Замок Терещенків: яка доля маєтків у Денишах, Андрушівці та Червоному

Чотири покоління династії Терещенків, хоча не підтримували політичний український рух, однак віддавали 80% статків протягом 150 років поспіль і вклали мільярди в Україну. Благодійність родини Терещенків стосувалася освіти, медицини, культури, мистецтва та соціальної допомоги. Цікаво, що в основі меценатства були кілька важливих принципів.

• Згідно заповіту Артемія Терещенка, його сини повинні були віддавати на потреби суспільства не менше 80% своїх прибутків. Така настанова стала сімейною традицією, якої дотримувалися з покоління в покоління.
• Йшлося не лише про разові пожертви. Підприємці фінансували довгострокові проєкти.
• Відбувалося пожертвування не просто свого капіталу, а відсотків з нього, тому це дозволяло протягом багатьох років підтримувати роботу закладів.
• Терещенки не вважали благодійність даниною моді, а йшли на такі свідомі кроки для покращення життя суспільства.
• Мали філософію, яка говорила про те, що приватні статки можуть і мають працювати на благо громади.

Палац Терещенків – Дениші

Наймолодший палац України збудували у 1910-1913 роках у селі Дениші, що на Житомирщині. Маєток Терещенків проєктував відомий архітектор Павло Голландський. Сьогодні пам’ятка у занепаді, однак раніше вона була симетричною будівлею із двома поверхами, яскравою представницею італійського ренесансу. Мала 40 кімнат. Оздоблена кольоровим світлим цементом, привезеним з Італії.

Палац прикрашав фронтон, ліпнина з рослинних орнаментів і античні колони, барельєфи з немовлятами, які грають на музичних інструментах. Поруч із маєтком була теплиця, де вирощували екзотичні фрукти.

Палац розграбували під час Жовтневого перевороту. Тоді ж розпочалося його поступове знищення, люди використовували цеглу для будівництва власних осель.

Сьогодні палац перетворився на руїну. Частково вціліла вежа, яка має елементи гвинтової драбини та спуск до підземелля. Ще стоїть секція західної стіни і невеличкі сходи. Ні східна, ні північна сторони не дожили до наших днів.

На вцілілих елементах є елементи ліпнини: квіти троянд і голова хижої тварини. На території можна побачити руїни допоміжних споруд, ніші для статуй, пілястри, портики.

Маєток Терещенків – Андрушівка

Замок Терещенків у Житомирській області сьогодні є місцем, де функціонує Андрушівський ліцей №1. Найвизначніша в районі історико-архітектурна пам'ятка також приваблює туристів, оскільки зберегла свій вигляд.

Споруда стоїть у центрі населеного пункту, поруч – став. Це двоповерховий палац Терещенків, виконаний у стилі французького неоренесансу. До нині із давніх часів вціліли сходи з мармуру і позолочені елементи стелі в деяких кімнатах.

Колись родина Терещенків також мала оранжереї, господарчий корпус і парк, стайні, комори. Перед головним фасадом зберігся фонтан, походження якого достеменно не встановлене.

Маєтки родини Терещенків: історія замку в Андрушівці

Відомо, що у XVII ст рід Бержинських був власником Андрусівки, яка згодом змінила назву на Андрушівку. Станіслав Бержинський збудував там  цукровий завод у 1683 році. Саме за наказом поляка звели замок у середині XIX століття.

Артемій Терещенко придбав завод у 1869 році і став засновником династії підприємців-цукрозаводчиків і меценатів. З часом будівля змінила свій стиль і форму.

Після жовтневого перевороту у стінах пам’ятки розмістився штаб Першої кінної армії. Будьонівці розграбували палац, а червоні вояки хотіли підірвали споруду, проте їх вмовили не робити цього і дозволити розмістити там школу.

Історичні дані свідчать, що у 1975 році добудували другий поверх, який розмістили над оранжереєю. Він з’єднав маєток із господарським корпусом.

Завдяки тому, що у палаці досі працює навчальний заклад, він непогано зберігся, однак потребує ретельної реставрації.

Замок Терещенків – Червоне

Це палац у Бердичівському районі Житомирської області. Спочатку мав форму симетричної триповерхової будівлі з восьмибічною вежею. Особливо вишуканим був вестибюль і сходи, викладені з білого мармуру. Зачаровувала велика біла зала, де проводили бали. До сьогодні від розкішного інтер’єру не залишилося майже нічого. Коли помер власник палацу Адольф Горохольський, то майно мало дістатися дружині. Однак жінка продала нерухомість, виїхавши за кордон.

Новим господарем став Федір Терещенко. Він частково перебудував палац, а поруч звів цукровий завод.

Навколо маєтку розгорнувся великий парк і сади, загальна площа яких складала 58 га.

Після перевороту в будівлі знаходився притулок для безпритульних дітей. У 1928 році сталася пожежа, яка значно пошкодила будівлю. Хоча з часом вдалося відновити зовнішній фасад, проте інтер’єри були назавжди втрачені.

До кінця XX століття там працювало училище. Після того як ПТУ переїхало до нової будівлі, палац швидко занепав і став руїною. Крадії винесли все, що можна винести, навіть позбивали кахель з підлоги.

Наразі будівля перебуває у напівзруйнованому стані.

В серпні 2023 року Господарський суд Житомирської області повернув у державну власність будинок-садибу Терещенків.

Культурний спадок Терещенків

Чимало визначних будівель у столиці або збудували, або переобладнали за гроші Терещенків. Цікаво, що вони не просто давали кошти на роботи, але й шукали архітекторів, що зможуть якнайкраще їх виконати.

• Національний художній музей України вважається однією з найяскравіших архітектурних пам'яток, зведених за проєктом архітектора Владислава Городецького. Значну частину коштів на його будівництво та поповнення колекцій пожертвували Микола та Федір Терещенки.
• Національний музей «Київська картинна галерея» працює у маєтку, що колись був власністю Федора Терещенка.
• Музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків. Це унікальний приклад створення приватного музею, який згодом став національним надбанням. Варвара Терещенко, дочка Миколи Терещенка, разом зі своїм чоловіком Богданом Ханенком, зібрала одну з найкращих колекцій західного та східного мистецтва в Європі.
• Національний академічний театр оперети звели за кошти родини Терещенків.
• Національний медичний університет імені О.О. Богомольця значно розбудували завдяки фінансуванню Терещенків.
• Київський національний університет театру, кіно і телебачення ім. І. К. Карпенка-Карого раніше була училищем, зведеним за кошти родини.

Одним з найважливіших аспектів їхнього спадку є внесок у розвиток музейної справи. Терещенки були не просто меценатами, а пристрасними колекціонерами. Вони збирали картини, скульптури, предмети антикваріату, західноєвропейське та східне мистецтво. Ці колекції були не для власного задоволення, а з метою зробити їх доступними для громадськості.

Читайте також

• Каньйони в Україні: де височіють казкові скелі для незабутніх вражень
• Історія про Теребовлянський замок, який жінка врятувала від капітуляції туркам
• Фотограф-мандрівник показав цікаві місця України, які вас вразять
• Історичний вітряк на Черкащині, серед соняхів і лаванди, відзняли з неба
• Свірзький замок став майданчиком для відомих фільмів. Історія фортеці на Львівщині