Бельгія вимагає гарантій і блокує «репараційний кредит» Україні. Що відомо про скандал у ЄС?

Україна зіткнулася ще з однією проблемою на шляху до отримання заморожених російських активів, які знаходяться на території Європи. Нещодавно члени ЄС та G7 висловили розчарування стосовно Бельгії, а саме – її принципів використання податкових надходжень, отриманих з активів РФ. Схоже, протиріччя всередині блоку посилюються, а власних коштів Україні на довго не вистачить.

Заморожені російські активи у Бельгії

Заморожені російські активи зберігаються в брюссельському депозитарії Euroclear. Бельгія стягує 25-відсотковий корпоративний податок на значний прибуток (заморожені активи РФ).

Існує підозра, що ці податкові надходження залишаються у національному бюджеті Бельгії, а не цілком і прозоро спрямовуються на підтримку України.

З’ясувати, чи дійсно це так, складно, оскільки відсутній механізм прозорості. Бельгія, яка раніше обіцяла, що податкові надходження з 2025 року будуть спрямовуватися до спільного фонду ЄС або G7 для України, схоже, досі не дотримується своїх слів. А фахівці визнають, що ці кошти важко відстежити.

Саме тому низка дипломатів не виключає варіант «привласнення» у бюджет країни. Така вигода, на їх думку, є справжньою причиною опору Бельгії щодо більш рішучих кроків з використання цих активів. Країна не бажає втрачати мільярдні податкові надходження, які стали частиною її внутрішнього бюджету.

Союзники вважають, що Бельгія порушує міжнародне зобов'язання, взяте на себе минулого року, щодо розкриття інформації та прозорого використання цих податків на користь Києва.

Бельгія вимагає гарантій

Видання Politico пише, що прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер вимагає від урядів європейських країн фінансових гарантій його державі, які перевищуватимуть суму кредиту 140 млрд євро, оскільки побоюється претензій з боку РФ та її судового позову. Чотири дипломати блоку сказали Politico, що не можуть погодитися на ці умови, адже це поставить фінансову життєздатність їхніх держав у залежність від рішення суду – потенційно ті повинні будуть виплатити мільярди євро через кілька років після закінчення війни в Україні.

У середу, 3 грудня, глава МЗС країни Максим Прево заявив, що Бельгія не задоволена підготовленою юридичною базою для «репараційного кредиту».

«Текст, який Єврокомісія представить сьогодні, не відповідає на наші занепокоєння задовільно. Неприйнятно використовувати гроші та залишати нас наодинці з ризиками. Запропонована репараційна позика явно не є бажаним вибором», - заявив Максим Прево, його цитує «Радіо Свобода».

План «Б»

Дипломати говорять і про так званий «запасний» план, якщо дотиснути Бельгію не вдасться, однак називають його дуже малоймовірним. Йдеться по пошук і використання заморожених активів РФ за межами бельгійського депозитарію цінних паперів Euroclear – в інших країнах Євросоюзу в розмірі 25 мільярдів євро. Проте виконання такого плану потребуватиме часу на реалізацію.

Щоб реалізувати такий задум, потрібно витратити багато часу і зусиль, а гроші Україні необхідні вже сьогодні. За підрахунками, наявних фінансів вистачить до березня 2026-го.

Разом з тим Угорщина намагається об'єднати зусилля з Чехією та Словаччиною, щоб сформувати скептично налаштований до України альянс всередині ЄС. Очевидно, що це суттєво ускладнить прийняття будь-яких рішень щодо допомоги у війні проти Росії.

Тому єдиним виходом, на думку дипломатів, є посилення Єврокомісією тиску на Бельгію, яка на минулому тижні завадила позитивному вирішенню питання «репараційного кредиту».

«Росія заплатить»?

Лідери Європи заявляють про бажання підтримувати Україну і надалі, однак союзникам навряд вдасться знайти кошти у власних бюджетах, тому, попри дискусії, аналітики все ж припускають, що рішення про надання Україні «репараційного кредиту» під заморожені активи Росії буде погоджено. Найближче засідання Євроради заплановане на 18 грудня.

Щоб змусити уряди використовувати росактиви, Європейська комісія посилює тиск: наголошує, що в іншому випадку держави будуть платити «з власної кишені».

Довідка. Заморожені російські активи потрібні Україні для фінансування обороноздатності, відновлення та підтримки економіки, а також для реалізації принципу «Росія заплатить» за завдану шкоду. Ці кошти допоможуть закуповувати озброєння, фінансувати виробництво БПЛА та покривати інші нагальні потреби, що дозволить зменшити залежність від допомоги платників податків інших країн.