от ухвалять виділення коштів для України. Коли пишалися і боялися за воїнів, які б’ються на лівому березі Дніпра.
12 грудня сталася масштабна кібератака на «Київстар». Абоненти залишилися без зв’язку.
25 грудня українці вперше святкували Різдво разом з Європою – за новим календарем.
Європейська рада дала зелене світло переговорам про вступ України до ЄС.
У Чорному морі потопили російський корабель «Новочеркаськ».
Місяць, коли, як ніколи, раділи телефонним дзвінкам. Коли вчилися терпіти і чекати. Коли все ще сподівалися на хороші новини зі США. А захисники, попри все, відбили найбільшу повітряну атаку з початку великої війни. Коли так хотіли передноворічного дива…
Після довгої перерви провели два обміни полоненими, повернувши додому 387 захисників.
Українці заманили у пастку найкращий російський розвідувальний літак А-50, збивши його над Азовським морем.
Росіяни обстріляли кілька готелів у центрі Харкова. Потужний обстріл пережила Одеса.
Україна підписала безпекові гарантії – першою країною стала Велика Британія.
Місяць, коли захоплювалися нашими партизанами, що затопили російський корабель «Тарантул» біля Севастополя. Коли дивися, як гарно вибухає пороховий завод на Росії і горить нафтобаза на Брянщині. Коли дякували ППО, яка зуміла збити рідкісну протикорабельну ракету П-35 вагою 4 тонни.
Країни-члени ЄС зуміли погодити виділення Україні 50 мільярдів євро допомоги (навіть Угорщина).
Володимир Зеленський офіційно заявив про перезавантаження керівництва ЗСУ. Новим Головнокомандувачем став Олександр Сирський.
На дно до крейсера «Москва» відправилися ракетний катер «Івановєц» і великий десантний корабель «Цезар Куніков».
Країну сколихнула трагедія у Харкові. Після атаки дронів 15 будинків згоріли вщент. В одному з них – троє маленьких діток і мама з татом… Подробиці того пекла просто розривали серця.
Але незабаром відкрилося нове пекло – Авдіївське. Росіяни зуміли взяти місто, кинувши туди всі сили – і сотні авіабомб щодня на голови наших героїв.
Німеччина, Франція, Данія підписали безпекові гарантії з Україною. А США не змогли виділити допомогу.
Місяць, коли зі сльозами дивилися, як Зеленський вручає Залужному «Героя України» - на прощання.
Коли молилися за оборонців Авдіївки. Коли раділи через знищення ще одного рідкісного літака А-50. Коли розчаровувалися, плакали, сподівалися і не розуміли, що буде далі.
Лютий, коли почався третій рік великої війни.