+18
14 верес. 2026 12:41
Український розробник Володимир створив платформу «Місток», яка за допомогою штучного інтелекту допомагає досліджувати минуле українських населених пунктів і шукати інформацію про предків. Система працює з архівними документами, старими газетами, метричними книгами та оцифрованими реєстрами.
Про це розробник розповів на платформі Reddit, а також опублікував методику на сайті свого проєкту.
Ідея проєкту виникла через проблему з доступною в інтернеті інформацією про українські села. За словами автора, у пошуковій видачі часто повторюються одні й ті самі тексти, які не містять посилань на документи чи інші першоджерела.
«Місток» має вирішити цю проблему завдяки опрацюванню великих масивів історичних матеріалів. Штучний інтелект допомагає аналізувати документи, які складно досліджувати вручну, зокрема старовинні рукописи та друковані видання.
Для формування бази використовують праці українських краєзнавців XIX століття, матеріали FamilySearch і Вікісховища, електронний архів LIBRARIA, районні газети 1930-х років, а також метричні книги Центрального державного історичного архіву України та Державного архіву Київської області.
Алгоритми розпізнають текст на старих сканах, зокрема за допомогою OCR, після чого зіставляють отриману інформацію з даними з інших джерел. Це дає змогу знаходити взаємозв’язки між документами та перевіряти окремі історичні відомості.
Водночас автор проєкту наголошує на необхідності контролювати результати роботи штучного інтелекту. У «Містку» діє принцип: якщо твердження не має документального підтвердження, його не додають до бази.
Кожен опублікований факт має супроводжуватися посиланням на джерело. Окремо розробники стежать, щоб алгоритм не об’єднував людей у родовід лише через однакове прізвище або спільне місце проживання. Для такого зв’язку необхідні підтвердження з документів.
Наразі база «Містка» охоплює 44 населені пункти. На платформі вже зібрано 122 розгорнуті біографії, описано 373 історичні події та підготовлено 36 аналітичних матеріалів.
Проєкт працює без комерційної складової та реклами. Автор планує поступово розширювати його географію, щоб платформа могла стати відкритим джерелом для тих, хто досліджує історію українських сіл або власний родовід.
6 верес. 2026 16:57
Поблизу української антарктичної станції «Академік Вернадський» знову з’явилися тисячі субантарктичних пінгвінів. Цьогоріч вони повернулися на острів Галіндез значно раніше, ніж це зазвичай відбувається.
За спостереженнями учасників 31-ї Української антарктичної експедиції, зараз біля станції перебуває близько 3,5 тисячі пінгвінів. Їхня кількість продовжує збільшуватися.
Поява птахів стала незвичною для цього періоду. У попередні роки субантарктичні пінгвіни зазвичай масово поверталися на Галіндез із середини вересня до середини жовтня, коли в Антарктиці починається весна.
Цього року ситуація змінилася. Після того як пінгвіни залишили острів наприкінці липня, вони знову почали прибувати вже значно раніше звичного терміну.
Біолог 31-ї експедиції Олег Горяінов розповів, що взимку птахів переважно спостерігали в районі мису Пінгвін-пойнт. Там для них зручний пологий берег, який дозволяє легко заходити у воду.
Тепер же пінгвіни розселилися вздовж узбережжя Галіндеза. Частину з них полярники можуть бачити навіть із вікон станції.
Дослідники пов’язують нетипову поведінку птахів із змінами льодової обстановки та температури океану. Наприкінці липня біля острова утворилася крига, а вода охолола до -1,9°C. Згодом океан почав прогріватися, а льодовий покрив поступово відступив.
Саме після цих змін біологи зафіксували масове повернення пінгвінів до острова.
Науковці припускають, що подальше потепління може вплинути на сезонну поведінку субантарктичних пінгвінів. У майбутньому вони можуть дедалі довше залишатися на Галіндезі або взагалі перестати залишати острів на зимовий період.
