Миньковецька держава
вважається унікальним явищем не лише в подільській, але й українській історії
загалом. Заснували її у XVIII – першій третині XIX ст в межах сучасного Кам’янець-Подільського
району Хмельницької області. Йдеться про території колишнього Ушицького повіту.
Залишки самопроголошеної держави можна побачити і сьогодні, туристів приваблює
багате минуле місцевості та мальовничий каньйон.
Як виникла Миньковецька
держава на Хмельниччині
Миньковецька
держава на карті виникла завдяки Мархоцьким. На початку 1780-х Войцех Сцибор-Мархоцький
купив Миньківці і населені пункти поблизу. З часом землі перейшли у спадок
племіннику Ігнацію. Коли у 1793 році Поділля стало підпорядковуватися Росії,
він, не довго вагаючись, назвав свої володіння незалежною «державою», через що вважався
диваком. Та, попри це, одним із перших у Європі скасував кріпацтво і організував
роботу своєрідного парламенту, який ухвалював закони. Той, хто заснував Миньковецьку
державу, також потурбувався, аби вона мала виконавчу, законодавчу і судову
владу.
- До сьогодні
вціліли залишки тогочасної забудови, а саме Тріумфальна арка, замок, оборонні
вежі і парк із гротами.
- Село Миньківці
стало квітучим містечком, у якому мешкали чотири тисячі людей. Зустрічало гостей
красивими будівлями і садами, мало лікарню, друкарню і фабрики.
- За наказом
Маховського спорудили чотири резиденції, які присвячувалися різним порам року.
- Другим за
значенням стало село Отроків. Саме там розташували замок Мархоцького, неподалік
річки Ушиці.
- Граф цікавився
язичництвом та міфологією. 15 червня громадяни «держави» збиралися разом для
святкування обжинок, присвячених богині землеробства Церері. Такі традиції не припали
до душі духовенству і владі губернії, тому на Мархоцького чекали переслідування
та навіть арешт.
- Історичні джерела
свідчать, що у 1818 році імператор Олександр I проїздив через Миньківці
Хмельницька область і був вражений побаченим. Саме його схвалення і підтримка
дозволила графові продовжувати свої дивацтва.
Шукаючи відповідь
на питання Миньковецька держава, де знаходиться, йдеться про такі села: Мислиборж,
Городище, Катеринівка, Антонівка, Кружківці, Отроків, Хапанівка, Притулія,
Тимків, Побійна, Побіянка, Старик, Сивороги, Сеферівка, Держанівка.
Кордони своєї «країни»
Ігнацій позначив стовпами із написом: «Границя Миньковецької держави від
Російського царства».

Миньковецька
держава: цікаві факти
Найсерйознішим
кроком Мархоцького називають скасування панщини. Селян звільнили від кріпосної
залежності, подарувавши особисту свободу. Разом з тим залишилася обов’язкова плата,
що складала 1 карб. 4 коп. за 100 сажнів землі.
- Мархоцький
розпорядився, щоб його величали графом.
- Він добре знався
на працях Платона і роботах французьких та російських просвітителів, тому усі
відносини між громадянами базував на законодавчих актах. До речі, створенням
документів займався самостійно.
- Організував роботу
суду, у тому числі апеляційного. Суд вищої інстанції базувався у Миньківцях.
- У межах «держави»
працювали польська та єврейська друкарні, фабрики сукна й тканини, паперу,
селітри, карет, лаку; цегельні, млини, винниці, годівлі тутових шовкопрядів.
Діяли музична академія, хор і оркестр.
- У межах «країни»
діяла власна грошова одиниця.
- Гарно розвинене
землеробство сприяло щедрим урожаям та загальному покращенню добробуте селян.
На жаль, демократична
Миньковецька держава просто не мала шансів вижити й тогочасних умовах.
Мархоцький помер у 1827 році.
Залишки Миньковецької
держави
Про небажання
підкорюватися Росії і дивакуватого графа сьогодні нагадують залишки архітектури
тих років.
- Музей Ігнація
Мархоцького працює у старовинній будівлі з підземеллями. Там зберігають предмети
побуту селян та поміщиків XIX століття.
- Поруч із млином
біля річки Ушиці є криниця, куди, за переказами, господар впустив прикрасу із
золота.
- У Михайлівській
церкви донині збереглися дзвони, які перенесли зі старого дерев’яного храму
часів Миньковецької держави.
- Непогано зберігся
замок в Отрокові, який був резиденцією Мархоцького.
- Притулівці
розташований ще один родовий палац Ігнація. Саме там його і поховали. Якщо
вірити джерелам, то колись біля будівлі квітли сади, працювали фонтани і
водоспади.
Сьогодні від
Миньківців туристам відкривається чудова панорама на долину річки Ушиця, яка
протікає яром. Часто цю місцевість називають каньйоном.


Читайте також