Відновили 200-літній вітряк у Черкаській області. Відео

У Черкаській області відновили 200-літній вітряк. Він зберігся ще з часів дитинства Кобзаря Тараса Шевченка.

Про згуртованість черкащан та давню пам’ятку розповідає ШоТам.

Цей красень височить на межі трьох сіл у Звенигородській громаді. Саме ці місця Кобзар описував у своєму вірші «Мені тринадцятий минало…».

Тоді тут працювало 28 вітряків, і Будищанський — один з них. Навесні цього року його вкотре пошкодило негодою — знищило крила.

Історичну спадщину не можна було лишати в такому вигляді. За відновлення взялися громадські діячі.

На заклик громадської організації «Екологічний рух Черкащини» відгукнулися лісівники. І відремонтували пошкоджені крила, використавши дубову деревину.

Відтепер цей велетень знову тішитиме туристів, нагадуючи про ремесло наших предків.

Олена Зеленська разом зі своєю фундацією допомогла придбати будинок для багатодітної родини, які втратили своє житло і були змушені шукати собі нове місце перебування.

Про це повідомили на сайті президента України.

«Новий будинок отримала велика прийомна родина Жанни та Олександра Сомових. У сім’ї виховуються восьмеро дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування: п’ятеро хлопчиків і троє дівчат», – йдеться у повідомленні.  

Сомови – переселенці з міста Берислава Херсонської області. Через російську окупацію родина була змушена залишити власний двоповерховий будинок і шукати безпеки на Черкащині, але мала проблеми з житлом достатньої площі та якості.

У межах проєкту «Адреса дитинства» Фундація зводить 14 будинків для великих прийомних родин у восьми регіонах країни.

Всі помешкання інклюзивні, енергоефективні, умебльовані та облаштовані побутовою технікою. Загальна площа кожного – 285,5 кв. м. У дворах будинків встановлені бетонні укриття (ЗСЦЗ) з металевими вибухостійкими дверима. Фундація контролює весь процес будівництва: від проєктної документації до внутрішнього оздоблення будинку.

Це вже друга сім’я, яка одержала ключі від нового дому. Першою стала велика прийомна родина Лариси Дрильчук, яка самотужки виховує сімох дітей. Домівку для них Фундація побудувала на Харківщині.

Усі будинки проєкту «Адреса дитинства» передають на баланс громад. Сім’ї мають право жити в них доти, доки існує їхня велика прийомна родина (ДБСТ).