Режим тиші на фронті 5-8 вересня: військові заперечують отримання відповідних наказів, – ЗМІ

Українські військові не підтверджують інформацію про нібито наказ дотримуватися режиму тиші на лінії бойового зіткнення з 5 до 8 вересня. Водночас окремі джерела повідомляють про можливі домовленості щодо припинення вогню.

Інформація про можливе тимчасове припинення вогню на фронті з’явилася 4 вересня. За даними «Української правди», яку цитують джерела у кількох бригадах та силовому блоці, українська сторона нібито запропонувала встановити режим тиші з 00:00 5 вересня до 23:59 8 вересня.

Водночас офіційного підтвердження таких домовленостей наразі немає. Співрозмовник «Суспільного» в Офісі президента заперечив інформацію про отримання військовими відповідних вказівок.

Про відсутність наказу щодо припинення вогню також заявили джерела видання в управлінні ЗСУ, командуванні Сил територіальної оборони «Північ» та два командири підрозділів, які виконують завдання на різних напрямках.

Разом із тим «Суспільне» отримало підтвердження щодо режиму тиші від військовослужбовця управління однієї з бригад, яка обороняє південний напрямок.

Окремо джерела медіа в Конгресі США повідомили про нібито досягнуту домовленість щодо перемир’я 5-8 вересня. При цьому вони не уточнили, про який саме формат припинення вогню йдеться.

Президент Володимир Зеленський заявляв, що під час візиту американських представників Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера до Москви Україна не завдаватиме ударів по російських цілях у повітряному просторі, необхідному для безпечного прибуття переговорників.

За словами президента, Україна готова забезпечити тишу зі свого боку на час проведення переговорів та вирішення пов’язаних із візитом логістичних питань. Водночас Зеленський очікує від Росії дзеркальних кроків.

Чи пошириться домовленість на бойові дії безпосередньо на лінії фронту, наразі остаточно не підтверджено.

Блогер Ігор Лаченков заявив про можливий витік персональних даних трьох співробітників контррозвідки СБУ, які, за його словами, могли потрапити до колишнього нардепа Ігоря Мосійчука. У Державному бюро розслідувань ці звинувачення відкинули та назвали їх спробою дискредитації.

За словами Лаченкова, інформацію про працівників СБУ нібито запитував співробітник ДБР. Блогер стверджує, що це могло відбуватися за вказівкою керівництва Бюро. Як підтвердження своїх слів він оприлюднив скриншоти, на яких, за його твердженням, містяться персональні дані співробітників спецслужби.

На поширену інформацію також відреагував волонтер Сергій Стерненко.

Згодом скриншоти із даними людей, яких називають співробітниками контррозвідки СБУ, опублікував колишній народний депутат Ігор Мосійчук. Він заявив, що йдеться про справжні імена працівників 5 управління ДКР СБУ, яких він пов’язав зі стріляниною проти військовослужбовців ГУР.

У ДБР заявили, що не передавали представникам Росії жодних даних про співробітників українських спецслужб.

У Бюро також спростували інформацію про те, що директор ДБР Олексій Сухачов нібито давав працівникам установи доручення передавати такі відомості російській стороні.

У відомстві назвали поширені звинувачення бездоказовими та недостовірними. Там наголосили, що інформація, до якої мають доступ працівники ДБР, використовується відповідно до законодавства та в рамках конкретних кримінальних проваджень.

Наразі правоохоронці встановлюють, хто саме отримав та поширив дані співробітників контррозвідки.

Що відомо про Ігоря Мосійчука

Ігор Мосійчук – колишній народний депутат VIII скликання від Радикальної партії Олега Ляшка та громадський діяч. Нині він перебуває за межами України.

До роботи у Верховній Раді Мосійчук був пов’язаний із низкою націоналістичних організацій. У 2011 році він став одним із фігурантів так званої «справи васильківських терористів». Згодом його та інших обвинувачених засудили за підготовку вибуху.

У 2014 році Мосійчук також обіймав посаду заступника командира батальйону «Азов».

Нині його ім’я фігурує в низці антикорупційних розслідувань.