11 черв. 2024 11:08
788
Тема Розстріляного відродження стала популярною у 2024 році.
Будинок «Слово». Харків. Тичина, Хвильовий, Сосюра, Курбас, Семенко… Майже через століття Розстріляне відродження прозвучало по-новому: у віршах, піснях, на сцені та екрані.
Україна.info розповідає, що спричинило досі небачену популярність та чому «немодна» тема відгукнулася саме в молоді.
У 1920-х роках Харків був столицею радянської влади. Місто стало центром культурного осередку України. Комуністи шукали способи, щоб стати ближчими до народу. Прихильність вирішили завойовувати, взявши курс на українізацію. У мистецькому житті панувало, так зване, піднесення. Створювали видання, у яких публікували письменників. Виникали нові угрупування, організовували вечори та дискусії. Минуть десятиліття і 20-ті роки назвуть Відродженням, однак розстріляним…
Винайняти житло у Харкові було великою розкішшю, адже ціни сягали вище київських. Тому харківські письменники мусили жити і працювати у комуналках, спати на підлозі кухні. Свої рукописи ховати у каструлях, щоб їх не з’їли миші та пацюки.
У середині 20-х українські літератори написали звернення до радянської влади, в якому просили збудувати будинок письменників. Ідею підтримали.
Будинок «Слово» у Харкові – це житлова багатоповерхівка у провулку Барачному. Проєктантом будівлі став Митрофан Дашкевич. Фінансувала держава, однак кожен митець повинен був протягом 15 років сплатити вартість своїх квадратних метрів.
Будівля у провулку Барачному символічно отримала форму літери «с» (слово). Через це мешканців часто називали «слов’янами». Мала 5 під’їздів, 5 поверхів, 66 квартир.
За переказами, у 1929 році під час «Українського тижня» в Москві Остап Вишня наважився попросити грошей на завершення будівництва у самого Сталіна. Легенда каже, що того ж вечора гумористу принесли валізу з купюрами.
До кінця року розпочалося заселення будинку. Митці поспішали в’їхати навіть попри те, що система опалення ще не була готовою.
«Слово» об’єднало під одним дахом людей з різним минулим. Борців з більшовиками: Петро Панч, Андрій Головко, Володимир Сосюра, Борис Антоненко-Давидович, Олександр Копиленко, Юрій Яновський. Чиновників Української Народної Республіки: Остап Вишня (Павло Губенко), Юрій Смолич, Павло Тичина.
«Частина з них на початку 1920 року опинилися в лавах боротьбистів і разом з ними перейшли до більшовиків. Але декого, наприклад Остапа Вишню і, за деякими даними, Юрія Яновського, червоні взяли в полон. Але петлюрівська закваска в них залишилася назавжди», - резюмує історик Ярослав Тинченко.
Були й прихильники комуністичних ідей: Михайло Яловий, Микола Хвильовий, Сергій Пилипенко, Олесь Досвітній.
Мешкали і пропартійні митці, які займалися не стільки творчістю, як доносами на «ворогів народу».
Курс на українізацію радянська влада тримала недовго. У 1933 році в будинку «Слово» почалися репресії. Відправною точкою називають арешт Михайла Ялового. Передбачаючи тотальний терор, Михайло Хвильовий вчиняє самогубство, вистріливши з пістолета. Згодом Іван Багряний (якого також арештували), називає будинок крематорієм.
На початку березня 2024-го медійний простір сколихнула робота гурту МУР «Ти [Романтика]». Її одночасно називали геніальною та бездарною… «Культурний срач» у соцмережах ще більше розбурхував глядацький інтерес. Понад 600 тисяч користувачів вже прослухали реп-мюзикл на YouTube (в одному з інтерв’ю режисер Олександр Хоменко зізнавався, що очікував побачити не більше 100 тисяч переглядів).
Відео стало свіжим подихом. Такого в Україні ще не робили і не бачили. Доволі локальний продукт зумів стати мегапопулярним. Але про це згодом.
Це єдиний альбом-мюзикл, у якому головною темою стали письменники Розстріляного відродження. 18 різних треків, які пов’язуються спільним сюжетом із плавним переходом.
Музиканти не лише переосмислили твори українських митців 1920–1930-х років, але й розповіли про Розстріляне відродження цікаві факти. Інформацію шукали через електронні архіви, відео та вирізки із газет.
«Ще до того, як колись» - перший трек альбому. Хоч всі композиції мають логічне завершення, проте слухати їх окремо не варто.
«Спочатку слухач отримує новину, що у Харкові звели будинок «Слово», далі – репресії, потім – історія про Тичину з його віршем. Мaло того, події, які стaлися 100 років тому, переплітaються із сучaсністю тa війною проти Росії. Як-от трек «Третя Ротa» про Сосюру. Виявляється, він служив у Третьому Гaйдaмaцького полку Aрмії УНР. 100 років тому був «Третій Гaйдaмaцький», a сьогодні в нaс є легендарна «Третя штурмова», – пояснював автор текстів Олександр Хоменко.
Команда МУР:
Також над «Ти [Романтика]» працювали:
У Миколи Хвильового є новела «Я (Романтика)». Назва мюзиклу «Ти [Романтика]» була невипадковою, адже у своїй роботі письменник розповідав про розчарування у революційних ідеалах. Мабуть, і сьогодні, певною мірою, українці відчувають це «болюче» розчарування.
Про те, що мюзикл про Розстріляне відродження став популярним, його творці зрозуміли після оголошення першого концерту. Sold out – кожен із наступних концертів «продавався» за лічені дні, а то й години.
У квітні гурт МУР оголосив про тур всієї Україною.
Вистава, як і відео, знову ж таки стерла всі шаблони. «Бі-бо-бу, я поезію їбу» від Сименка, «Кохана спить, бо так липа шелестить» Тичини, «Театр має бути таким, яким суспільство має бути завтра» Курбаса…
Глядачі, які встигли купити квитки, здебільшого, відгукувалися: «Чому у школі цього не розказували?».
Історію на сцені розповідають 14 акторів, 12 танцівників балету, 5 музикантів.
Автор музики для «Ти [Романтика]»– Віктор Ткаченко, режисерка хореографії – Інна Матюшина, костюми – студія Лесі Патоки.
У 2023 році вийшла друком книга про події 1930-х років, що відбувалися у харківському будинку на вулиці Культури, 9. Видавництво «Смолоскип» у прозовій формі розкрило жахи, які довелося пережити «цвіту нації».
На сторінках представлене Розстріляне відродження: письменники та митці:
9 травня у прокат вийшов «Будинок «Слово». Нескінчений роман» режисера Тараса Томенка – фільм про Розстріляне відродження. За три вікенди стрічка зуміла зібрати понад 13 мільйонів гривень у прокаті.
Фільм показує глядачеві, як збудований комуністами «рай» став справжнім пеклом. Репресії, розстріли, втрачені мрії та відібрані життя. Історія розповідає реальні події в будинку «Слово».
Її герої – Іван Багряний, Остап Вишня, Микола Хвильовий, Лесь Курбас, Павло Тичина, Михайль Сименко, Володимир Сосюра…
Чорно-біла стрічка продовжила документальний фільм Будинок «Слово» (2017). Сім років тому, варто визнати, кіно пройшло незаміченим для широкого загалу. Тепер же «залетіло». Цікавості до теми підкинув реп-мюзикл «Ти [Романтика]». А ще – війна, яка мимовільно проводить паралелі з минулим.
«Ми зустрінемось
з тобою
Там, де 20.000
льє.
Там, де Плужник і
Да Вінчі,
Там, де зло нас
не знайде,
Там, де Ратушний
і Курбас,
Там ніхто не
нападе.
Там, де буде
Примаченко
Малювати Семенкá,
Там, де цілі всі
будинки,
і не знищені
міста.
Там, де уряд УНР
Святкуватиме сто
років
Там, де голоду
нема
І сади замість
окопів.
Там, де сонячний
Тичина,
там, де друзі всі
живі…
Ми зустрінемось з
тобою
Десь у твоїй
голові».