21 серп. 2024 15:02
993
Млин у Пустовітах збудували в 1902 році.
Унікальний вітряний млин у Київській області точно сподобався б Дон Кіхоту. Збудований за голландським типом, має форму конуса та округлу вежу. Млин у селі Пустовіти збудував українець Кузьма Дрига. Кажуть, він сам кілька років працював мельником у Голландії, а потім – переймав досвід в інших країнах, щоб навчитися ремесла.
Якщо колись «голландець» був промисловим об’єктом, то сьогодні став магнітом для туристів.
Місцеві кажуть, коли Кузьма повернувся з Європи, то закопав стовпа заввишки 15 метрів. Потім, відповідно до його тіні, робив креслення і розрахунки для реалізації свого задуму. На допомогу покликав декількох майстрів. Датують подію 1902 роком.
Першочергово вітряк отримав вісім лопатей. Та потужність виявилася завеликою, то Кузьма Денисович скоротив їх кількість вдвічі. Надпис «Вітряк голландського типу» красується на пам’ятному знакові. Його особливість – в унікальному механізмі: віндроза, який автоматично повертає крила вітряка проти вітру.
Жорнові камені для промислового гіганта (на свій час) привезли із Франції, шестерні майстер виготовив самотужки. Млин стоїть на високому валу, який насипали усім селом. Тому й не дивно, що «голландець» видніється на відстані 30 кілометрів.
Кузьма Дрига мав дев’ятьох дітей. Спільно зі своїми синами та селянами звів ще два менше вітряки. Сімейна справа була настільки успішною, що обмолочувати збіжжя приїздили із люди із сусідніх громад. Для клієнтів облаштували гостинний двір, де можна було відпочити та поїсти.
Доля родини мірошника, як і млинів, склалася по-різному. Кузьма Дрига помер у 1929 році, а його діти разом із сім’ями були розкуркулені та відіслані у Сибір і Середню Азію.
Нащадки творця «українського голландця» померли за межами Батьківщини, загинули у Другій світовій та під час Голодомору.
Менші млини були зруйновані, однак найбільшому вдалося вціліти, переживши революцію, загрози спалення, червоний терор, колективізацію, голод, війну…
Трагічно могла скластися доля і першого вітряка, однак у 2017 році меценат провів реставрацію. Лопаті замінили та виготовили вал-шестерню для французьких жорен. Неподалік з’явився туристичний знак «Вітряк голландського типу» і дороговказ «Вітряк Кузьми Дриги».
Того ж року вітряний млин у селі Пустовіти увійшов до «Переліку пам’яток культурної спадщини національного і місцевого значення Київської області, занесених до Державного реєстру нерухомих пам’яток України».
Український поет Дмитро Павличко присвятив йому вірш:
Стоїть на пагорбі
вітряк, де поле неокрає
Хотів би він літати
так, як вертоліт літає.
Такі ж у нього крила
є, як мають вертольоти.
Але йому робить своє –
на хліб зерно молоти.
І лиш тоді, коли згаса
робота опівночі,
вітряк злітає в
небеса, де зір палають очі.
Він лине в зоряну
блакить – над тишею дзвінкою,
за ним Чумацький Шлях
лежить, посипаний мукою.
Нагадаємо, на Звенигородщині відновили 200-літній вітряк часів Тараса Шевченка.