Українців попереджають про можливі затримки невійськових виплат через дефіцит бюджету

Міністр фінансів Сергій Марченко заявив, що Україна знову наближається до ситуації з нестачею бюджетної ліквідності, подібної до тієї, що була на початку повномасштабного вторгнення. Через це частину видатків, які не стосуються оборони, можуть перенести, – повідомляє Euronews.

За словами Марченка, український бюджет уже відчуває проблеми з ліквідністю. Міністерство фінансів очікує дефіциту коштів, тому окремі виплати за невійськовими напрямами можуть бути відкладені.

Наслідки нестачі фінансування можуть позначитися, зокрема, на місцевих проєктах. Серед них – будівництво укриттів та інфраструктурні роботи. Водночас міністр наголосив, що ці напрямки залишаються важливими напередодні нової зими, коли Україна очікує продовження російських атак.

Марченко зазначив, що подібні проблеми з доступністю коштів востаннє були настільки відчутними у 2022 році, після початку повномасштабної війни. Нині ситуація знову наближається до того сценарію.

На тлі фінансових труднощів глава Мінфіну закликав європейських партнерів шукати нестандартні рішення. Зокрема, йдеться про українську пропозицію щодо використання близько 300 млрд доларів заморожених російських активів, які перебувають у європейських юрисдикціях.

За словами Марченка, новий підхід має передбачати механізми, які дозволять зменшити юридичні ризики для Бельгії та депозитарію Euroclear, де зберігається значна частина цих активів.

Україна пропонує розподілити відповідальність за можливі судові спори з Росією між усіма 27 державами Європейського Союзу, а не покладати її лише на Бельгію.

НАБУ та САП заявили про викриття злочинної організації, яку, за даними слідства, очолював посадовець Офісу генерального прокурора. Учасники схеми нібито забезпечували безперешкодну роботу шахрайських кол-центрів та легалізовували отримані кошти.

Про проведення спецоперації антикорупційні органи повідомили напередодні. Наразі, за інформацією НАБУ, САП, слідчі встановили щонайменше п’ятьох учасників угруповання.

За версією слідства, одним із ключових фігурантів став посадовець Офісу генпрокурора, якого в матеріалах справи називають «Канцлером». На керівну посаду в Офісі генпрокурора його призначили у серпні 2025 року.

Як стверджують у НАБУ, чоловік організував схему, за якою представники прокуратури та наближені до нього люди отримували гроші за сприяння роботі шахрайських кол-центрів. Частину коштів, за даними слідства, надалі легалізовували через придбання майна та перекази на рахунки інших людей.

У матеріалах розслідування також фігурує людина з умовним ім’ям «Шеф». У НАБУ зазначають, що раніше він очолював Державну податкову службу України. За версією слідства, саме в його інтересах діяв «Канцлер».

Правоохоронці встановили кілька напрямів, через які могли легалізувати отримані від злочинної діяльності кошти. Зокрема:

• понад 20 млн грн спрямували на придбання нерухомості, коштовностей та іншого цінного майна;
• ще понад 12 млн грн активів керівник організації оформив на третіх осіб. Серед них — апартаменти в одному з елітних комплексів Буковелю;
• понад 10 млн грн розмістили на банківських рахунках близьких людей, видаючи ці кошти за законні доходи від підприємницької діяльності.

НАБУ пов’язує появу схеми в прокуратурі зі змінами у правилах призначення прокурорів. У Бюро вважають, що можливість призначати людей без обов’язкового конкурсного відбору створила умови для потрапляння на керівні посади наближених осіб.

Дії фігурантів попередньо кваліфікували за статтями Кримінального кодексу України про створення та участь у злочинній організації, а також легалізацію майна, одержаного злочинним шляхом.

Розслідування триває. Правоохоронці встановлюють інших можливих учасників схеми.