Свірзький замок став майданчиком для відомих фільмів. Історія фортеці на Львівщині

Свірзький замок розташований у Львівській області. У радянські часи він був відомий тим, що став місцем для зйомок «Д'Артаньяна і трьох мушкетерів», сьогодні ж – асоціюється із українським фільмом «Довбуш». Від Свіржа до Львова – 40 кілометрів. Романтична фортеця належить до унікальних пам’яток оборонної архітектури XV–XVI ст. Відвідавши замок Свірж, можна побачити також вишукану архітектуру, мальовничу природу та казкову атмосферу. Саме це поєднання приваблює кіноманів.

Історія про Свірж та замок

• Містечко виросло задовго до того, як на його землях спорудили замок. Кажуть, у 1427 році там був польський король Владислав ІІ Ягайло, що й спонукало до виникнення нового населеного пункту. За іншою з версій – на момент візиту короля, поселення вже існувало.
• Історично відомо, що у 1443 році воно стає власністю роду Романових. На цьому всі свідчення тогочасних подій завершуються. Їх господарювання призвело до поділу Свіржа на місто і село, ймовірно, саме тоді виникла ідея спорудження оборонного укріплення.
• У 1453-му поселення перейшло до роду Свірзьких. Тоді ж відбулося повноцінне зведення фортеці.
• При в’їзді на території пам’ятки сьогодні видніється напис «1530», однак фахівці зазначають, що він свідчить про час, коли відбулася капітальна реставрація, оскільки твердиню збудували у 1482 році.
• Свірзький замок у Львівській області вважає своїми засновниками і першими господарями братів Мартина та Андрея Свірзьких. У той час фортеця була квадратною, із двома оборонними баштами. До сьогодні зберігся лише один із фрагментів стін.
• Олександр Цетнер став новим власником замку у 1641 році, цей період називають визначним у житті містечка. Саме тоді пам’ятка отримали риси, відомі й до сьогодні. Роботи виконував відомий архітектор Павло Гродзінський.
• Під його керівництвом замок став ренесансним, почав асоціюватися із красою та затишком. Міць і загроза відійшли на другий план.
• Надбрамну вежу прикрашали герби власників замку.
• Із трьох боків твердиню оточувало болото, що робило її неприступною. Із четвертої сторони – глибокий рів із мостом, який підіймали при виникненні небезпеки.
• Оскільки фортеця періодично зазнавала нападів татар і козаків, то її господарі були змушені постійно працювати над посиленням і облагородженням будівлі.
• Ігнацій Цетнер був ботаніком за фахом, тому з ним пов’язуються створення першого саду та замкового парку.
• Історичні описи пам’ятки після середини ХVІІІ століття свідчать, що вона стала магнатською резиденцією: із живописними краєвидами, англійським парком і озерцями. Справжній райський куточок.

Замок у Свіржі: історія занепаду

Замок зазнав суттєвих змін на початку ХІХ століття. Власники, які змінювалися досить часто, переробляли будівлю на свій смак, що не призводило до позитивного результату. Руйнування і остаточне запустіння. Так тривало до того часу, поки військовий аташе в Парижі граф Роберт ла Мезан-Салянса не став опікуном для будівлі. Стартувала велика реставрація, яка завершилася з початком Першої світової. Родинне гніздечко графа ла Мезан-Салянса було нещадно сплюндроване російськими військами. Одна із пожеж залишила тільки голі стіни, все знищило полум’я. Не пережив жахіття навіть трояндовий сад.

Після встановлення миру граф одразу кинувся відбудовувати замок. Реставраційні роботи виконували, у тому числі, російські полонені. Завдяки фотографіям, які збереглися, будівля поверталася до першочергового вигляду. Єдине, що змінили – покрівлю башт, вона стала більш бароковою.

Родзинкою маєтку був парк, що займав площу трьох гектарів.

На жаль, Друга світова стала трагічною для маєтку. Усі меблі, картини та інші предмети інтер’єру розкрали мародери. Будівля стала колективною власністю, а згодом – школою для трактористів. За часи Союзу у стінах фортеці працював Будинок творчості. Радянська влада періодично проводила реставрацію приміщень. Просторі кімнати перетворили на маленькі. Відновили інтер'єр як у господарських, так і у внутрішніх покоях, замінили покрівлю, переклали бордюри та кам'яні сходи.

Сьогодні туристи звертають увагу на середньовічного грифона, що прикрашає одну зі стін, велику криницю та стародавні каміни.

Свірзький замок: легенди

Колись у виритому перед замком рові виявили таємні двері, які вели до пивниці. Те, що там побачили, назвали справжніми скарбами, однак це були ні гроші, ні золото, а меблі та посуд графа Комаровського. Всі ці пожитки забрали собі місцеві жителі.

Існує історія про таємні ходи, протяжність яких могла сягати 20 кілометрів. Кажуть, їх замурували, щоб не сталося обвалу. Тому тепер – це лише легенда.

В часи господарювання Цетнерів там працювала дівчина, яка закохалася у ворога під час турецької облоги. Її почуття були такими сильними, що погодилася відкрити ворота серед ночі. Та не щасливою історією любові завершився такий вчинок. Нападники втопили її у колодязі, вважаючи, що зрадивши один раз, вона зрадить і вдруге.

Свірзький замок: цікаві факти

• Його стіни красуються у чималій кількості стрічок, найпопулярніші з яких – «Д’Артаньян і три мушкетери» та «Довбуш». Також у фільмі «Три зорі» і «Колесо часу».
• Під час Другої світової замок став місцем, де зосереджувалися нацистські війська, був військовою базою.
• Сьогодні працює музей, де зберігаються експонати з історії замку та місцевого регіону: документи, фотографії, картини, стародавні зброї та побутові речі.
• Масштабний ремонт і відновлення пам’ятки сталися у 2010-му, однак сьогодні вона знову потребує реконструкції.

Замок Свірж: як доїхати

Зі Львова до Свіржа сьогодні курсують автобуси, а із залізничної станції – потяги. Обравши маршрутку, виїхати зі Львова у напрямку Перемишлян.

Адреса: Т1411, Свірж, Львівська область. Телефон: 068 027 5535.

Читайте також:

• Золочівський замок зберігає таємниці тамплієрів та особливий Китайський палац
• Історія про Бучацький замок, який не змогло взяти військо козаків
• Галицький замок і таємна кімната – історія фортеці на Франківщині
• Губківський замок і булава Богдана Хмельницького – таємниці української Швейцарії.
• Аккерманська фортеця – найбільший замок України, який будували масони, турки, молдавани і греки