«Всі втомилися. Настрій змінився»: The Guardian пише про кризу дезертирства української армії

Після трьох років війни Україні катастрофічно не вистачає солдатів, особливо піхоти. Це полегшило просування російської армії на схід. Є й структурні проблеми. З нуля створено нові бригади. Вони показали себе погано. Президент України Володимир Зеленський нещодавно наказав змінити політику: недосвідчених новобранців відправляють до існуючих батальйонів.

Видання TheGuardian розповіло історію двох військових, які пішли у СЗЧ, змінивши їх імена.

Дехто з тих, хто дезертирує, тримається стримано. Інші живуть і працюють відкрито. Віктор розказав, що повернувся в свою бригаду в серпні 2023 року, але йому сказали, що він не в розшуку. Колись був навченим снайпером, а тепер керує гаражем у Західній Україні , де безкоштовно ремонтує військову техніку. Він убивав росіян? «Багато», — відповів він. «Всі втомилися. Настрій змінився. Люди на вулицях обіймалися з солдатами. Тепер вони хвилюються про призов».

Віктор додав, що на передовій дуже не вистачає живої сили. У лютому 2023 року йому дали 10 днів перерви – лише через добу після повернення додому його відкликали, бо Авдіївку обстріляли. За його словами, двоє людей з його команди були вбиті. Решта поранені. «Один хлопець втратив руку. Ще один – ногу. Дехто мав кульові поранення. Незважаючи на це, нам вдалося виконати деякі завдання», – сказав він.

Інший дезертир Олексій розповів, що брав участь в наступальних операціях українських військ на півдні Миколаївської та Херсонської областей. Він описав один бій як хаотичний, з кулями, мінометами, які падали на галявині, і недостатньою артилерійською підтримкою. Взимку 2022 року посварився з новим командиром, безрезультатно подав прохання про переведення і отримав травму. «Я досяг точки кипіння. Тому я вирішив піти туди, де мене ніхто не знайде», — сказав він.

Відтоді Олексій переховується. «Ми побачимо, що буде. Може, мене зловлять і відправлять на передову», – сказав він. Він додав, що знову візьме до рук зброю, якщо росіяни увійдуть у його місто, або якщо українська армія стане справді реформованою силою в стилі НАТО з кращими генералами. На запитання, чи щасливий він, відповів: «Я живий. Чим довше триватиме війна, тим більше буде таких, як я».

Уповноважена України з питань захисту прав військовослужбовців Ольга Решетилова каже, що розуміє, чому деякі люди тікають зі служби. «Давайте будемо чесними. Проблема велика. Це природно в ситуації, коли у вас три роки великої війни. Люди виснажені. Вони хочуть побачити свої сім'ї. Без них ростуть їхні діти. Відносини руйнуються. Дружини та чоловіки не можуть чекати вічно. Вони почуваються самотніми».

За її словами, у багатьох військовослужбовців було слабке психічне здоров’я. Невеликий конфлікт зі старшим офіцером може «спонукати» їх до втечі зі свого підрозділу. Були й травми. «Це складна і заплутана проблема. Ми не можемо це вирішити кримінальним покаранням. Якщо постає вибір між загибеллю і тюремним ув’язненням, звичайно, у цей момент ви виберете другий варіант».

Решетилова – відома правозахисниця. Вона зайняла новостворену посаду в січні за поданням Зеленського. Її роль полягає в тому, щоб збалансувати потреби держави та справедливість до людей. «У нас є така пострадянська спадщина, коли солдат є рабом свого командира. Але українська армія трансформується. Ми намагаємося це змінити, зробити більш сучасним і орієнтованим на людину», – сказала вона в інтерв’ю The Guardian.

В українському парламенті тривають дебати про те, як збільшити кількість призовників. Дезертирам загрожує від 12 до 15 років позбавлення волі. Минулого літа депутати скасували кримінальне покарання для тих, хто добровільно повертається в старі батальйони, відновивши пільги в повному обсязі. Також був прийнятий законопроект, який дозволяє військовослужбовцям переходити в різні підрозділи, щоб обійти затяжні конфлікти.

Решетилова сказала, що переміщення були непопулярні серед командування, яке блокувало їх через брак військ. Водночас готуються зміни щодо залучення 18-25-річних, які зараз звільнені від мобілізації. Вони містять гарантії навчання та заходи щодо забезпечення діалогу між солдатами та командирами.

Старшина стрілецького батальйону Андрій Гребенюк, який воював у Великій Новосілці Донецької області, розповів, що солдати «досить часто відмовлялися». «Деякі поверталися. Деякі ні», – сказав він. «Це більше стосується моралі, ніж травми. Їм потрібне психологічне перезавантаження. Вони йдуть і бачать свої сім’ї, а через пару місяців знову з’являються». «Я не співчуваю і не засуджую».

110-та механізована бригада минулого тижня пішла на незвичний крок, заявивши, що їй критично не вистачає особового складу. Було достатньо безпілотників і артилерії, але не було піхоти під час постійних атак росіян. «Треба зламати стереотип, що якщо ти об’єднаєшся, то через п’ять хвилин будеш мертвий», – сказав Гребенюк. Він додав: «Прості речі тримають вас живими, як-от копання, чищення зброї та уважність під час тренувань з надання першої допомоги».

Решетилова заявила, що сотні тисяч українських військових залишаються на своїх позиціях і «нікуди не йдуть». Кризу вербування можна було б вирішити, додала вона, якби союзники України направили свої війська. «Європейські армії не розуміють або не хочуть розуміти – що це їхня війна теж».