Май файний діалект: діалекти західної України, цікаві слова та їх переклад

Діалекти Закарпаття  в Україні вважаються одним з найцікавіших. Всього розрізняють чотири їх види:

• Боржавський (розповсюджений від річок Ріки до Латориці);
• Ужанський (між Латорицею та Ужем);
• Марамороський (між Рікою та Шопуркою);
• Верховинський (південно-східна частина Великоберезнянського і Воловецького районів та південно-західна частина Міжгірського району).

Мова Закарпаття

Закарпатський говір виник приблизно у 15-16 століттях. На становлення мовного діалекту головним чином вплинуло перебування території у складі декількох держав та сусідство з іншими країнами – Румунією, Угорщиною, Польщею, Словаччиною. В минулому територія Закарпаття була частиною Австро-Угорщини, Чехословаччини, а також Радянського Союзу. Тому в закарпатській мові зустрічається чимало іншомовних слів та похідних від них слів. Цікаво, що навіть в окремих селах Закарпаття люди можуть спілкуватися зовсім різними діалектами.

Зазначимо, що в Україні русинський діалект або русинська мова визнана регіональною мовою, а в Чехії, Угорщині, Сербії та Словаччині - має статус окремої мови. Вважається, що русинська виникла з лемківського діалекту української мови. До речі, на Закарпатті був навіть телеканал - «Тиса-1», який здійснював мовлення русинською.

Закарпатський діалект: приклади

• Кавіль – кава
• Шопа – комора
• Муст – підлога
• Студня – колодязь
• Вуйко – дядько
• Кістеман – жіноча хустинка
• Чічка – квітка
• Цімборка – подружка
• Бузьок – лелека
• Тингириця – кукурудза
• Шпагрейт – піч
• Амбрела – парасолька 
• Анцуг – піджак,
• Бовт – магазин
• Танір – тарілка 
• Сиринча – щастя
• Гризачка – кавун
• Крумплі, мандабурки – картопля
• Кийзлики – деруни
• Шетемені – тістечка
• Лінцери – солодке печиво.

Словник закарпатського діалекту

Один із найархаїчніших діалектів української мови має слов’янську та українську основу, але розподіляється на багато різних говірок, тому для українців з центру чи сходу країни, багато слів є малозрозумілими або незрозумілими взагалі. Втім, є слова, які можна почути майже у всіх районах, подорожуючи Закарпаттям, тому наводимо їх одразу з перекладом.

• Айно – так;
• Гиби – ніби;
• Айзато – тому що;
• Пак – потім;
• Лем – тільки, лиш;
• Нигде – ніколи;
• Ниська – сьогодні;
• Пак йо – так;
• Пак се ай – оце так;
• Парадички – помідори;
• Ґазда -господар;
• Ґаздиня – хазяйка;
• Біціглі – велосипед;
• Мацур – кіт;
• Мачка – кішка;
• Чіня – свиня;
• Потятко – пташка;
• Дітвак – малий;
• Фатьов – парубок;
• Лаби – ноги;
• Кривуля – поворот;
• Штрімфлі – шкарпетки;
• Топанки — туфлі;
• Гузиця – сідниці;
• Будар – туалет;
• Майсильніший – найсильніший.

Закарпатський говірник

Закарпатський діалект має чимало смішних або образливих слів, якими люблять користуватися місцеві жителі. Тому, пропонуємо розібрати фрази та слова, які краще знати перед тим, як їхати на відпочинок до Закарпаття, щоб не довелося ніяковіти.

Фосо – добре. Слово вважається нецензурним, тому в церкві чи у компанії старших людей, краще так не говорити.

Пуцька - назва чоловічого статевого органу, а поцька – назва жіночого статевого органу.

Фрас – чорт. Іди до фраса, бо як ти трісну боканчов! Фрас би тебе морив!

Гаті – чоловічі труси, а будюгови – жіночі труси.

Палачінта – млинець, а палачінтоука – пательня.

Май файний – Найкращий.

• Не миригуй ня! – Не нервуй мене.
• Не звідай ня нич – Не питай нічого.
• З мене кавіль -  З мене кава.
• Будеш ниська позирати кіно? – Будеш сьогодні дивитися фільм?
• Такое, гиби сь не відів ня – Ти ніби мене не бачив.
• Завтра мій вуйко прийде – Завтра мій дядько прийде.
• Файні у тя надраги – Гарні в тебе штани.
• Што никаш? – Чого дивишся?
• Пак го зазвідаю – Потім його спитаю.
• Што ся шкіриш? – Чого смієшся?
• Мені гія – Мені потрібно.