ROSHEN перейменувала цукерки «Сливки-ленивки» на «Ліниву корівку»

Корпорація ROSHEN змінила назву цукерок «Сливки-ленивки». Тепер солодощі випускатимуть під назвою «Лінива корівка». До цього питання щодо перейменування продукції компанії порушували ще багато років тому.

Про зміну назви повідомила сама ROSHEN. Перейменування також підтвердив львівський мовний активіст Святослав Літинський, який звертався до компанії з цього приводу ще у 2012 році.

За словами Літинського, його перші звернення не дали результату. Журналістам ZAXID.NET він повідомив, що спочатку в компанії відмовлялися змінювати назву, згодом обіцяли це зробити, а пізніше, за словами активіста, перестали реагувати на його вимоги. У 2023 році після чергового звернення йому відповіли, що «Сливки-ленивки» є зареєстрованою торговельною маркою, і закликали не робити, як зазначили в компанії, голослівних звинувачень.

За інформацією видання hromadske, історія з назвою тягнеться ще від 2012 року. Тоді Петро Порошенко, який на той момент був власником корпорації, заявляв про намір повернути українську мову на продукцію ROSHEN. За його словами, відповідну позицію підтримала рада директорів компанії.

Водночас того ж року ROSHEN пояснювала, що не планує відмовлятися від російськомовних написів на окремих солодощах. У компанії тоді аргументували це необхідністю зберігати конкурентоспроможність і працювати в умовах ринку.

Тепер назву «Сливки-ленивки» змінили на «Ліниву корівку». Таким чином, цукерки отримали нове україномовне найменування після понад десятиліття дискусій навколо назви.

Український розробник Володимир створив платформу «Місток», яка за допомогою штучного інтелекту допомагає досліджувати минуле українських населених пунктів і шукати інформацію про предків. Система працює з архівними документами, старими газетами, метричними книгами та оцифрованими реєстрами.

Про це розробник розповів на платформі Reddit, а також опублікував методику на сайті свого проєкту.

Ідея проєкту виникла через проблему з доступною в інтернеті інформацією про українські села. За словами автора, у пошуковій видачі часто повторюються одні й ті самі тексти, які не містять посилань на документи чи інші першоджерела.

«Місток» має вирішити цю проблему завдяки опрацюванню великих масивів історичних матеріалів. Штучний інтелект допомагає аналізувати документи, які складно досліджувати вручну, зокрема старовинні рукописи та друковані видання.

Для формування бази використовують праці українських краєзнавців XIX століття, матеріали FamilySearch і Вікісховища, електронний архів LIBRARIA, районні газети 1930-х років, а також метричні книги Центрального державного історичного архіву України та Державного архіву Київської області.

Алгоритми розпізнають текст на старих сканах, зокрема за допомогою OCR, після чого зіставляють отриману інформацію з даними з інших джерел. Це дає змогу знаходити взаємозв’язки між документами та перевіряти окремі історичні відомості.

Водночас автор проєкту наголошує на необхідності контролювати результати роботи штучного інтелекту. У «Містку» діє принцип: якщо твердження не має документального підтвердження, його не додають до бази.

Кожен опублікований факт має супроводжуватися посиланням на джерело. Окремо розробники стежать, щоб алгоритм не об’єднував людей у родовід лише через однакове прізвище або спільне місце проживання. Для такого зв’язку необхідні підтвердження з документів.

Наразі база «Містка» охоплює 44 населені пункти. На платформі вже зібрано 122 розгорнуті біографії, описано 373 історичні події та підготовлено 36 аналітичних матеріалів.

Проєкт працює без комерційної складової та реклами. Автор планує поступово розширювати його географію, щоб платформа могла стати відкритим джерелом для тих, хто досліджує історію українських сіл або власний родовід.