Аккерманська фортеця – найбільший замок України, який будували масони, турки, молдавани і греки

Аккерманська фортеця є справжнім шедевром у фортифікаційному мистецтві, тому може сміливо конкурувати із найвідомішими світовими пам’ятками. Її вважають одним із найзагадковіших об’єктів на території України завдяки потужним мурам, високим вежам та складним інженерним рішенням. Форми поєднують у собі різні культури та епохи.

Білгород-Дністровська фортеця виникла на місці давньогрецької колонії Тіра, яку заснували у VI столітті до нашої ери. Якщо перекласти із турецької назву «Аккерман», то можна отримати «білий камінь». Споруда зведена із вапняку. У різні часи її відвідувачами були: Іван Нечуй-Левицький, Леся Українка, Олександр Пушкін та інші.

Аккерманська фортеця цікаві факти

• Ідея звести могутнє укріплення на березі Дністровського лиману виникла у XIII столітті. Масштабне будівництво розпочав князь Лев Данилович. Головним завданням стало покращення безпекової ситуації для місцевих жителів, ну і, звичайно, зміцнення Галицько-Волинського князівства.
• Найбільша фортеця України виникла завдяки грецьким колоністам, які заклали її основу. Молдовські князі займалися розширенням, будівництвом нових мурів та веж. Можна сказати – додали потужності.
• Фортеця набула ще більшої значимості у XV столітті, після того, як Османська імперія завоювала регіон. Османи доклали максимально зусиль, щоб перетворити її на головний форпост на півдні імперії.
• Оскільки фортеця знаходиться на скелях лиману, то вона була неприступною для будь-яких нападників. Висота стін на той час була просто вражаючою – цілих 15 метрів. Ширина – 5 метрів.
• Мала 35 башт різної форми: прямокутних, напівкруглих, восьмигранних і трикутних. На кожну покладалися певні функції: зберігати провіант, спостерігати, тримати оборонну пункти. До сьогодні збереглися лише 26.

Аккерманська фортеця опис

• Розміри пам’ятки перевищують всі подібні споруди на території України. Вона є справжнім містом у мініатюрі, загальна площа якого перевищує 9 гектарів.
• Протяжність мурів – 2,5 кілометрів.
• Фортеця Аккерман мала чотири основні двори: Цитадель, Гарнізонний двір, Громадянський двір, Портовий двір.
• Найміцнішою вважалася Цитадель, сформована із чотирьох об’ємних башт, поєднаних між собою мурами. До сьогодні збереглися три вежі: Придвірна, Комендантська та Темниця.

Білгород-Дністровський замок: схема

Сьогодні Білгород-Дністровський замок є одним із найпопулярніших об’єктів у туристичних маршрутах. Відвідувачам розповідають про його будову.

1. Вежа Головних воріт.
2. Дівоча вежа або вежа Овідія.
3. Мінарет.
4. Вартова вежа.
5. Вежа Пушкіна.
6. Гаремна вежа.
7. Вежа Середніх воріт.
8. Комендантська вежа.
9. Вежа Темниця.
10. Евакуаційна вежа.
11. Скарбниця.
12. Вежа Водяних воріт.

Замок Білгород-Дністровський: від виникнення до сучасності

Коли саме повстав замок Аккерман, точно невідомо. Історики схиляються до того, засновниками були генуезці, які прийшли у Причорномор’я в ХІІІ столітті.

Виникнення комуни-держави Генуя датується ХІ століттям. В її основі був великий флот, який займався перевезеннями у Середземномор’ї. У 1261 році генуезці стали союзниками із Нікейською імперією, однією держав Візантії. Заручившись допомогою флоту Генуї, нікейцям вдалося здобути перемогу над державою хрестоносців Латинською імперією. Це стало причиною повернення Константинополя, і відродження Візантійської імперії. Однак витіснити турків із півострова Малої Азії не вдалося. Генузьців нагородили необмеженими правами на торгівлю у Чорному морі за отриману військову допомогу.

Друга половина ХІІІ століття характеризується початком будівництва міст у Криму. Саме тоді на Дністровському лимані виник великий порт. Цікаво, що хитрим генуезцям вдалося домовитися із татаро-монголами, які на той час контролювали територію, адже вона входила до складу Золотої Орди. Тому виходить, що Білгород-Дністровський вважався татарським містом, однак фактичне правління у ньому здійснювали генуезці.

До сьогодні із часів генуезців збереглася лише Цитадель.

Генуезці вже не були такими впливовими у другій половині XIV століття, адже через посилення військового тиску турків не могли рухатися Егейським морем. Більшість дослідників вважають, що Геную замінила Литва. Тому молдаванам вдалося відвоювати Білгород саме у литовців. Так розпочався найбільший розквіт міста. Молдавські майстри перетворили укріплення на об’єкт, який ми знаємо сьогодні.

Молдавське князівство у XIV-XV століттях було сильним політично та економічно. Держава володіла Бессарабією, Покуттям, Буковиною, частиною Румунії. Оскільки економіка була на висоті, то це сприяло будівництву потужних фортець. Так виникли дві популярні фортеці – Хотинська і Білгород-Дністровська. Усі роботи виконувалися із дотриманням проєктів від західноєвропейських військових архітекторів. Однак замок Аккерман зводився із урахуванням візантійської військової архітектури. Увага приділялася функціональності та комфортності.

Молдавани іменували Білгород Четятя Албе, що означало Біле місто. Воно розрослося у справжній мегаполіс, який вміщував 20 тисяч жителів: молдаван, греків, генузців, вірмен, євреїв, татар.

• Зовні твердиня була обнесена глибоким ровом, викладеним каменем.
• Білий вапняк використовували під час будівництва, додаючи до нього яйця, вугілля, кремній та товчений мармур.
• До будівельних сумішей також додавали просо, яке відповідало за гідротермічний баланс у стінах.
• У 1440 році звели сегмент, який не відносився ні до муру, ні до башти. Він зберігся до сьогодні.
• 10 кам’яних ядер вбудували у стіну цієї будівлі, щоб вони служили оберегом. Фахівці наголошують, що вони не застрягли там під час битви і не мають ніякої оборонної цінності.
• Десять точок, розміщених у формі дев’яти правильних трикутників, називають тетраксисом і вірять у його магічність.
• Дехто вважає, що саме цей символ свідчить про причетність до будівництва масонів.
• В одній із башт знайшли напис «Майстер Федорко закінчив будівництво у 1440 році». У той час звання майстра мав глава масонської ложі. Цікаво, що у XV ст масонів не відносили до таємних товариств.
• Фахівці знайшли і практичне пояснення тетраксису. Кажуть, він міг бути одним із різновидів сонячного годинника.

Молдавське князівство поступово втрачало свою силу у другій половині п’ятнадцятого століття. Румунський господар Стефан Великий захопив Молдову у 1457 році. Його правління пов’язують із небувалим фортифікаційним будівництвом, яке відобразилося добудовою кількох десятків фортець. Аккерманська фортеця отримала укріплення у вигляді потужних мурів та великої брами, яка й до нині є головним входом. Сформували постійний гарнізон для охорони.

У 1484 році татарське військо оточило Білгород, взявши його в облогу на 9 днів. Неприступну, на перший погляд фортецю взяли на десятий день. Історики думають, що насправді бояри самостійно винесли ключі від міста туркам. Таким чином молдавський період в житті твердині завершився. Протягом довгих трьох століть вона належала Османській імперії.

Відомі українські козаки робили неодноразові спроби пограбувати місто, однак вони були невдалими, оскільки Аккерман став одним із опорних пунктів османів. Йдеться про Григорія Лободу, Северина Наливайка, Івана Сулиму, Івана Сірка, Семена Палія.

На території фортеці помер кримський хан Іслам ІІ Гірей. Його поховали у мечеті. Мелек Ахмед-паша значно укріпив замок у 1657 році. Французькі інженери, які прибули на запрошення, збудували нову бастіонну лінію.

Османський період у Білгороді закінчився у 1812 році. Відтоді місто разом з фортецею перейшло Російській імперії. У 1918 році Білгород було захоплене румунами. У 1944 році радянським військам вдалося зайняти Білгород. Тоді ж він змінив назву на Білгород-Дністровський, а фортеця стала музеєм-заповідником.

«Над самим лиманом стояла давня Генуезька твердиня з високими, довгими, темними стінами з визубнями і зазубнями зверху. Поверх стін, порослих зеленим бадиллям, стриміли високі башти. Муровані стіни з баштами ніби виходили просто з води, а в воді одбивались такі самі стіни й башти, неначе хотіли впасти в глибоку синю безодню», – так описував пам’ятку письменник Іван Нечуй-Левицький.

Практично такий вигляд найбільша фортеця України має і сьогодні.

У 2019 році Центр всесвітньої спадщини ЮНЕСКО офіційно підтвердив включення об'єкта «Тіра-Білгород (Аккерман) - на шляху від Чорного до Балтійського морів» до Попереднього списку ЮНЕСКО.

Читайте також

• Олеський замок називають найстарішим в Україні: цікаві факти і легенди
• На Хмельниччині була Миньковецька держава, яка не хотіла підкорятися Росії
• Вишнівецький палац на Тернопільщині – факти про найрозкішніший замок України
• Які таємниці приховує Ужгородський замок на Закарпатті
• Історія Збаразького замку, який не змогло взяти штурмом військо Хмельницького