Новий церковний календар 2023. Коли святкуємо Різдво, Миколая і Великдень

Православна Церква України з 1 вересня перейде на Новоюліанський календар. Відповідне рішення ухвалив Архієрейський Собор під головуванням Блаженнійшого Митрополита Київського і всієї України Епіфанія.

Загальне вживання Новоюліанського календаря, після затвердження цього рішення Помісним Собором 27 липня 2023, буде запроваджене з 1 вересня, коли розпочинається новий церковний рік.

Водночас парафії і монастирі, які бажають дотримуватися старого календаря, матимуть цю можливість – календарна реформа відбудеться без примусу, поступово і усвідомлено.

За новим календарем віряни почнуть жити від 1 вересня. Відтоді святкуватимуть більшість релігійних свят в інші дати.

Святкування Різдва припадатиме на 25 грудня замість 7 січня.

Відповідно змістяться дати інших релігійних свят: Покрови (припаде на 1 жовтня), Водохреща (6 січня), Святого Миколая (6 грудня).

Водночас Великдень та Трійцю святкуватимуть по-старому, тобто церковники вираховуватимуть дати вручну, як і раніше.

24 травня у Трапезному храмі Києво-Печерської лаври в Києві відбувся архієрейський собор. На зібранні усіх єпископів ухвалили рішення про перехід ПЦУ на новий календар.

Традиційно православні та греко-католики України донедавна використовували у церковному житті юліанський календар. Цей календар також використовують Російська, Грузинська, Єрусалимська та Сербська православні церкви.

Проте останнім часом у в обох Церквах – ПЦУ і УГКЦ – лунали заклики про необхідність переходу на новий стиль. Це дасть змогу зокрема, святкувати Різдво 25 грудня разом з більшістю християнських країн.

Новоюліанський календар — вдосконалена форма Юліанського календаря. Велика кількість українських парафій у діаспорі вже багато років дотримуються нового стилю. Більшість православних церков, зокрема й Вселенський патріархат, також живуть за Новоюліанським календарем.

Що і коли будемо святкувати?

УГКЦ та ПЦУ одночасно 1 вересня перейдуть на новий стиль для нерухомих свят, але зберігають чинну Пасхалію - святкування Великодня і прив'язаних до нього подій. Найбільше з них - Трійця, яку святкують на 50-й день після Великодня.

Такий перехід зі старого Юліанського календаря на новий без врахування Великодня називають "Новоюліанським календарем". Саме так робили і православні церкви Європи, які також зберегли різний підхід до вирахування Великодня з церквами Григоріанського календаря, - пояснює ВВС.

Більшість українців (які послухають предстоятелів УГКЦ та ПЦУ) будуть відзначати Різдво 25 грудня, а не 7 січня. Улюблене дитяче свято Миколая тепер буде 6 грудня, а післяноворічне Водохреще - 6 січня.

Непроста ситуація буде з Покровою, яку звикли святкувати 14 жовтня. До цього дня прив'язаний день українського козацтва, адже саме Покрова була заступницею козаків.

На цю ж дату припадає день УПА та день захисників та захисниць України. Тепер релігійну частину цього симбіозу свят переносять на 1 жовтня.

14 жовтня та 7 січня зараз є офіційними державними святами з вихідним днем. Чи будуть їх скасовувати - питання до парламенту. Але у воєнний час і так усі вихідні на свята тимчасового скасовані.

Проте Православна церква України звернеться до держави перенести державні свята, які були прив'язані до релігійних.