ДСНС відновить аеромедичну евакуацію пацієнтів: уряд затвердив новий порядок

Кабінет Міністрів затвердив механізм медичної евакуації повітряними суднами Державної служби з надзвичайних ситуацій. Очікується, що він запрацює до кінця року та дасть змогу швидше перевозити пацієнтів, для яких тривала дорога наземним транспортом може бути небезпечною.

Про це повідомляє МОЗ.

Аеромедичну евакуацію планують використовувати у випадках, коли перевезти людину автомобілем складно, довго або ризиковано для її здоров’я. Повітряним транспортом пацієнтів зможуть доставляти до інших медичних закладів в Україні, направляти на лікування за кордон, а також евакуювати постраждалих унаслідок бойових дій.

Різниця в часі транспортування може бути суттєвою. Наприклад, дорога з Харкова чи Вінниці до евакуаційного хабу в польському Жешуві наземним транспортом займає щонайменше 12 годин. Літаком або гелікоптером цей шлях можна подолати приблизно за дві-три години.

Повітряні судна ДСНС матимуть змогу перетинати державний кордон і доправляти пацієнтів безпосередньо до евакуаційних центрів. Такий формат перевезень, зокрема, планують застосовувати в межах програми Medevac Ukraine.

Окремо затверджений порядок передбачає можливість транспортування донорських органів для трансплантації. Авіацію залучатимуть, якщо доставка серця наземним транспортом потребує понад дві години, а печінки або легень – більш як п’ять годин.

За організацію та координацію евакуацій відповідатиме Український науково-практичний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф МОЗ. ДСНС надаватиме повітряне судно з екіпажем і визначатиме, чи дозволяють виконати рейс погодні умови та безпекова ситуація.

Відновлення аеромедичних перевезень має доповнити систему прицільної медичної евакуації українців, які постраждали через війну. Завдяки цьому механізму пацієнтів доправляють безпосередньо до спеціалізованих лікарень. Від початку його роботи провели вже понад 3700 евакуацій.

29 жовтня російські війська вдарили по Ізюму Харківської області керованими авіабомбами. Унаслідок атаки загинули п’ятеро співробітниць однієї з філій обласного центру контролю та профілактики хвороб.

Як повідомили в Міністерстві охорони здоров’я, після деокупації міста жінки одними з перших повернулися на робочі місця. Вони власними силами приводили до ладу пошкоджені приміщення, прибирали уламки скла та поступово відновлювали роботу лабораторій.

Вікторія Прокопенко присвятила медичній сфері 36 років. Вона очолювала санітарно-гігієнічну лабораторію. Професію лікарки жінка обрала ще в дитинстві, а колеги цінували її за професіоналізм, чуйність і добре ставлення до людей.

3 листопада Вікторії мало виповнитися 59 років. У неї залишилися чоловік, донька та онук.

Майже 38 років у бактеріологічній лабораторії працювала Юлія Довженко. Колеги згадують її як відкриту, доброзичливу та відповідальну фахівчиню, яка ніколи не відмовляла в допомозі.

Свій 57-й день народження Юлія мала відзначити 2 листопада. Після її загибелі залишилися чоловік, син, дві онуки та сестра.

Валентина Прус із 2021 року працювала лаборанткою санітарно-гігієнічної лабораторії. За цей час вона зарекомендувала себе як сумлінна спеціалістка, а в колективі її пам’ятатимуть як щиру, уважну та людяну жінку.

Валентині було 55 років. У неї залишилися чоловік і донька.

Ще однією жертвою російського удару стала бухгалтерка Анжела Прохорцева. Після звільнення Ізюма вона також повернулася до роботи.

У день атаки жінка спілкувалася телефоном із колегами з обласного центру. Під час розмови співрозмовники почули звук авіабомби та спроби Анжели врятуватися. Після цього зв’язок із нею зник.

Жінці було 54 роки. Вона виховувала двох доньок.

Загинула також Олена Грищенко, яка працювала прибиральницею службових приміщень. Вона дбала про чистоту та порядок у приміщеннях установи. Хоча Олена приєдналася до колективу порівняно недавно, швидко стала його важливою частиною.

Їй було 58 років.

Відомо, що 29 жовтня російські війська скинули на Ізюм три керовані авіабомби. Тоді загинули п’ятеро людей, ще 12 отримали поранення.