Історія про Бучацький замок, який не змогло взяти військо козаків

Правий берег річки Стрипи зберігає на своїх пагорбах Бучацький замок, точніше – руїни, що від нього залишилися. Колись ці стіни були могутнім укріпленням, яке захищало місто від нападників. Оборонну фортецю розташували в ідеальному місці, а скелясті височини із крутими схилами приховують потік, що впадає у Стрипу. Пам’ятка знаходиться на території Тернопільської області.

Бучацький замок: історія

• Дослідники говорять, що Бучач замок з’явився у XIV ст, адже саме такий вік мають фрагменти готичних колон, знайдених під мурами.
• Йому довелося пережити кілька руйнувань та відбудов. Особливо нищівним для фортеці стало XVI ст, коли почастішали напади татар, турків і молдаван.
• Руїни, які встояли до наших днів, є залишками будівництва середини шістнадцятого століття. Його історія пов’язана із тодішніми дідичами Бучацькими-Творовськими.
• Чергова перебудова завершилася у 1580-х роках.
• Коли останній із чоловіків роду Бучацьких помер, то власницею замку стала Зофія Замєховська. Згодом за його оборону відповідала Івана-Юрія Радзивілла. Дослідники говорять, що завдяки підкупам ворогові вдалося швидко здобули замок.
• Події 17-го століття зробили Бучач одним із найважливіших замків Поділля. Тоді його власником став Стефан Потоцький, який разом із дружиною зайнявся його укріпленням.
• Пам’ятка стала схожою на замки Язловця і Тереболі: розширили її південну частину, звели дві великі бастеї напівкруглої форми. Кажуть, розбудовою займалися майстри Золотого Потоку.
• Мури отримали 4-метрову товщину. Бійниці удосконалили таким чином, щоб можна було вести перехресний обстріл. Верхні яруси отримали дерев’яні бойові галереї.

Легенда про Бучацький замок

Не обійшлося без легенд. Одна з них розповідає про велику кількість підземних ходів. Кримські татари, козаки, турки здійснювали чимало штурмів у XVII ст.

У 1672 році туркам вдалося взяти в облогу замок, коли його власника не було в місті. Згідно переказів, військо Магомета IV, дізнавшись, що обороною керує жінка, вирішило відступити. Хто саме відповідав за збереження пам’ятки: перша дружина Тереза чи друга – Урсула, не відомо.

Під час одного із нападів, яким керував «Шейтан», фортеця зазначала жахливих руйнувань. Відбудовою зайнявся Ян Потоцький.

У писемних джерелах XVIII ст. зазначається, що укріплення Бучача стали покинутими і занедбаними. За часів Австро-Угорщини частину мурів розібрали, використовуючи як матеріал для будівництва.

Останнім власником став граф Артур Потоцький.

Доктор медицини Едвард Кшижановський розпорядився провести розкопки на території замку (кінець XIX ст). Тоді з-під землі дістали 200-кілограмову кулю, а також дві по 50 фунтів і дві по 15 фунтів. Останні вмурували у стіну костелу Внебовзяття Пресвятої Діви Марі, додавши напис: «З нападів татарських».

Замок міста Бучач – яким він був

• Пам’ятку називають представницею тяжких будівель середньовічного стилю. Вона мала бастейну систему
• Найміцнішою вважалася півкругла башта. Найстарішою – північні частина фортеці, для зведення якої використали червоний та світлий пісковик із вапном. За даними дослідників, ця стіна стоїть ще з XIV ст.
• Фортеця мала на своїй території палац, який представляв стиль ренесанс. Ймовірно, він виріс на місці житлової споруди, яка існувала раніше.
• Щоб потрапити до палацу, потрібно було пройти через в’їзну браму, розташовані на першому поверсі, а також через підйомний міст.
• Інтер’єри палацу прикрашали галереї, у центрі двору був фонтан.

«…Збудований з каменю на кілька високих поверхів і з дуже грубими й сильними мурами над містом, на вершку стрімкої гори. Замкове подвір'я, прикрашене низкою ґанків і багатьма іншими архітектурними чуднотами, містить прегарний водограй, з якого випливає джерельна надзвичайно прохолодна й чиста вода…», – так описував замок француз Далейрак.

Замок вирізнявся настільки високою невразливістю, що навіть козацькому війську не вдалося його захопити. Фортеця поступилася лише турецькій армії у 1672 році. Заслугою Потоцьких була постійна робота над відновленням пам’ятки.

Під впливом різних історичних перепитій, у 19 столітті замок втратив свою цінність. Його роль як військового укріплення завершилася. До сьогодні залишилися височіти лише деякі фрагменти веж і стін.

Бучач: що подивитись

• Ратушу в Бучачі називають однією із найстаріших в Україні.
• Руїни Бучацького замку.
• Монастир отців Василіян в історичному центрі міста.
• Церква Святої Покрови, що захоплює всіх своїм оздобленням.
• Успенський костел.
• Скульптури Пінзеля: пам'ятник Святому Яну Непомуку та статуя Непорочного зачаття Богородиці.
• Церква Святого Миколая.
• Краєзнавчий музей.

Читайте також:

• Галицький замок і таємна кімната – історія фортеці на Франківщині
• Губківський замок і булава Богдана Хмельницького – таємниці української Швейцарії.
• Аккерманська фортеця – найбільший замок України, який будували масони, турки, молдавани і греки
• Олеський замок називають найстарішим в Україні: цікаві факти і легенди
• На Хмельниччині була Миньковецька держава, яка не хотіла підкорятися Росії