Як мирна угода з Росією призведе до державного перевороту, спрогнозували у Forbes

Колуарні розмови про припинення вогню у війні Росії проти України виглядають похмуро. Навіть, якщо припустити, що Росія утримуватиме захоплені нею території, однак погодиться із приєднанням України до НАТО. Аналітики Forbes розібрали таємні небезпеки теоретичної поразкової угоди. Видання наголошує, що хитрість Москви криється у деталях і Путін добре розуміє, що саме вони перешкоджатимуть на кожному етапі.

У НАТО говорять, що не приймають нових членів, якщо на їх території тривають конфлікти навіть у замороженому стані. Тому вступ відбудеться нешвидко, а Росія, тим часом, не стоятиме на місці. Припустивши, що Україна потрапить до НАТО, це не дає гарантій, що члени Альянсу вступлять у військовий конфлікт, якщо вони не зробили цього досі. Будь-який компроміс з окупантом потягне за собою ще більші проблеми. Аналітики кажуть: вимушений мир з Росією виглядає похмуро, навіть похмуріше, ніж можна уявити.

Грузія. «Кремль розробив плани щодо цієї ситуації в деталях, з якими Захід не може зрівнятися – режим, очевидний для кожного, хто прислухається до деталей пострадянського реваншизму Москви. Варто лише подивитися на дуже показовий досвід Вірменії та Грузії. Коли росіяни вторглися в Грузію в 2008 році, вони зміцнили свій контроль над сепаратистськими регіонами Грузії Південною Осетією та Абхазією. Тодішній президент Грузії Саакашвілі, побачивши слабкість рішучості Заходу, оголосив про одностороннє припинення вогню, відійшов від лінії фронту та врятував свою країну від знищення», - зазначає видання.

Мирні умови, запропоновані Москвою Тбілісі, передані президентом Франції Саркозі, були настільки односторонніми, що Саакашвілі відхилив їх, сказавши: «проти мене буде народний переворот, якщо я їх прийму». Путін вимагав, щоб Грузія назавжди відпустила сепаратистські зони, а Саакашвілі відійшов убік, серед іншого. Натомість Москва задовольнилася окупацією сепаратистських зон і виведенням військ в інші місця. Як це спрацювало для Грузії? Росія продовжувала проникати на грузинську землю, а також спровокувала зміну режиму в 2013 році, втрутившись у національні вибори та добившись обрання консервативного націоналістичного олігарха замість Саакашвілі.

Вірменія. Після перемоги в першій нагірно-карабахській війні проти Азербайджану в 1992 році та проголошення свого роду республіки, пов’язаної з Вірменією, ветерани цієї перемоги поступово стали домінувати у вірменській політиці в цілому. Та поступово Вірменія втрачала свою незалежність і будь-яку подобу демократії. Тож найбільш войовнича ультранаціоналістична фракція, герої війни, якій неможливо протистояти політично, стала найбільш корумпованою олігархічною та продалася Росії.

Лише тоді, коли населення настільки втомилися від махінацій проросійської фракції, що в 2018 році вони успішно обрали справжнього демократа Нікола Пашиняна, незважаючи на всі перешкоди. Він негайно і регулярно дорікав Росії за домінування у вірменських справах. У результаті Вірменія незабаром була покарана у 2020 році, коли російські миротворці нічого не зробили, щоб допомогти захистити вірменську сторону під час другої карабаської війни. Москва була зобов’язана це зробити за договором. Цього разу переможцем вийшов Азербайджан. Москва помстилася за демократичну непоступливість Вірменії.

Урок для всіх був зрозумілий – хочеш зберегти свою землю в цілості – дозволь Москві зробити це за тебе. Або втрачай.

Як все це пов’язано з ймовірним миром в Україні? План Кремля виглядає приблизно так. Зеленський змушений поступитися окупованими територіями в обмін на обіцянки вступу до НАТО. До того часу, коли НАТО приступить до виконання, ультранаціоналістичні елементи армії повстають і влаштують переворот проти Зеленського за те, що він віддав Донбас і Крим. Захід рішуче заперечує, тим самим відштовхуючи лідерів військового путчу. Путін заповнює український ефір пропагандою про віроломство Заходу, агонічно повільну та недостатню підтримку Заходом України, уявну готовність Заходу знекровити Україну як проксі, антидемократичну централізацію влади Зеленського тощо.

Forbes нагадує, Саакашвілі відмовився від умов Кремля про віддачу сепаратистських територій, оскільки проти нього буде переворот. Це може статися в Україні після мирної угоди. У Вірменії ультранаціоналісти були підкорені Москвою.

«Все починається зі спокуси та омани легкого спокою. У Грузії панував популістський авторитарний режим, який обіцяв звільнити від покарань і страху. Грузинське населення вже давно налякане батогом і пряником Москви. Будьте слухняними, керуйте олігархами та російськими грошима, тобі буде безпечно в довгому національному сні. Російська захист. Когерентність. Безперервність. На противагу західній зневазі, нерішучості, відволіканню, розчаруванню, хаосу та поляризації свободи. Так буде і з Україною. На хвилі мирної угоди», - резюмує Forbes.

Читайте також: Контрнаступ ЗСУ можливий з 2025 року: Київ сподівається на дозвіл атакувати Росію.