У заповіднику «Києво-Печерська лавра» відкриють резиденцію Святого Миколая

У дзвіниці заповідника «Києво-Печерська лавра» відкриють резиденцію Святого Миколая.

Про це повідомляють у соцмережах лаври.

Відвідувачі можуть написати листа Святому Миколаю, зробити з ним фото та загадати бажання під аркою бажань.

Також покажуть роботи митців Національної спілки художників України, Київської державної академії декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука, оригінальні твори Асоціації майстрів клаптикового шиття України (Ukrainian Quilter's Association) та дитячі малюнки художньої студії «Маленький принц» на різвяно-новорічну тематику.

Відкриття відбудеться першого грудня о 14:00, потрапити на нього можна за запрошенням.

Резиденція працюватиме до 25 грудня на вихідних, а також 6, 19 та 25 грудня з 11:00 до 16:00 за адресою: вулиця Лаврська, 9, Національний заповідник «Києво-Печерська лавра», Велика лаврська дзвіниця. Вартість відвідування – 100 гривень, дітям до шести років – безкоштовно.

Українці люблять традиції. З особливим трепетом чекають на різдвяні та новорічні свята. Цьогоріч Православна церква України перейшла новоюліанський календар. Нове літочислення розпочалося 1 вересня. Чимало релігійних свят змінили свої дати. День Святого Миколая у 2023 році вперше відзначатимемо 6 грудня, раніше – 19 грудня.

Свято Миколая 2023. Чому нова дата

Раніше більшість українців святкували Миколая 19 грудня. Саме на ранок цього дня діти традиційно шукали подарунки та гостинці під подушками. Проте після церковної реформи у автокефальній українській церкві (не плутати з УПЦ МП), маємо нову дату. А саме – 6 грудня, яке цьогоріч буде в середу.

Хто такий Святий Миколай

Святий Миколай – не вигаданий образ чи персонаж із притчі.

«Він був звичайною людиною, жив звичайним земним життям. Але мав істинну віру, яка принесла йому щедрі плоди чеснот. Він жив для людей, а відтак – для Бога. Основна мета його дарів – це порятунок людини. Тож приклад святого Миколая показує нам, як правдива віра нерозривно пов’язана з добрими справами», - зазначають у Православній церкві України.

Якщо вірити переказав, то Миколай народився у місті Птар римської провінції, сталося це близько 270 року (сьогодні – це території Туреччини).

Коли померли батьки Миколая, то залишили йому великий спадок, хоча самі були звичайними християнами. Миколай не залишив його собі, а роздав тим, хто дійсно потребував. Після цього прийняв рішення – посвятити своє життя Богу. За певний час Миколая обрали єпископом Мирським. Як йому вдалося отримати таку посаду? Тут також звертаємося до легенд. Розповіді говорять, що після смерті місцевого єпископа, жителі вирішили, що його місце посяде той священний, який першим переступить поріг церкви. У цей час Миколай саме прийшов, що помолитися.

Коли правив імператор Діокоектіан та його наступники, Миколай провів час у в’язниці, адже відбувалися гоніння всього християнського.

Після того, як у Римській імперії оголосили едикт про віротерпимість, він отримав свободу та доклав зусиль до поширення християнства у Лікії.

Миколай очолював Мирське єпископство до кінця життя. Помер він близько 345 року — 6 грудня (у православних церквах, які дотримуються юліанського календаря — 19 грудня). Саме в цей день християни і вшановують пам’ять святого.

Чому Миколай приносить подарунки

Одна з легенд говорить, що поруч з будинком Миколая жив дуже бідний чоловік, який мав трьох слухняних та красивих доньок. Оскільки сім’я була в злиднях, то ніхто не хотів брати дівчат за дружин. Миколай вирішив допомогти і закинув монети через камін. Вони впали у шкарпетки, що саме там сушилися. Звідси і з’явилися перекази про подарунки від Чудотворця.

Проте постать Миколая оповита таємничістю. Дехто вважає, що він живу у Раю. Один раз на рік Святий спускається з небес, щоб відвідати діток, які гарно поводили себе протягом року. Залишає подарунки під подушкою, у взуття чи шкарпетках.

В Україні з кожним роком Святий Миколай починає займати все важливіше місце. У декого він навіть відіграє роль Санта Клауса чи Діда Мороза.

Що таке новий церковний календар і навіщо його запровадили

Новоюліанський календар — вдосконалена форма Юліанського календаря. Велика кількість українських парафій у діаспорі вже багато років дотримуються нового стилю. Більшість православних церков, зокрема й Вселенський патріархат, також живуть за Новоюліанським календарем.

Юліанський календар має один значний «мінус». Кожні 128 років в ньому відбувається накопичення розбіжності в 1 добу між астрономічним та календарним рівноденням.

У XX і XXI століттях розходження між реальним (астрономічним) рівноденням та датою 21 березня, на яку мало б припадати рівнодення, складає 13 днів.

Зазначається, що з часом розбіжність буде збільшуватися, а свята зсуватимуться вперед. З 2100 року буде складати 14 днів.

"Неточність старого літочислення за всі ці роки (понад два тисячоліття) призвела до того, що Різдво Христове, яке Церква вшановує 25 грудня, за старим стилем припадає на 7 січня астрономічного календаря, а з 2100 року – вже на 8-ме", – зазначають в ПЦУ.

Відтак у 1582 році систему літочислення змінили й ввели астрономічно точніший григоріанський календар. Назву таку він має, бо був запроваджений за розпорядженням Римського папи Григорія XIII.

Водночас парафії і монастирі, які бажають дотримуватися старого календаря, мають цю можливість – календарна реформа відбудеться без примусу, поступово і усвідомлено.

Це означає, що українці також можуть відзначати Миколая 19 грудня.

Новий церковний календар