Валентина Чистякова – акторка, муза Леся Курбаса з фіалковими очима

18 квітня 1900 року в родині соліста Великого театру Санкт-Петербурга народилася донька, якій судилося стати народною артисткою України. Валентина Чистякова – муза і дружина геніального режисера Леся Курбаса. Актриса театру «Березіль».

Все її дитинство та юність пов’язані із Москвою. Вони пройшли в творчій атмосфері. На це вплинуло батькове театральне оточення і вроджений талант Валі, який підтримували рідні. Дівчинку вчили танцювати, співати, грати на фортепіано, вона брала участь у гімназійних виставах.

Родина Чистякових приймає рішення втекти з охопленої більшовиками Москви у 1918 році. Перебираються до Києва. Валентина стає ученицею балетної студії Михайла Мордкіна, того самого партнера відомої балерини Анни Павлової. Згодом дівчина звертається до наставниці Сергія Лифаря Броніслави Ніжинської, аби взяти у неї уроки пластики. Репетиції проходили у одному приміщенні із акторами Молодого театру, яким керував Лесь Курбас. Між Чистяковою і Курбасом виникає іскра любові.

Чистякова і Курбас

У вересні в доволі символічну дату (19.09.1919) відбулося вінчання закоханих у Андріївській церкві.

Валентина була на 13 років молодшою за Леся. Коли вона вперше зайшла до квартири, яку Курбас орендував спільно з мамою, то була вражена великою кількістю книг. Вони стояли буквально повсюди: на кріслах, на підлозі, на полицях аж до стелі. Наступним здивуванням став той факт, що більшість видань коханий читав мовами оригіналу. Відомо, що митець перекладав п’єси для своїх постановок із восьми мов, серед яких була норвезька та шведська.

Валентина полонила серце Курбаса своїми фіалковими очима, щирістю та безпосередністю. Протягом 15 років була вірною дружиною і музою режисера.

Квіти для Чистякової

Чистякова дебютувала у Молодому театрі в постановці «Едіпі-Цар». З часом вона мала роль практично в кожній поставці, у тому числі в створеному Курбасом Київському драматичному театрі.

І справа не лише в тому, чим вона була режисеру.

«Усі в театрі були закохані в неї. Жінки, чоловіки, молоді, старі. До речі, старих серед нас не було: вся трупа тоді була молодою. Коли ми сходилися всі одночасно до великого фойє на збори чи на репетицію, кожному з нас кортіло сісти так, щоб краще бачити Чистякову. Дивитись на неї було насолодою! Якусь неймовірну силу тяжіння, чарівну привабливість випромінювала вся її істота — кожен рух, поворот, погляд рідкісно виразних фіалково-синіх очей. Були серед акторок красивіші за неї, але ніхто не міг зрівнятися з нею неповторною чарівністю. Море жіночості. Пісня жіночості!» — згадувала про неї актриса театру «Березіль» Юлія Фоміна.

Розквіт театру «Березіль» припадає на 1926 рік, коли він переїздить до Харкова. Саме тоді Чистякова розкрилася як багатогранна актриса із характером. Її виконання Анелі у виставі «Маклена Ґраса» в 1933-му запам’ятали всі, хто прийшов на прем’єру. На жаль, саме ця робота стала останньою для Курбаса на волі. Сталінський режим вислав творця на Соловки. А Валентина стояла у чергах, щоб переслати йому книги. Вона сподівалася і чекала…

Проти Леся Курбаса були висунуті звинувачення в «похмурості», викривленні оптимістичної радянської дійсності. Митця розстріляли.

Життя актриси після вислання Курбаса

Актриса залишилася у театрі, оскільки більше нічого не мала. Мешкала разом з мамою чоловіка до кінця її днів.

Лише після її смерті у 1957 році Чистяковів надіслали із Харківського обласного суду про те, що «Справа щодо обвинувачення Курбаса Олександра Степановича переглянута Президією Харківського обласного суду 19 квітня 1957 року. Постанова Судової трійки при Колегії ГПУ СРСР від 9 квітня 1934 року стосовно Курбаса О.С. анульована у зв’язку із відсутністю складу злочину». Через чотири роки надійшов інший лист, у якому йшлося, що Лесь Курбас помер 15 листопада 1942 року у віці 55 років від крововиливу в мозок.

Чистяковій судилося прожити довге життя. Стати головною актрисою Українського драматичного театру імені Шевченка в Харкові, збираючи аншлаги на своїх виставах. В ті часи була історію про те, увесь Харків вирощує квіти, аби потім подарувати їх Валентині.

Була викладачкоюХарківського інституту мистецтв, писала статті з питань акторської майстерності. Уникала привселюдних розмов про Леся Курбаса– надто болючою залишалася для неї ця тема.  

Валентина Чистякова померла 19 травня 1984 року. Похована в Харкові на 13-му міському кладовищі, поряд з могилою матері Леся Курбаса. Тут же похована урна із землею з Соловецьких островів, де обірвалося життя Курбаса.

Читайте також

• Маловідомі факти із життя Романа Шухевича

• Олександр Богомазов – «український Пікассо», авангардист зі світовою славою
• Василь Тарновський – український меценат, який позував Рєпіну для картини «Запорожці пишуть листа турецькому султану»
• Рєпін, Малевич, Айвазовський та Куїнджі – українські художники, яких Росія видає за своїх