Не Валентина. Кого зі святих сьогодні вшановує церква

14 лютого у світі відзначають День Святого Валентина. Проте церква не вважає його святим. Натомість вшановує пам՚ять рівноапостольного Кирила, вчителя слов’янського, просвітителя.

«Жив він у другій половині IX століття, а рівноапостольним прославлений через те, що своїм служінням уподібнився до святих апостолів і трудів їхніх у благовісті віри Христової. Власне, як і його брат, рівноапостольний Мефодій», - зазначає ПЦУ.

Брати походили зі знатної та благочестивої багатодітної родини, яка жила в Солуні (нині м. Салоніки, Греція). Святий Мефодій був старшим із семи братів, святий Кирило (світське ім’я Костянтин) – наймолодшим. Кирило – то чернече ім՚я, яке Костянтин отримав, прийнявши чернечий постриг у 869 році, наприкінці свого земного життя.

В житії святого Кирила повідомляється про його любов до наук і книжності. У 14-літньому віці він вирушив до Константинополя, де навчався у кращих вчителів, одним з яких був Фотій, майбутній Константинопольський патріарх. Коли підріс, то мав нагоду одружитися на гарній і багатій дівчині, однак відмовився від сімейного життя. Помітивши його аскетичний нахил, наставник Кирила призначив його хранителем патріаршої бібліотеки при храмі Святої Софії в Константинополі.

Але святий Кирило невдовзі залишив столицю і вирушив жити до монастиря. Він викладав у школах, жив з ченцями і здійснив три місіонерські подорожі: до арабів (бл. 851 р.), до хозарів (бл. 861 р., разом з братом Мефодієм) і до слов'ян (бл. 863 р., також разом з Мефодієм).

В місію до слов'ян Кирило був відряджений імператором на прохання моравського князя Ростислава, який просив направити до Великоморавського князівства просвітителя, котрий міг би витлумачити святі книги. За допомогою свого брата Мефодія та учнів Горазда, Климента, Сави, Наума та Ангеляра Кирило уклав слов'янську абетку (яка потім стала називатися кирилицею) і переклав словʼянською мовою грецькі тексти Євангелія, Апостола, Псалтиря та обрані служби. Це було близько 863 року.

Та проповідь тоді мала блискучий успіх. Протягом кількох років світлом євангельського вчення були просвітлені Моравія, Болгарія і Панонія. Однак християнська проповідь Кирила і Мефодія викликала заздрість латинських німецьких служителів, які вважали, що лише трьома мовами - єврейською, грецькою і латиною - можна прославляти Бога. Через їхні скарги 867 році Папа Римський викликав братів до Риму. Довідавшись про сутність справи, Папа благословив просвітителів, які принесли йому в дар частинку мощей мученика Климента і перекладені богослужбові книги слов’янською мовою. Папа урочисто поклав їх на престол у храмі святої Марії.

Перебуваючи в Римі, Костянтин занедужав, прийняв чернечу схиму з ім'ям Кирило і через 50 днів, 14 лютого 869 року, помер у віці 42 років. Був похований у церкві святого Климента.

Православна Церква називає святих рівноапостольних Кирила і Мефодія «священною двоїцею, просвітителями нашими, які виточили нам джерело Богопізнання».