Найбільша електромережа світу. «Укренерго» стала повноправним членом ENTSO-E

«Укренерго» стало 40-м повноправним членом Європейської мережі операторів передачі електроенергії ENTSO-E.

Про це повідомили у пресслужбі компанії.

Зазначається, що членство «Укренерго» в ENTSO-E відкриває новий етап співпраці українського та європейських операторів енергосистем як рівноправних учасників європейського енергетичного простору.

Набуття «Укренерго» юридичного статусу члена ENTSO-E – наступний крок на шляху євроінтеграції української енергосистеми, який підтвердив успішне виконання українським оператором ключових технічних вимог.

Для НЕК «Укренерго» статус члена ENTSO-E означає, що компанія зможе голосувати під час засідань Генеральної Асамблеї ENTSO-E (братиме участь в ухваленні річної програми роботи ENTSO-E, яка визначає пріоритети роботи Асоціації щодо ключових питань: ринку електричної енергії, розвитку транс’європейської енергетичної інфраструктури, управління ризиками в енергетиці тощо).

Також «Укренерго» зможе брати участь в Правлінні ENTSO-E з правом голосу та братиме участь у підготовці пропозицій до річної програми роботи ENTSO-E, а також у розробці пропозицій та рекомендацій щодо стратегічних пріоритетів співпраці операторів та ключових рішень.

«Укренерго» до кінця року встановить «пасивний інженерний захист» на електричних підстанціях і об’єктах генерації, повідомив голова правління НЕК «Укренерго» Володимир Кудрицький у інтерв’ю Hromadske.

Кудрицький не розголошує деталей, але каже, що захист складається із трьох рівнів. Перший рівень – це захист обладнання від уламків ракет або дронів у вигляді біґ-беґів (це мішки з піском) або габіонів (металеві сітки з піском). Другий – інженерні конструкції від прямих ударів дронів-камікадзе. І третій – антиракетний захист.

На підстанціях будуть різні, зокрема й експериментальні схеми захисту, додає директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко. Утім, бетонні монументальні укриття, або саркофаги, поки не будують.

За словами Харченка, подібні споруди будуть протягом двох-трьох років, а один такий комплекс коштує приблизно 5 мільярдів гривень.

«Вам треба сховати під бетонний купол товщиною 7 метрів (а саме така товщина купола, який буде гарантовано відбивати усі типи ракет) із висотою приміщення під куполом 15 метрів. І ви маєте передбачити можливість заїзду та виїзду обладнання, яке здатне підняти 200 тонн і перемістити на кілька метрів ліворуч або праворуч під час ремонту в разі потреби», – коментує Харченко.

На захист енергооб’єктів виділили майже 10 мільярдів гривень із держбюджету, але «через певні бюрократичні процедури» ці кошти поки що не використовували. Зараз використовують кредити й гранти від міжнародних партнерів (понад мільярд доларів).