+20
28 верес. 2026 14:05
У жовтні-листопаді українські аграрії можуть зіткнутися з нестачею місць для зберігання нового врожаю. За розрахунками Міністерства економіки та довкілля, максимальний дефіцит елеваторних потужностей може сягнути близько 11 мільйонів тонн.
Про це відомство повідомило у відповіді на запит журналістів hromadske.
Цьогоріч в Україні прогнозують близько 82,5 мільйона тонн зернових, зернобобових та олійних культур. Водночас наявних вільних потужностей для їх зберігання може не вистачити вже в середині осені. Найбільш відчутний дефіцит очікують у жовтні та листопаді.
Щоб зменшити можливі втрати для аграрного сектору, уряд застосовує кілька механізмів підтримки. Серед них – доступне кредитування, залучення міжнародної допомоги та забезпечення аграріїв спеціальними зерновими рукавами для тимчасового зберігання врожаю.
У Міністерстві економіки та довкілля зазначають, що попри повномасштабну війну Україна продовжує залишатися одним із великих виробників і постачальників окремих видів агропродовольчої продукції на світовому ринку.
Загальна пропозиція зернових і зернобобових у 2026/2027 маркетинговому році, якщо врахувати перехідні залишки понад 10 мільйонів тонн, може становити близько 74 мільйонів тонн. Це приблизно на 13% більше, ніж роком раніше.
Із цього обсягу для внутрішнього споживання Україні потрібно близько 18 мільйонів тонн, або 24,3% загальної пропозиції.
Водночас станом на 21 вересня за межі країни вже вивезли майже 4,7 мільйона тонн зернових і зернобобових. Це на 22% менше, ніж за аналогічний період минулого року.
Щодо олійних культур – соняшнику, сої та ріпаку – загальну пропозицію у поточному сезоні оцінюють приблизно у 20 мільйонів тонн.
Близько 16 мільйонів тонн, або 80% цього обсягу, планують переробити всередині країни на олію. Ще приблизно 3,6 мільйона тонн олійних культур можуть експортувати.
Таким чином, основним викликом для аграрного сектору восени може стати не лише збір урожаю, а й забезпечення достатньої кількості місць для його зберігання.
28 верес. 2026 11:57
Третій армійський корпус заявив про завершення третього етапу операції «Вівальді». За даними військових, під час нього українські сили звільнили Нове, Рідкодуб і Катеринівку, а також відновили контроль над Карпівкою та Новомихайлівкою.
У корпусі повідомили, що під час третього етапу операції вдалося повернути під контроль України ще 51 квадратний кілометр території. Загальна площа звільненої від початку наступальних дій території, за їхніми даними, становить 176 квадратних кілометрів.
Командир Третього армійського корпусу бригадний генерал Андрій Білецький зазначив, що головною ціллю цього етапу було село Нове. За його словами, населений пункт мав важливе значення як логістичний вузол російських військ на плацдармі.
Білецький також заявив, що російське командування очікувало основного удару на напрямку Шандриголове – Зелена Долина. Через це, за його словами, противник перекинув туди резерви та зазнав значних втрат під час контратак.
Для подолання укріплень російських військ українські військові, як повідомили в корпусі, використали роботизовані комплекси-камікадзе на базі радянських БТР-60. Їх застосовували для ураження укріплених позицій противника.
У Третьому армійському корпусі стверджують, що під час операції російські військовослужбовці здавалися в полон цілими підрозділами. Серед полонених, за даними корпусу, були офіцери, пілоти та артилеристи.
Загальні втрати російської сторони військові оцінюють приблизно у 2000 осіб. Ще понад 250 російських військовослужбовців, за інформацією корпусу, потрапили в полон.
У проведенні операції також брали участь підрозділи Державної прикордонної служби України. Зокрема, 3-й прикордонний загін імені Героя України полковника Євгенія Пікуса, за даними військових, відновив контроль над Рідкодубом та облаштував оборону на нових позиціях.
До штурмових дій долучалися також військовослужбовці 10-го мобільного прикордонного загону «Дозор».
У Третьому армійському корпусі назвали завершений етап операції переломним для подальшого перебігу бойових дій на цьому напрямку.
