Якими були перші українські банкноти – карбованці

У січні 1918 року ввели в обіг перші українські банкноти, які отримали назву – карбованці. Центральна Рада розробила національну валюту після того, як проголосила утворення Української Народної Республіки в 1917-му. У тимчасовому Законі про випуск державних кредитних білетів УНР йшлося, що один карбованець має містити 17,424 частки чистого золота та поділятися на 2 гривні або 200 шагів.  Перша партія 100-карбованцевих купюр побачила світ на типографії Василя Кульженка із серійним номером 185.

Дизайн грошового знаку належить Георгію Нарбуту. Він став автором українських орнаментів у стилі бароко. Тоді ж на банкноти нанесли тризуб – родовий знак князя Володимира Великого, після чого він популяризувався серед населення.

Купюра містила напис «100 карбованців», відтворений чотирма мовами: українською, російською, польською та єврейською. У народі гроші називали «яєчнею», через жовте забарвлення.

Оскільки в друкарні поспішали виконати свою роботу і, ймовірно, були неуважними, уся серія отримала перевернутий реверс. Оскільки гроші не мали належного рівня захисту, то почали з’являтися фальшивки. Через це зупинили друк купюри.

Уже 1 березня 1918 року Центральна Рада на законодавчому рівні запровадила нову грошову одиницю – гривню. Вона поділялася на 100 шагів і дорівнювала 1/2 карбованця.

Протягом 1917–1919 років у світ вийшли банкноти, які мали номінал 10, 25, 50, 100, 250, 1000 карбованців.

Цікаво, що 25 та 50 карбованців отримали народну назву «лопатки» – цьому сприяла ілюстрація чоловіка, який тримає лопату, нанесена на банкноту.

Грошові знаки 2, 5, 10, 100, 500, 1000 та 2000 гривень були віддруковані на типографії протягом 1918–1919 років.

500-гривнева куп’юра мала зображення голови жінки як символу молодої української держави. Серед населення їх прозвали «горпинками».

Під час гетьманату Павла Скоропадського увійшла в обіг розмінна монета, що мала вигляд марок-шагів. На ній зберігся напис «Українська Народна Республіка».

Друк українських грошей здійснювався у різних містах: Києві, Одесі, Кам'янці-Подільському, сучасному Івано-Франківську, який тоді був Станіславом. Також за кордоном – у Варшаві і Берліні.

Цікаво, що власні гроші випускали навіть деякі населені пункти на території України. Йдеться про Житомир, Одесу, Єлисаветград (нині Кропивницький), Проскурів (Хмельницький), Бердичів, Золочів, Острог, селище Нова Ушиця та багато інших.

У 1919 році рішенням Директорії почалося зміцнення золотого вмісту української валюти. Щоб реалізувати це, збирали усе наявне золото та срібло для випуску металічних монет. Вдалися до переплавки усіх мідних пам’ятників російським царям, перетворюючи їх на дрібні монети. Бюст Тараса Шевченка хотіли розмістити на золотих гривнях, а на срібних монетах – будинок Центральної Ради.

До випуску цих монет справа так і не дійшла – через наступ більшовиків.

Читайте також: Національна валюта України: цікаві факти про гривню, які ви могли не знати.

«Шаг» замість «копійки» може з’явитися в Україні. Навіщо хочуть перейменувати розмінні монети?