Хто «допоміг» українцям забути мову: добірка рідковживаних та стародавніх українських слів

Старі слова

Українська мова належить до слов’янської групи індоєвропейської мовної родини та посідає 44 сходинку рейтингу найпоширеніших мов світу. 

Перші слова українською були записані в 448 році нашої ери. Як свідчать дослідницькі джерела, візантійський історик Пріск Панікійський перебував на території сучасної України в таборі володаря Аттіли, який згодом розгромив Римську імперію, та записав там слова: «мед» і «страва». Цікаво, що ці старі слова українці вживають і зараз, але багато з більш влучних та автентичних слів з української просто зникли.

Забуті слова української мови: як Московія знищувала українську

Перших вагомих утисків українська мова зазнала у 17 столітті. Права Гетьманщини постійно порушувалися через вплив Московії. Саме мова найбільше дошкуляла московитам. Так, у 1627 році, після того, як Кирило Ставровецький роком раніше перейшов в унію, за наказом московського царя Михаїла Федоровича всі примірники «Євангелія учительного» Ставровецького в Московському царстві підлягали спаленню, а інші твори автора було заборонено: «чтоб та ересь и смута в міру не была». Євангелія була написана українською.

В 1654 році, після оформлення українсько-московського військово-політичного союзу та проведення Переяславської Ради, Україна попри царські гарантії щодо збереження прав Гетьманщини, почала підкорюватися московитам. Це не було рівноправне «возз'єднання українського народу з братнім російським народом», а саме поневолення московським царством.

Вже у 1720 році, за наказом царя заборонили книгодрукування українською мовою, а всі українські тексти були вилучені з церковних книг.

В 1729 році за наказом Петра ІІ почали перепис з української мови на російську всіх державних постанов та розпоряджень.

У 1731 році на вимогу російської цариці Анни Іванівни було вилучено книги старого українського друку. Також було наказано: «науки вводить на собственном российском языке». В ті часи почалося масове закриття україномовних шкіл і тотальне збільшення російськомовних шкіл. Наведемо приклади забутих слів, які сьогодні не вживають:

• добродійність - благодійність;
• обопільність - взаємність;
• причинець - винуватець;
• нестяма - афект;
• на користання - на прокат;
• гарматник - артилерист;
• чота - взвод;
• ваговіз – вантажівка.

Серед стародавніх слів, що були забуті та змінені російськими кальками також такі: 

• передруччя - зап'ястя;
• щепа - вакцина;
• бавина - вата;
• ряботиння - веснянки;
• гоючий – цілющий.

З роками гніт московських імперців в Україні тільки збільшувався. Московити жадали фізично знищити українців як націю. Одним з яскравих кривавих прикладів розправи московитів над українцями, став голодомор 1932-1933 років. Репресивний режим було застосовано лише в Україні і на Кубані. Тоді на теренах нашої держави загинуло понад 10 мільйонів українців. На їх місце привезли росіян з віддалених регіонів Росії, відтак, російської в Україні стало набагато більше.

Вже у 1938 році вийшла постанова РНК СРСР ІЦК ВКП (б) «Про обов’язкове вивчення російської мови в школах національних республік та областей», всі хто намагався зберегти українську в культурному та суспільному житті, були репресовані. Українська інтелігенція взагалі вважалася найбільшою загрозою для російської держави, а тогочасну українську мову штучно підганяли під правила російської. Через таке скалічення мови народу, багато українських слів було просто втрачено.

Зґвалтовані російською слова

Багно. Зросійщений відповідник – болота.

Безперечно. Зросійщений відповідник – безумовно (безусловно).

Жмут. Російський відповідник – пучок.

Занапастити. Зросійщений відповідник – погубити.

Валчити. Зросійщений відповідник – воювати.

Земка. Зросійщений відповідник – земляк.

Для чого українську намагалися зробити подібною до російської? Московити переслідували ціль нав’язати українцям та світу штучну ідею, що українська – це мова малоросів. Тобто мова, яка стала похідною від російської мови, що звісно ж не відповідало дійсності. Втім, попри всі надзусилля, терор та репресії, викорінити українську повністю їм не вдалося.

Варто зауважити, що мова українців у різні віки досить сильно відрізнялася від тієї, що прийнято вважати літературною або звичною для вуха українців сьогодні.

Стародавні українські слова

• абіе — зараз, відразу;
• авва — отець; ігумен;
• азаж — хіба;
• азалі — хіба, невже, мабуть;
• аз, яз — я;
• валечний — сміливий, завзятий, войовничий;
• варовать — забезпечувати;
• васнь — гнів, свара, ворожнеча;
• вапа, вап — фарба;
• вина — причина;
• виншовать — бажати;
• витати — жити, проживати;
• златица — гріш;
• злицати, злЂтити — покладати, доручати;
• знаменник — ошуканець;
• знагла — несподівано, раптом;
• крин — лілія;
• кошула — сорочка;
• кров — захований скарб;
• кромЂ — геть, окремо, без;
• кубара — корабель.

Українські старовинні слова без сумніву зникали не тільки через московитів, а й під тиском цивілізаційних змін у суспільстві, під впливом релігійних, обрядових та побутових обставин.

Наприклад, такі старовинні слова, вже не можна просто так зустріти «на вулиці»:

• кондяк — дяк-учитель у церковній школі;
• вашмосць — скороч. ваша милість;
• елико — скільки;
• емляти — збирати;
• взгарда — зневага;
• комара — склепіння;
• абисмо (абы + есмо) — щоб ми;
• весь — село.

Варто зазначити, що давні українські слова тісно пов’язані з мовами українських сусідів – білорусів та поляків. Навіть сьогодні сучасна українська мова за лексичним запасом найбільш споріднена з білоруською на 84% та з польською і сербською на 70%.

Застарілі слова і їх значення

• Пристя — пришестя, прихід;
• приська — рід сокири;
• притомити — знесилити;
• рабовати — грабувати;
• работа — рабство;
• раз — удар;
• свирити — грати на сопілці;
• свита — рід одягу, свита;
• связень, съвязьнь — в’язень, полонений;
• святобливый — святий, правдивий;
• течи, тещи — прагнути;
• тижба, тичба — натовп;
• уньць — телець, бичок;
• уполошитися — боятися;
• упоминок — подарунок на пам’ять;
• фарь, фарижь — кінь;
• цурка — дочка;
• чамбул — наскок;
• шафунок — керування, розпорядження.

Тривала русифікація зі сторони російської імперії та Радянського Союзу, на жаль, сильно позначилася на теперішньому варіанті української мови. Старі слова української мови чи рідкісні слова в українській мові залишилися або ж в словниках, або не збереглися й зовсім. Тому сьогодні історики та дослідники закликають українців, підключатися до пошукових робіт, самостійно збирати слова із застарілої лексики бабусь та дідусів, використовувати їх, ділитися ними з дітьми та популяризувати українську. Адже, на жаль, відновлення та захист мови для українців сьогодні є питанням збереження та подальшого життя нації.

Читайте також: Май файний діалект: діалекти західної України, цікаві слова та їх переклад

Нові та популярні сленгові слова, якими ви захочете поділитися зі своєю бесті