Повінь у Непалі та Тибеті забрала понад 160 життів: близько тисячі людей зникли, серед них 53 українці

Понад 1300 людей досі не вдалося знайти після масштабних повеней, які спричинили значні руйнування в Китаї та Непалі. Серед зниклих – сотні іноземних громадян. Рятувальні служби продовжують пошукові роботи, однак їх ускладнюють пошкоджені дороги, зруйнована інфраструктура та проблеми зі зв’язком.

За даними, наведеними AP, у Непалі кількість загиблих унаслідок стихії зросла до 165 осіб. Ще 826 людей офіційно вважаються зниклими безвісти.

Окремо про ситуацію в Тибеті повідомила китайська державна телекомпанія CCTV. Там зниклими безвісти залишаються 558 людей, серед яких 260 іноземців. Станом на ранок 27 серпня було відомо щонайменше про трьох загиблих.

Серед постраждалих можуть бути й українські громадяни. Міністерство закордонних справ України повідомило, що в Непалі наразі не вдається встановити місцеперебування 53 українців.

Пошуково-рятувальні роботи в районі стихійного лиха проводять із використанням гелікоптерів та безпілотників. Рятувальники намагаються знайти понад 500 туристів і паломників із 26 країн, які прямували до гори Кайлас.

Через масштабні руйнування та перебої з комунікаціями встановити зв’язок із людьми залишається складно. Українські дипломати також долучилися до пошуків.

Посольства України в Індії та Китаї намагаються отримати інформацію про українців, які перебували в зоні стихійного лиха. На місці працює почесний консул України в Непалі.

Департамент консульської служби МЗС разом із дипломатичними представництвами продовжує збирати інформацію та координувати дії з міжнародними й місцевими службами. Основне завдання – встановити місцеперебування українських громадян та забезпечити зв’язок із їхніми родинами.

Російське керівництво розглядає можливість проведення масштабної хвилі мобілізації у 2026-2027 роках. За даними української розвідки, йдеться про залучення до 600 тисяч людей – приблизно по 300 тисяч упродовж кожного року.

Про це повідомили в Офісі президента.

У такий спосіб у Кремлі можуть намагатися компенсувати значні втрати російської армії на фронті та падіння темпів набору військових за контрактом.

За оцінками української сторони, у січні–липні 2026 року російські війська втратили близько 240 тисяч військовослужбовців. Із них щонайменше 140 тисяч припадає на безповоротні втрати. За цей же період до окупаційних сил за контрактом вдалося залучити менш як 232 тисячі людей.

За інформацією розвідки, російський Генштаб уже підготував сценарій додаткового призову. Насамперед мобілізованими планують поповнювати частини, які безпосередньо беруть участь у бойових діях проти України, а також підрозділи, що нині формуються.

Паралельно Росія змінює законодавство та посилює систему військового обліку. Окрему увагу приділяють пошуку нових категорій людей для комплектування армії, зокрема ув'язнених.

До переліку засуджених, яких можуть залучати до військової служби, планують включити людей із непогашеними судимостями за низкою тяжких злочинів. Серед них – незаконний обіг зброї, наркотиків, вибухових і радіоактивних речовин, бандитизм, участь у злочинних угрупованнях та організація незаконної міграції.

Також у Росії розглядають можливість ширшого залучення до служби жінок, які відбувають покарання у виправних установах.

Окремо готуються квоти для російських силових відомств. МВС, ФСВП, ФССП, Слідчий комітет та інші структури можуть отримати завдання щодо направлення працівників на військову службу.

Підготовка мобілізованих, залежно від їхнього досвіду та подальшого призначення, може займати від 15 до 60 діб. Не виключається, що частину новобранців навчатимуть на території Білорусі.

Водночас у Росії фіксують дедалі більші проблеми з добровільним набором контрактників. За даними української розвідки, у деяких регіонах плани комплектування виконують лише частково. Зокрема, у Курганській області з початку року показники становлять близько 57–69% від запланованого.

У Волгоградській області кількість потенційних контрактників за рік скоротилася приблизно на 40%. Схожі тенденції спостерігаються і в інших регіонах.

Зменшується й кількість представників категорій, які раніше активно використовували для вербування до армії: боржників, ув'язнених, мігрантів та інших соціально вразливих груп. За окремими напрямами скорочення становить 30–40%. Не дала очікуваного результату й кампанія із залучення російських студентів до військової служби.

Через це Кремль планує посилити тиск на громадян. Уже працює система електронних мобілізаційних приписів, а серед можливих нових обмежень – заборона виїзду з Росії, отримання кредитів, операцій із нерухомістю, блокування банківських рахунків та анулювання водійських посвідчень.

Посилюють і мобілізаційну інфраструктуру на підприємствах. Станом на кінець липня на сайтах із пошуку роботи було розміщено понад 2,5 тисячі вакансій для працівників, які мають займатися військовим обліком та мобілізаційною підготовкою.

У російських документах необхідність нового призову також пов'язують зі зростанням невдоволення війною серед населення. За окремими оцінками, рівень такого невдоволення в регіонах може сягати 69%.

Очікується, що остаточне рішення щодо проведення нової хвилі мобілізації російське керівництво може ухвалити після виборів до Держдуми, які мають відбутися 18–20 вересня 2026 року.