Підполковника ЗСУ підозрюють у вимаганні 380 тисяч гривень за військові виплати

В Україні викрили підполковника Збройних сил, якого підозрюють у вимаганні грошей за оформлення документів на виплати військовослужбовцям. Йдеться про винагороди за знищену техніку російської армії. За даними прокуратури, офіцер хотів отримати 380 тисяч гривень із загальної суми, призначеної військовим.

Як повідомили в Офісі генерального прокурора, підозрюваний служив старшим офіцером групи, яка займалася вивченням і впровадженням досвіду управління безпілотними системами в одній із військових частин. Крім того, він входив до робочої групи, що перевіряла та підтверджувала результати ураження російської техніки.

За матеріалами слідства, у вересні 2026 року під час зустрічі в Павлограді підполковник висунув вимогу заступнику командира одного з підрозділів. За безперешкодне оформлення документів і підготовку наказів для нарахування винагород він хотів отримати п’яту частину від загальної суми виплат.

Військовослужбовцям мали перерахувати близько 2 мільйонів гривень. Із цих коштів офіцер вимагав 380 тисяч гривень.

На початку листопада підозрюваний отримав обумовлену суму. Одразу після цього його затримали правоохоронці.

У прокуратурі зазначили, що це перший задокументований в Україні випадок, коли посадовця підозрюють у вимаганні неправомірної вигоди саме за оформлення винагород за знищену ворожу техніку.

Дії військовослужбовця кваліфікували за частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України – одержання неправомірної вигоди службовою особою.

Суд обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Водночас передбачена можливість внесення застави – 998 тисяч гривень. Окремо прокурори звернулися до суду з клопотанням про арешт майна підозрюваного. Йдеться про мобільний телефон та автомобіль Lexus.

На тлі переговорів України, США та Росії в Абу-Дабі Володимир Зеленський розповів про можливий сценарій завершення гарячої фази війни та позицію Києва щодо територіальних поступок. Президент вважає, що спочатку сторони мають зупинити бойові дії на тих позиціях, які займають зараз, а подальші питання вирішувати дипломатичним шляхом.

За словами глави держави, саме припинення вогню може стати найшвидшим способом зупинити загибель людей. Після цього розпочнуться переговори, які можуть тривати місяцями або навіть роками.

Зеленський пояснив, що Україна пропонує зафіксувати нинішню лінію зіткнення та припинити бойові дії без попереднього вирішення всіх суперечливих питань.

«Ми вирішили: зупиняємося там, де стоїмо, припиняємо вогонь і переходимо до дипломатичного треку. Це може тривати місяць, два місяці чи рік. Чи навіть довше, ніж ми сьогодні очікуємо. Але ми завершуємо гарячу фазу війни, і люди перестають гинути», – заявив президент.

Він зазначив, що після припинення вогню можна буде обговорювати параметри майбутнього врегулювання. Серед питань – визначення лінії розмежування, повноваження міжнародної моніторингової місії, можливі демілітаризовані зони, подальша мобілізація та відновлення економіки.

Окремо доведеться домовлятися про участь європейських партнерів, фінансування відбудови та механізми контролю за виконанням домовленостей. Зеленський визнав, що питань залишається дуже багато, однак саме припинення вогню може створити умови для їхнього дипломатичного вирішення.

Водночас президент вважає, що російський лідер Володимир Путін не зацікавлений у такому сценарії. За словами Зеленського, Кремль наполягає на підписанні певного плану врегулювання до того, як погодитися зупинити бойові дії. Український президент розцінює це як небажання Росії припиняти війну.

Чому Україна не погоджується на територіальні поступки

Окремо Зеленський висловився щодо пропозицій обміняти частину українських територій на гарантії безпеки. Він назвав такі формулювання надто абстрактними, адже за ними стоїть питання не лише територіальної цілісності, а й майбутнього існування України як незалежної держави.

Президент нагадав, що заявлені цілі Кремля неодноразово змінювалися. Спочатку Путін говорив про Донбас, однак згодом російські війська спробували захопити Київ. Так само заяви про нібито захист російськомовного населення суперечили діям російської армії, від яких гинули й самі російськомовні українці.

Зеленський також розповів про розмову з американськими представниками, під час якої порушували питання можливого обміну Донбасу на гарантії безпеки.

Американська сторона поцікавилася, чи готова Україна піти на такий крок в обмін на захист. У відповідь президент запитав, про які саме гарантії йдеться та чи передбачають вони членство в НАТО.

Коли представники США пояснили, що можуть запропонувати механізм, подібний до натовського, Зеленський звернув увагу на різницю між такими формулюваннями. За його словами, від України очікують чіткої відповіді щодо Донбасу, тоді як самі гарантії безпеки залишаються невизначеними.

Глава держави наголосив, що Києву потрібні конкретні зобов’язання, які справді унеможливлять повторний напад Росії. Він нагадав, що Москва раніше порушувала безпекові домовленості та перешкоджала європейській і євроатлантичній інтеграції України.

На думку Зеленського, навіть відмова України від Донбасу не гарантуватиме завершення російської агресії. Він припускає, що Кремль може використати таку домовленість лише для тимчасової паузи, а згодом знову розпочати наступ.

«Ніхто не вірить, що Путін зупиниться, якщо ми залишимо Донбас. Він зробить паузу. А потім повернеться через рік, два чи п’ять років. І хто буде винен?», – наголосив президент.