Чим можуть заразити домашні тварини і як запобігти інфікуванню?

Сказ є найстрашнішою хворобою, яку людина може отримати від тварини. Це гостре інфекційне захворювання не лікується й призводить до смерті практично у 100% випадках. Врятувати може лише вчасна постконтактна вакцинація, тобто курс щеплення, який роблять уже після укусу чи ослинення твариною.

Про це розповіли фахівці платформи «Бережи себе».

Як стверджує сімейна лікарка Ірина Волошина, дефіцит вакцин проти сказу — не лише проблема України: «У багатьох інших державах, зокрема у США, вакцина часто не покривається страховкою та є дуже дорогою».

Головним джерелом сказу є не щеплені собаки. Звичайно, частіше йдеться про безпритульних тварин. Проте якщо люди нехтують вакцинацією домашнього улюбленця, випадки бувають різні.

Як вберегтися?

Основна профілактика сказу — це щорічна вакцинація тварини з 3 місяців, а також вакцинація людини після укусу чи ослинення пошкодженої шкіри (може бути достатньо навіть дрібної подряпини, аби збудник опинився в організмі).

Деяким людям рекомендовано робити доконтактне щеплення. Це можуть бути науковець/иця, що працює з вірусом сказу, або ветеринар/ка, що має високий ризик зараження від тварини. Ветеринарка Юлія Кургузова зазначає, що імунітету після такого щеплення вистачає на 3 роки.

Як діяти, якщо вкусила тварина?

Вас вкусила чи ослинила невідома тварина, а перевірити щеплення неможливо, або ж ви сумніваєтеся у правдивості документів?

Перша допомога передбачає такі кроки:

• ретельно промийте рану або місце ослинення водою з милом (також можна використовувати професійні засоби для дезінфекції) упродовж принаймні 15 хвилин;— якомога швидше зверніться по кваліфіковану медичну допомогу, аби швидше розпочати курс щеплення. Не треба шукати тварину та стежити за нею 10 днів!
• курс щеплення виглядає так: у день звернення до лікаря (0 день), далі — вакцинація на 3, 7, 14 та 28 дні.

Стригучий лишай

Інша назва — мікроспорія. Це грибкове захворювання шкіри голови, основним проявом якого є специфічна втрата волосся — округлі проплешини на волосистій частині голови. Як зауважує у своєму дописі дитяча інфекціоністка Олена Луцька, підчепити це захворювання можна в… контактному зоопарку! Ознаки лишаю не завжди візуально помітні на тварині.

Як вберегтися?

• Не чіпайте незнайомих вам тварин;
• уникайте контактних зоопарків: часто вони не мають усіх необхідних ліцензій та нехтують здоров’ям тварин;
• ретельно мийте руки після кожного контакту з тваринами.

Діагноз зазвичай встановлюють на основі симптомів, проте лабораторне підтвердження також важливе. Лікують лишай за допомогою протигрибкових препаратів, які приймають у вигляді пігулок протягом 1-3 місяців. Схема терапії може різнитися залежно від тяжкості ураження.

Стригучий лишай є дуже заразним і швидко поширюється від людини до людини через одяг та предмети побуту, як-от рушники, головні убори, гребінці, подушки тощо. Варто це врахувати у період лікування.

Сальмонельоз

Якщо ви або ваша дитина вирішили погратися із жабкою, ящіркою або черепашкою, пам’ятайте, що ризикуєте підчепити сальмонельоз. Це гостра шлунково-кишкова інфекція, збудником якої є патогенні мікроорганізми роду Salmonella. Вони можуть перебувати в кишківнику здорових тварин як частина їхньої нормальної мікрофлори.

Сальмонельоз особливо небезпечний для дітей, людей старшого віку та тих, хто має порушення роботи імунної системи.

Симптоми сальмонельозу?

Передусім хвороба проявляється порушеннями в роботі шлунково-кишкового тракту. Людина може мати лихоманку, біль у животі, загальну слабкість і нездужання, нудоту, блювоту та сильну діарею.

Зазвичай симптоми минають самостійно протягом тижня. У цей час важливо пити достатньо води, аби уникнути зневоднення. Проте інколи хвороба може проходити тяжче (наприклад, коли людина має порушення в роботі імунної системи) — тоді лікар/ка можуть призначити курс препаратів проти діареї та/або антибіотики.

Дуже важливо звернутися до лікаря, якщо діарея не минає або її інтенсивність не зменшується протягом 3 днів. Також тривожними прапорцями є кров у калі, температура понад 38, 8 °С, сильне блювання, коли навіть вода «не затримується». Особливо важливо своєчасно отримати кваліфіковану допомогу, якщо захворіла дитина.

Як уберегтися?

• Завжди слідкуйте, аби діти під час гри з тваринкою або одразу після не брали руки до рота;
• це правило стосується і прибирання «будиночка» тварини — одразу після прибирання ретельно помийте руки разом із дитиною;
• завжди мийте руки, перш ніж годувати грудьми чи готувати суміш для годування.

Лістеріоз

Це бактеріальна інфекція, джерелом якої є переважно дикі гризуни й сільськогосподарські тварини (насамперед вівці та свині). За першими симптомами може нагадувати отруєння, проте прогресуючи може вражати головний мозок, викликаючи менінгіт. Особливо хвороба небезпечна для маленьких дітей, вагітних і людей з імунодефіцитом.

Лістеріоз передається не лише напряму від тварин. Він може міститися у м’ясі, рибі, овочах, фруктах, молоці, а також воді з відкритих водойм, ґрунті, піску. Також лістерії (бактерії, що спричиняють інфекцію) нерідко залишаються на посуді, дверних ручках, меблях чи унітазі, яких торкався хворий або носій інфекції.

Як уберегтися?

• купуйте продукти лише у перевірених постачальників, не на стихійних ринках;
• ретельно та завжди мийте сирі фрукти та овочі, адже лістерії можуть бути на поверхні;
• не вживайте пошкоджені овочі та фрукти (падалиця, з тріщинами й розломами). Лістерії можуть проникати всередину. Позбутись мікроорганізмів за допомогою розігрівання у мікрохвильовій печі, бланшування або розморожування за кімнатної температури неможливо;
• лістерії пречудово себе почувають на харчових продуктах навіть у холодильнику чи морозильній камері, тож слід обов’язково мити продукти одразу, як принесете їх додому;
• розділяйте сирі та оброблені продукти під час готування, а для нарізання використовуйте різні дощечки;
• належна термічна обробка на 100% знищує лістерії. Готуйте м’ясо та рибу за високих температур.

А також пам’ятайте про загальні правила гігієни: не купайтесь у водоймах із сумнівною якістю води, мийте руки перед приготуванням та прийманням їжі, після прогулянок, відвідування туалету та громадських місць.

Як діяти, якщо захворів?

Тяжкі прояви лістеріозу лікують за допомогою антибіотиків. Вчасна антибіотикотерапія вкрай важлива для вагітних: це може допомогти запобігти проникненню інфекції до плода. Проте лікування ефективне, якщо діяти вчасно. Тож обов’язково звертайтесь до лікаря якомога раніше.

Лімфоцитарний хоріоменінгіт

Це вірусне захворювання, яке передається переважно через гризунів. Недуга рідко призводить до смерті, хоча може мати неприємні прояви та небезпечні наслідки для здоров’я.

Серед загальних ознак захворювання:

• підвищення температури (іноді до 40 ºС);
• слабкість, ломота у м’язах;
• головний біль;
• зменшення апетиту;
• нудота, блювання.

Інколи хвороба ускладнюється неврологічними проявами, як-от запамороченням, скутістю в рухах, надмірною чутливістю до світла та іншими. Інфекція може потрапити до людини через контакт із дикими гризунами або продуктами їх життєдіяльності, а також через їжу, заражену домашніми улюбленцями, переважно хом’яками, домашніми мишами, пацюками та морськими свинками.

Хвороба особливо небезпечна для людей з ослабленим унаслідок серйозної хвороби або лікування імунітетом та вагітних жінок. Під час вагітності на тлі інфекції є ризик розвитку вад у плода, а в першому триместрі інфекція може навіть спричинити загибель ненародженого малюка.

Як захиститись від інфекції?

• Ретельно мийте руки після кожного контакту з домашнім гризуном;
• клітку з домашнім пухнастиком ліпше не ставити в місцях, де ви їсте, готуєте та зберігаєте їжу.

Що робити при інфікуванні?

Перші прояви хвороби можуть проявлятись на 8-13 день після інфікування вірусом. Специфічного лікування лімфоцитарного хоріоменінгіту не існує, водночас завжди вартує звернутись до лікаря, щоб отримати алгоритм дій та тримати інфекцію під контролем.

Люди живуть з тваринами, і це вже наша природа. Проте обізнаність, обережність та належна гігієна дають змогу нам підтримувати ці теплі стосунки в злагоді й уникати неприємного інфекційного досвіду.