1 трав. 2024 15:27
1289
В чому різниця між ангіною і тонзилітом.
Ангіна… Один із найпоширеніших діагнозів. При озвучення цього слова одразу ж виникають асоціації про сильний біль, температуру та антибіотики. Сімейна лікарка Дарина Дмитрієвська розклала по поличках популярні міфи та факти про ангіну.
Часто в побуті так називають стани, які включають біль у горлі та почервоніння мигдаликів із білими нальотами на них (або й без), тобто ознаки запалення слизової горла та/або мигдаликів. Насправді треба враховувати, що запалення виникає передусім при ГРВІ. А це вірусний процес, який антибіотиками не лікується — допомагають лише симптоматичні методи, які полегшують прояви.
Саме явище запального процесу, який супроводжується збільшенням, почервонінням та болем у ділянці мигдаликів називається тонзилітом. А за типом збудника він може бути як вірусним, так і бактеріальним.
При вірусному тонзиліті можуть утворюватися білі нашарування на мигдаликах, котрі пацієнти/ки часто сприймають за прояви бактеріальної інфекції. У медичній термінології це називають казеозними відкладеннями — по суті, це такі собі «пробки» з продукту життєдіяльності мигдаликів, який накопичився. Подібний прояв не потребує антибіотиків: нашарування зникнуть самі.
Також можна робити періодичне полоскання горла водою, неспиртовими аптечними розчинами, призначеними для цього, настоями трав тощо, щоб механічно очистити поверхню слизової оболонки горла. Тонзиліт, спричинений ГРВІ, може протікати з нормальною температурою тіла або ж на фоні підвищення. Можуть спостерігатись як ознаки вираженої інтоксикації (слабкість, ломота в тілі, озноб), так і відносно нормальне самопочуття.
Коли запалення розвивається внаслідок бактеріальної інфекції, симптоми переважно подібні на ГРВІ. Проте інтоксикація, як правило, більш виражена. Симптоми дуже індивідуальні в різних людей та навіть в однієї людини за різних випадків. Нашарування на мигдаликах при цьому дещо відрізняються на вигляд, але запідозрити бактеріальну природу процесу може виключно лікар. У такому разі він чи вона візьме мазок із горла (стрептотест), аби визначити збудника. Також огляд лікаря необхідний, аби не пропустити випадок дифтерії, яка є небезпечною для життя хворобою та нерідко спочатку протікає дуже подібно до бактеріальної ангіни.
Найчастіше «винуватцем» хвороби є стрептокок, і позитивний тест на нього є показанням до призначення лікарем антибіотиків. Дуже важливо пройти повний курс лікування й у жодному разі не припиняти терапію, щойно зменшився біль чи зникли нашарування на мигдаликах. У разі перерваного курсу бактерії можуть мутувати (генетично адаптуватись) та створити стійкі (резистентні) форми, які наступного разу не зреагують на антибіотик.
Хронічні бактеріальні ангіни небезпечні для інших органів. Зокрема вогнище стрептококової інфекції в горлі може спричиняти поширення збудника, через що найчастіше страждають серце та нирки. У результаті запальних процесів можуть формуватися вади серця (наприклад, недостатність клапанів) та порушення видільної функції нирок.
Передусім слід пам’ятати, що стрептокок — це умовно патогенний збудник. Це означає, що в нормі власні захисні сили організму мають стримувати його розвиток на слизових. Тому про імунітет треба дбати: збалансовано та достатньо харчуватися, дотримуватися режиму сну й відпочинку, мати регулярну фізичну активність та уникати стресів. Якщо при виконанні всіх цих порад ангіни так чи інакше виникають по кілька разів на рік, лікар може запропонувати часткове або повне видалення мигдаликів як осередку інфекції. Ця операція проводиться швидко на амбулаторному прийомі в ЛОРа.
Читайте також: