Сьогодні – Стрітення. Про що це свято?

2 лютого відзначають Стрітення Господнє. Це останнє із 12 свят перед Великим постом, воно також завершує 40-денний різдвяний цикл.

«Це свято – єдине з дванадцяти великих свят церковного року, яке за уставом одночасно є Богородичним і Господнім. Бо, згадуючи описану в Євангелії подію, відзначаючи Стрітення, ми водночас вшановуємо і Господа, і Його Пречисту Матір», - зазначають у Православній церкві України.

Що означає свято Стрітення Господнє?

Євангельська подія, на спомин якої було встановлене це свято, відбулася на 40-й день після народження Господа Ісуса Христа. Виконуючи тогочасний закон, Богородиця та праведний Йосиф Обручник принесли Богонемовля до храму, щоби посвятити Його Богові і віддати за Нього символічну жертву (плату).

«На іконах Стрітення Господнього бачимо дві голубки, які тримає в руках Йосиф Обручник. Це і є та необхідна символічна жертва, яку потрібно було принести за тогочасним законом: «…повинна принести однолітнього агнця у всепалення і молодого голуба або горлицю в жертву за гріх, до входу в скинію зібрання до священника… Якщо ж вона не в змозі принести агнця, те нехай візьме двох горлиць або двох молодих голубів, одного у всепалення, а іншого в жертву за гріх» (Лв. 12: 6. Як бачимо, земна родина Сина Божого не була заможною, вона принесла в жертву голубів», - зазначають у ПЦУ.

Свідками тої події стають двоє праведників – старець Симеон і пророчиця Анна. Дух Божий приводить їх до храму в час, коли земні батьки принесли туди Немовля Ісуса. Симеон і Анна стають ніби втіленням всього очікування людства на прихід Спасителя. Вони, як нащадки Адама і Єви, ніби представляють їх, наших давно померлих внаслідок гріхопадіння прабатьків, щоби з радістю засвідчити виконання Божої обіцянки. Вони стають свідками здійснення давніх обітниць.

Старець Симеон пророкує також про служіння, яке здійснила і ще має здійснити Діва Марія. Він каже про меч, який має пройняти душу Пречистої, тобто про майбутні страждання, яких зазнає Вона, бачачи розп’яття і смерть на хресті Сина Свого, попереджає про неосяжний біль материнського горя. Але Діва Марія не вагалася виконати волю Божу.

«Тому в нинішнєсвятоми вшановуємо не лише Господа, але водночас вшановуємо і Пречисту Богородицю, вшановуємо Її глибоку довіру до Бога, Її душевні страждання і Її духовну перемогу, коли віра справдилася і Вона побачила Сина Свого воскреслим з мертвих. Прикладом Своїм Діва Марія закликає і нас довіряти Богові не лише тоді, коли ми можемо розумом усвідомити наслідки виконання волі Божої, але і коли ці наслідки для нас залишаються незнаними і незрозумілими», - додають у ПЦУ.

Церкви візантійського обряду мають 12 головних свят потягом року. Найважливіші з них – Великдень, Різдво Христове та Благовіщення. Церковний календар має вісім свят, які пов’язані саме із Ісусом Христом, та чотири – прославляють Діву Марію.

Чимало свят отримали нові дати через перехід Української православної церкви на новоюліанське літочислення. Вони змістилися на 13 днів. Хоча є кілька свят, не прив’язаних до чисел, вони перехідні.

Дати головних церковних свят

1. Різдво Христове — 25 грудня ( раніше – 7 січня);
2. Хрещення Господнє (Богоявлення) — 6 (19) січня;
3. Стрітення Господнє — 2 (15) лютого;
4. Благовіщення Пресвятої Богородиці — 25 березня (7 квітня);
5. Вхід Господній до Єрусалиму — неділя перед Великоднем— перехідне;
6. Вознесіння Господнє — 40-й день після Великодня, четвер — перехідне;
7. День Святої Трійці (Сошестя Святого Духа) — 50-й день після Великодня;
8. Преображення Господнє, також Спас — 6 (19) серпня;
9. Успіння Пресвятої Богородиці — 15 (28) серпня;
10. Різдво Пресвятої Богородиці — 8 (21) вересня;
11. Воздвиження Хреста Господнього — 14 (27) вересня;
12. Уведення в храм Пресвятої Богородиці — 21 листопада (4 грудня).