Як український романс «В саду осіннім айстри білі» став піснею «Вот кто-то с горочки спустился»

Відома на Росії пісня «Вот кто-то с горочки спустился» насправді з українським корінням. Романс українською мовою «В саду осіннім айстри білі» має ідентичну мелодію і слова на тему любові, однак зміст відрізняється.

Існує дві версії, як росіяни привласнили собі український хіт.

У 1961 році виходить збірка «Українські романси», упорядкував яку Леопольд Ященко. Видання містило текст «В саду осіннім…». Через деякий час росіянин Борис Терентьєв випускає у світ роботу «Вот кто-то с горочки спустился». З легкою руки Союзу, популярності набула саме ця версія композиції.

За іншою версією російський композитор Валентин Лєвашов привіз мелодію із Алтайського краю, де мешкала велика діаспора примусово переселених українців. Текст написав самостійно. Тому ймовірно, що українці цей романс привезли у Сибір разом з іншою своєю культурою, а місцеві переписали текст на свій смак.

В саду осіннім айстри білі (текст)

В саду осіннім айстри білі
Схилили голови в журбі...
В моєму серці гаснуть сили:
Чужою стала я тобі.

Мені сімнадцятий минало
Весною, як сади цвіли,
Я про кохання ще й не знала,
Ми тихо з сестрами жили.

Як я садила айстри білі,
То ти поміг мені полить...
З тих пір я мрію про кохання,
З тих пір душа моя болить...

Як ти проходив мимо двору
Я задивилась на твій стан,
Стояла довго під вербою,
Поки вечірній спав туман...

Коли умру я від кохання,
То поховайте серед трав,
А ти, зірвавши айстру білу,
Згадаєш, хто тебе кохав...  

Читайте також:Як українська пісня «Плаття твоє із ситцю» стала російським хітом «Дым сигарет с ментолом».