Галицький замок і таємна кімната – історія фортеці на Франківщині

Галицький замок у часи свого розквіту був одним із центрів Галицько-Волинської держави. Розташований на 34-метровій горі Замковій, яку ще називають Галич-гора. З цієї місцевості розгортаються неймовірні краєвиди на прилеглі села і давні храми. Поруч протікає ріка Лімниця. Також простягається могутній Дністер, який, за переказами, кілька століть тому був таким великим і повноводним, що дозволяв кораблям прибувати до фортеці з різними товарами. Історики припускають, що перші споруди, датовані ХІІІ століттям, були дерев’яними і належали боярину Судиславу.

Судислава вважають чи не найзапеклішим ворогом короля Данила, адже він докладав максимально зусиль, щоб не допустити його до влади. Боярин визнавав угорських королів та підтримував їхню династію. Одна зі спроб Данила Рлмановича захопити замок увінчалася успіхом. Воїни зайшли зі сторони сучасного Львова, перейшовши Дністер. У Судиславому дворі військо натрапило на розкішні трофеї, серед яких було вино. Дослідники кажуть, саме цей рідкісний і дорогий на той час напій, призупинив напад.

Галицький замок: історія

• 1241 рік відомий постійними штурмами молголо-татарської навали, для якої основним завданням був рух до Європи через Карпати. За однією з версій Галич був спалений повністю, однак реальних доказів цим словам немає.
• Данило Романович навіть поїхав до хана Батия, щоб отримати додаткові сили для утримування Галичі. Кульмінацією численних перемог Данила стало перенесення княжої столиці у Холм та потужна розбудова Львова. Галич зберігає свою духовну цінність, оскільки Константинопольський Патріарх підніс тамтешнє духівництво до статусу митрополії.
• Коли у 1340 році помер останній володар держави Романовичів, то після численних воєн за Галицьку спадщину перемога дістається польському королю Казимиру III. Розташоване на Дністрі місто наділяють магдебурзьким правом, а на місці Судиславського двору зводять польський замок. Майже століття знадобилося, аби на горі зависочіли стіни, що приховували у середині зброю. Пам’ятка стає найбільшою у Галичині.
• Їй вдається витримати потужну облогу у 1387 році, коли нащадки вирішили поділити спадщину Казимира Великого, як той відійшов у засвіти. На той час фортецею опікувався воєвода Бенедикт, який в обмін на привілеї, погодився перейти під корону династії Ягеллонів. Запровадження посади старости стало причиною, чому пам’ятку ще називають Старостинський замок.
• XV-XVI століття називають періодом розквіту замку. Старости здійснювали управління від королівського імені. Час від часу будівлю перебудовували. У каплиці Святої Катерини, що розташовувалася поруч з фортецею, знаходився великий архів судових земських книг. Вони містили найрізноманітніші записи: про спадщину, заповіти, купівля і продаж… Серед встановлених фактів були скарги вільних селян на те, що пани пошкодили їхніх слуг. Здійснювався розгляд справ про зраду одного із членів подружжя. Підземелля слугувало в’язницею, де відбувалися катування і покарання порушників.

Легенда про Галицький замок

Одна із легенд, що збереглася до сьогодні, розповідає про події початку XVII століття. Тоді Миколай Струсь був старостою Галицьким. Він мав доньку Христину, яку також йменували Геленою. Дівчина вийшла заміж за свого небожа, не отримавши дозволу батька. Ним був Адам Калиновський – син рідної сестри Христини – Ельжбети.

Щоб взяти шлюб, Христина втекла через підземний хід, який викопали слуги. Дізнавшись про це, батько прокляв свою дитину, а сам кинувся з вежі. За іншою версією, у нього стався серцевий напад. Ще однин переказ розповідає, що батько замурував Христину у вежі свого замку.

Сучасні історики спростовують ці легенди, однак, кажуть, що доля правди у них таки є. По-перше, Христину не замурували, а вона мала досить довге життя. По-друге, є письменні докази, що батько помер через два роки після її втечі. Однак цікавим залиється момент із прокляттям: після смерті коханого Адама, вона мала ще двох чоловіків, які також швидко помирали після шлюбу. Після цих подій доньку старости називали «чорною вдовою».

До сьогодні привиди у Галицькому замку нікому не траплялися. А всі документи, які були у каплиці Святої Катерини, австрійці вивезли до Львова, де вони зберігаються і дотепер.

Відновлення і знищення замку в Галичі

У середині сімнадцятого століття відновлював замок в Галичі архітектор з Італії Франсуа Корразіні, якого особисто запросив староста Андрій Потоцький. Згідно документальних свідчень, шляхтич використав з власної кишені 42 тисячі злотих на укріплення фортеці. Після цього споруда отримала дві тераси, три муровані вежі та дев’ять комор.

Однак навіть такі потужні укріплення не завадили османським воїнам на чолі з візиром Ібрагімом Пашею зруйнувати пам’ятку. Не обійшлося без зради: комендант продався туркам і татарам. Коли ж ті потрапили на територію, то підірвали там бочки з порохом.

XVIII століття, як і сам замок Галич, було руїною в його історії. Оскільки він не становив цінності для австрійської монархії, то селяни отримали дозвіл використовувати каміння як будівельний матеріал для своїх потреб. Зокрема так з’явилися стіни у двох єврейських синагогах, які сьогодні не діють. Цікаво, що і сам замок свого часу зводили із залишків храмів, які розташовувалися поруч і руйнувалися.

Під час Першої світової армія Австрії дозволила Січовим стрільцям підняти на будівлі ратуші спершу синьо-жовтий прапор, а вже потім – австрійський.

Початок двохтисячних років знаменується початком реконструкції Галицького замку. Відтворили фасади і двері з кованими завісами. Однак сьогодні замок, де приймали важливі рішення і засідали королі, стоїть пусткою.

Археологічне відкриття у Галицькому замку

• Навесні 2025-го археологи потрапили у приміщення Галицького замку, де протягом трьох століть не було ноги людини. Великий уламок фортечного муру перекривав вхід до нього. Кімната знаходиться під в’їзною брамою, її дослідження ще тривають, тому доступ для всіх охочих – закритий.
• Під час однієї із навал стався вибух, який завалив вхід 150 кубометрами землі. Спеціальна техніка не могла заїхати, щоб розчистити шлях.
• Точні креслення, яким був Галицький замок в Україні, не збереглися, тому дослідникам не вдавалося розшукати місце розташування в’їзної вежі. Сталося це випадково, лише з початком повномасштабного вторгнення.
• На території замку ставили браму, щоб закрити територію для відвідування під час дії комендантської години. Археологи припускають, висота вежі сягала семиповерхового будинку.
• Віднайдене приміщення могло використовуватися як каземат або арсенал для зберігання зброї. Серед ймовірних версій – суд чи в’язниця або аналог банку.
• Зберігається й інтрига щодо отворів у стіні. Вони можуть бути тими самими легендарними підземними ходами, тунелями, якими евакуйовувалися оборонці та містяни під час облоги.

Читайте також

• Губківський замок і булава Богдана Хмельницького – таємниці української Швейцарії
• Аккерманська фортеця – найбільший замок України, який будували масони, турки, молдавани і греки
• Олеський замок називають найстарішим в Україні: цікаві факти і легенди
• На Хмельниччині була Миньковецька держава, яка не хотіла підкорятися Росії
• Вишнівецький палац на Тернопільщині – факти про найрозкішніший замок України