Росія може провести нову хвилю мобілізації: планують набрати до 600 тисяч людей

Російське керівництво розглядає можливість проведення масштабної хвилі мобілізації у 2026-2027 роках. За даними української розвідки, йдеться про залучення до 600 тисяч людей – приблизно по 300 тисяч упродовж кожного року.

Про це повідомили в Офісі президента.

У такий спосіб у Кремлі можуть намагатися компенсувати значні втрати російської армії на фронті та падіння темпів набору військових за контрактом.

За оцінками української сторони, у січні–липні 2026 року російські війська втратили близько 240 тисяч військовослужбовців. Із них щонайменше 140 тисяч припадає на безповоротні втрати. За цей же період до окупаційних сил за контрактом вдалося залучити менш як 232 тисячі людей.

За інформацією розвідки, російський Генштаб уже підготував сценарій додаткового призову. Насамперед мобілізованими планують поповнювати частини, які безпосередньо беруть участь у бойових діях проти України, а також підрозділи, що нині формуються.

Паралельно Росія змінює законодавство та посилює систему військового обліку. Окрему увагу приділяють пошуку нових категорій людей для комплектування армії, зокрема ув'язнених.

До переліку засуджених, яких можуть залучати до військової служби, планують включити людей із непогашеними судимостями за низкою тяжких злочинів. Серед них – незаконний обіг зброї, наркотиків, вибухових і радіоактивних речовин, бандитизм, участь у злочинних угрупованнях та організація незаконної міграції.

Також у Росії розглядають можливість ширшого залучення до служби жінок, які відбувають покарання у виправних установах.

Окремо готуються квоти для російських силових відомств. МВС, ФСВП, ФССП, Слідчий комітет та інші структури можуть отримати завдання щодо направлення працівників на військову службу.

Підготовка мобілізованих, залежно від їхнього досвіду та подальшого призначення, може займати від 15 до 60 діб. Не виключається, що частину новобранців навчатимуть на території Білорусі.

Водночас у Росії фіксують дедалі більші проблеми з добровільним набором контрактників. За даними української розвідки, у деяких регіонах плани комплектування виконують лише частково. Зокрема, у Курганській області з початку року показники становлять близько 57–69% від запланованого.

У Волгоградській області кількість потенційних контрактників за рік скоротилася приблизно на 40%. Схожі тенденції спостерігаються і в інших регіонах.

Зменшується й кількість представників категорій, які раніше активно використовували для вербування до армії: боржників, ув'язнених, мігрантів та інших соціально вразливих груп. За окремими напрямами скорочення становить 30–40%. Не дала очікуваного результату й кампанія із залучення російських студентів до військової служби.

Через це Кремль планує посилити тиск на громадян. Уже працює система електронних мобілізаційних приписів, а серед можливих нових обмежень – заборона виїзду з Росії, отримання кредитів, операцій із нерухомістю, блокування банківських рахунків та анулювання водійських посвідчень.

Посилюють і мобілізаційну інфраструктуру на підприємствах. Станом на кінець липня на сайтах із пошуку роботи було розміщено понад 2,5 тисячі вакансій для працівників, які мають займатися військовим обліком та мобілізаційною підготовкою.

У російських документах необхідність нового призову також пов'язують зі зростанням невдоволення війною серед населення. За окремими оцінками, рівень такого невдоволення в регіонах може сягати 69%.

Очікується, що остаточне рішення щодо проведення нової хвилі мобілізації російське керівництво може ухвалити після виборів до Держдуми, які мають відбутися 18–20 вересня 2026 року.

Президент Володимир Зеленський повідомив про рішення посилити українські позиції на Донеччині. Для цього планують оновити два військові угруповання, якими командуватимуть Герої України Денис Прокопенко та Андрій Білецький.

За словами президента, подальші кроки щодо оборони обговорили під час наради за участю головнокомандувача ЗСУ Михайла Драпатого, представників Генерального штабу та міністра оборони.

Зеленський зазначив, що командування новими угрупованнями доручать Денису Прокопенку та Андрію Білецькому. Останньому президент також вручив орден «Золота Зірка» Героя України.

Окремо глава держави відзначив роботу Десантно-штурмових військ та подякував їхньому командувачу Олегу Апостолу за доповідь і службу українських військових.

Крім того, Зеленський провів розмову з командирами, які працюють на Запорізькому напрямку. Сторони обговорили забезпечення підрозділів необхідними засобами та посилення їхніх спроможностей.

Зокрема, йшлося про наземні роботизовані комплекси. Президент наголосив на необхідності збільшити їхнє виробництво та закупівлі для потреб війська.

Також, за його словами, планують системніше розвивати напрям deep strike – ударів по військових об’єктах противника на значній відстані. Для цього керівництво держави погодило з військовим командуванням низку кадрових рішень.

«Буде більше необхідних засобів», – заявив Зеленський, наголосивши, що посилення українських підрозділів залишається одним із ключових завдань.