В Україні пропонують запровадити День стійкості переселенців

У Верховній Раді запропонували встановити окрему пам’ятну дату для внутрішньо переміщених осіб. День стійкості ВПО хочуть відзначати щороку 20 жовтня – у річницю ухвалення закону, який визначив права та гарантії захисту переселенців.

Відповідний проєкт постанови №16212 зареєстрували в парламенті 3 листопада 2026 року. Ініціатива передбачає не лише встановлення нової пам’ятної дати, а й проведення тематичних заходів по всій країні.

Чому обрали саме 20 жовтня

Дата пов’язана з важливою подією для українців, які були змушені покинути свої домівки. Саме 20 жовтня 2014 року Верховна Рада ухвалила Закон «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб». Документ визначив правовий статус переселенців та основні механізми захисту їхніх прав.

Автори постанови вважають, що запровадження такого дня стане способом вшанувати людей, які попри вимушений переїзд змогли відновити своє життя, а також зробити внесок у розвиток громад, що їх прийняли.

На що хочуть звернути увагу

У пояснювальній записці нагадують, що внаслідок російської агресії мільйони українців втратили звичне місце проживання. Для багатьох вимушений переїзд означав втрату не лише житла, а й роботи, соціальних зв’язків та звичного середовища.

Попри труднощі, переселенці облаштовуються на нових місцях, працюють, навчаються, виховують дітей, займаються волонтерством і беруть активну участь у житті місцевих громад.

Запровадження пам’ятної дати, на думку ініціаторів, має допомогти привернути більше уваги до потреб ВПО. Серед ключових питань – забезпечення житлом, пошук роботи, доступ до медичних, соціальних та освітніх послуг, а також адаптація в новому середовищі.

Які заходи планують проводити

Якщо постанову підтримають, Кабінет Міністрів має розробити загальний план щорічних заходів до Дня стійкості ВПО. До організації також планують залучити місцеві державні адміністрації та органи самоврядування.

Серед можливих форматів – зустрічі з переселенцями, круглі столи, громадські дискусії, культурні та просвітницькі події. Участь у них пропонують брати самим ВПО, профільним громадським організаціям, волонтерам, радам переселенців і міжнародним партнерам.

Окрему увагу хочуть приділити поширенню історій людей, які були змушені залишити свої домівки, та розповідям про їхній внесок у розвиток нових громад.

Фінансувати такі заходи пропонують у межах уже передбачених бюджетних видатків державних установ і органів місцевого самоврядування. Також до їх проведення можуть долучатися громадські та міжнародні організації на добровільних засадах.

Наразі йдеться про законодавчу ініціативу. Для запровадження Дня стійкості внутрішньо переміщених осіб Верховна Рада має розглянути та підтримати відповідний проєкт постанови.

За роки повномасштабної війни демографічна карта України суттєво змінилася. Дніпро та Одеса втратили статус міст із населенням понад мільйон осіб, натомість Львів стрімко збільшився і наблизився до цієї позначки. Такі дані наводить Forbes Ukraine в аналізі чисельності населення найбільших українських міст.

До повномасштабного вторгнення Росії в Україні налічували чотири міста-мільйонники – Київ, Харків, Дніпро та Одесу. Однак станом на середину 2026 року понад мільйон мешканців залишилося лише у столиці та Харкові.

Водночас уже найближчим часом до цієї групи може приєднатися Львів. За оцінками видання, нині там проживає близько 986 тисяч людей. Для порівняння: у 2019 році населення міста становило 687 тисяч. Таким чином, за цей період кількість мешканців зросла майже на 300 тисяч.

Як змінилася чисельність населення міст

За наведеними у дослідженні оцінками, демографічна ситуація у найбільших містах України виглядає так:

• Київ – з 3,7 млн до 3,8 млн жителів;
• Харків – з 1,5 млн до 1,1 млн;
• Львів – з 687 тис. до 986 тис.;
• Дніпро – з 1 млн до 975 тис.;
• Одеса – з 1 млн до 907 тис.;
• Запоріжжя – з 711 тис. до 500 тис.;
• Рівне – зі 199 тис. до 286 тис.;
• Луцьк – зі 187 тис. до 277 тис.;
• Чернівці – з 220 тис. до 270 тис.;
• Ужгород – з 85 тис. до 127 тис.

Найпомітніше серед західноукраїнських обласних центрів зросло населення Львова. Також збільшилася кількість жителів Рівного, Луцька, Чернівців та Ужгорода.

Натомість Харків, Дніпро та Запоріжжя зіткнулися зі скороченням населення. Частина місцевих жителів виїхала до інших областей або за кордон через бойові дії та безпекові ризики.

Водночас ці міста приймали людей із населених пунктів, які опинилися поблизу лінії фронту або були окуповані. Тож внутрішня міграція також вплинула на розподіл населення між регіонами країни.

Повномасштабна війна не лише змінила чисельність мешканців окремих міст, а й переформатувала демографічну картину України. Якщо тенденція зростання Львова збережеться, він може стати третім містом-мільйонником країни.