Володимир та Олена Зеленські нагородили 8 дітей, які здійснили подвиг рятівника під час війни. Фото

У День молоді президент України Володимир Зеленський разом з дружиною Оленою взяли участь у церемонії відзначення учасників акції «Діти-рятувальники – герої війни».

Про це повідомляють на сайті Офісу президента.

Учасники акції – юні українці, які здійснили подвиг рятівника в час повномасштабного російського вторгнення. Церемонія відбулася в Білій залі Героїв України в Маріїнському палаці в Києві.

«Я радий, що ми розпочинаємо свято Дня молоді з такого дуже важливого заходу – вітаємо наших юних героїв. Ваші вчинки – міцні й дорослі», – сказав глава держави, звертаючись до учасників акції.

Володимир Зеленський подякував рідним дітей, які виховали їх сміливими та відповідальними громадянами.

Президент наголосив, що сьогоднішня церемонія відбувається в залі, де нагороджують і вшановують пам’ять Героїв України.

«Для мене честь вітати вас саме в цій залі, яка сьогодні набула іншого значення», – зауважив він.

Глава держави подякував юним українцям за їхню мужність і стійкість.

«Ми можемо пишатися вами, а значить, в України є майбутнє, яким ми можемо пишатися вже сьогодні. Вітаю всіх вас. Ви – молодці, вам аплодує наша держава. Дякую за кожне збережене вами життя!» – сказав президент.

Десятирічний Максим Бровченко з Бердянська має порушення аутичного спектра. З початком повномасштабних воєнних дій на території України він із родиною опинився в окупації, і лише у квітні його сім’я змогла виїхати. Під контролем лікарів у стані медикаментозного сну Максим з мамою дістався до Запоріжжя. Там вони проживають і сьогодні.

Максим малює «космічні» картини. У його творчому доробку – понад сто робіт, частина з яких зараз у Києві, а переважна більшість – на окупованій батьківщині. Одну зі своїх картин юний художник продав за 10 тис. грн, а зароблені кошти переказав військовим. Під час церемонії Максим Бровченко подарував свою роботу Олені Зеленській.

Також відзначений 14-річний Сашко Гуцал із Бучі, родина якого перебувала в окупації до 9 квітня. Сім’я укривалася в підвалі, і Сашко щодня, ризикуючи власним життям, під обстрілами пробирався повз засідки ворога, щоб знайти їжу та нагодувати молодших дітей. У квітні вся родина евакуювалася на Вінниччину.

Лауреатом стала й семирічна Іринка Васильєва з Рівного. Батько дівчинки – Олександр Васильєв – служив у 14-й механізованій бригаді Збройних Сил України й загинув під час виконання службового завдання 27 березня в селі Благодатне Миколаївської області. Іринка втратила на війні й свого дядька. Попри це вона твердо вирішила продовжити справу тата й захищати Україну. Дівчинка виготовляє віночки і встигла зібрати понад 7 тис. євро. За ці кошти вже придбали два тепловізори та дві автівки, які будуть відправлені на фронт. Нині тривають пошуки третього автомобіля.

Відзначений і її одноліток Єгор Шемет із Чернігівщини. Зі своїм братом і двома сестрами він живе разом з бабусею-опікункою. Внаслідок бойових дій їхній будинок було частково пошкоджено, але родина й досі в ньому мешкає. З дерев’яним автоматом у руках хлопчик охороняє зруйновану вулицю, де після окупації вціліли лише три будинки. Після звільнення села Єгор допомагає піротехнікам – повідомляє, де залишилися підозрілі предмети, схожі на вибухонебезпечні. Хлопець мріє стати сапером, а ще хоче вилікувати свого старшого брата й відремонтувати будинок.

Лауреатом став 12-річний Гліб Бондаренко з міста Харкова. Перебуваючи на дитячому майданчику під час ворожого обстрілу міста касетними бомбами, Гліб закрив собою молодшого хлопця, чим урятував йому життя. Сам Гліб був поранений у праве плече, праву легеню, передсердя. Зараз хлопець разом із мамою перебуває на лікуванні у дитячому хірургічному відділенні клініки «Шаріте» в місті Берліні.

Президент також відзначив героїзм 15-річного Андрія Покраси із села Колонщина, що в Бучанському районі на Київщині. З 24 лютого до 6 березня хлопчик з родиною залишався вдома і щодня разом з батьком, використовуючи дрон, допомагав військовим із ТРО коригувати вогонь по ворожих позиціях. Результат його роботи – спалена колона з півсотні одиниць російської техніки, що рухалася на Київ. На початку березня Андрій з мамою та сестрою виїхав до Польщі, де закінчив навчання. 1 червня повернувся до України. Зараз перебуває в таборі в Карпатах.

Також був відзначений семирічний Давид Понуляк із міста Запоріжжя. Хлопець займається козацьким бойовим мистецтвом «Спас», має перемоги в міських змаганнях. Його мати Олена Шевчук – журналіст, дитяча письменниця та голова громадської організації «Запорозькі берегині». Тож Давид з мамою надають допомогу пораненим у Запорізькому військовому шпиталі разом. Хлопчик спілкується із захисниками, співає їм пісень, читає вірші. Також він плете сітки. Після обміну полоненими, коли українських військових, зокрема і з ампутованими кінцівками, привезли у шпиталь, маленький Давид зробив янголів і роздавав захисникам, щоб їх підтримати.

Крім того, був відзначений 16-річний Данило Сергєєв. До війни – учень 10-го класу Маріупольської загальноосвітньої школи № 47. Його мати Ганна Сергєєва – військовослужбовець, а батько Вадим до війни працював на ММК «Азовсталь». Після початку військових дій у Маріуполі Данило разом із сестрою та батьком залишався в місті. Хлопець допомагав гасити пожежі, що виникали внаслідок ворожих обстрілів у будинках, де перебували люди. На руїнах розтрощених магазинів шукав харчі, готував разом з дорослими їжу на багатті та годував людей старшого віку, допомагав хворим і літнім людям, які не могли самостійно пересуватися до підвалів, ховав загиблих у дворі. Під час постійних обстрілів майже щодня діставався до колодязя, розташованого в Центральному районі Маріуполя, де велися активні бойові дії, та приносив людям у підвал таку необхідну питну воду. 10 квітня, скориставшись нетривалим припиненням вогню, родина через Запоріжжя виїхала до Івано-Франківська, де проживає нині. Данило хоче навчатись у Національній академії внутрішніх справ України, мріє бути поліцейським.

Юних героїв також привітали українські артисти.