Українські голубці стали нематеріальною культурною спадщиною від Одещини

Голубці внесли до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України від Одещини.

Про це йдеться в наказі міністерства культури та інформаційної політики, повідомляють в Одеському обласному центрі української культури.  

Там зазначили, що голубці – це одна з основних страв місцевої кухні Одещини, яка, до того ж поширена серед представників нацменшин, які проживають на території області. 

"Голубці – це одна із основних страв місцевої кухні Одещини. Знання, вміння та практики приготування та споживання голубців широко поширені як серед українців, так і серед  національних спільнот болгар, молдован, гагаузів та інших народів нашого краю. Цікаво, що голубці для Одещини – це не лише "конвертики" з капусти. Це різноманіття інгредієнтів та способів подачі й приготування, яке вражає", - розповіли в Одеському обласному центрі української культури. 

Там також додали, що в болгарському селі Городнє голубці мають назву – "гушки". Їх готують з пропареного листя винограду, однак начинка складається з рису чи булгуру з додаванням низки трав, зокрема, кропу, петрушки та м’яти.

Україна цінує свої традиції, тому чимало свят зустрічають із притаманною їм обрядовістю. Взимку маємо дні, коли потрібно готувати кутю. Це Святий вечір, Щедрий вечір або Маланки та Водохреща. Рецепти куті можуть відрізнятися у залежності від регіонів, та є незмінні інгредієнти: пшениця, мед, мак, горіхи, сухофрукти.

Коли готують кутю за новим календарем

Оскільки у вересні Православна церква України перейшла на новоюліанський календар, то свята змістилися на 13 днів вперед.

Святий вечір маємо 24 грудня, у переддень Різдва. Тоді готуємо багату кутю. Традиційно на столі має бути 12 страв, які символізують апостолів Христа.

Святвечір за старим календарем відзначали 6 січня.

Маланки святкуємо 31 грудня, тоді й готуємо кутю. Оскільки різдвяний піст закінчився, то кутя може бути щедрою – із додаванням вершків, масла або халви.

Маланки за старим календарем були 13 січня.

У день перед Водохрещем матимемо голодну кутю. Готувати її потрібно 5 січня.

Водохреща за григоріанським стилем святкували 18 січня.

Як приготувати кутю

Кухар Євген Клопотенко радить не замочувати пшеницю на ніч. Для того, щоб її зерна були пружними, але несирими, їх варто варити 40 хвилин після закипання. Якщо ви любите, щоб пшениця була добре м’якою, варіть її годину-півтори.

Інгредієнти для куті можуть бути різноманітними. Все залежить від смакових вподобань та від того, чи дотримуєтеся ви посту. Як правило, додаємо, курагу, халву, смажені подрібнені горішки, цукор або мед, можна також цукати, цедру тощо.

Якщо сухофрукти дуже тверді, можна залити їх гарячою водою на деякий час, щоб вони розм’якли. У кутю лиють або окріп, або заздалегідь приготований узвар із груш та яблук.

Кутя від Євгена Клопотенка

Інгредієнти для куті

• 250-300 г промитої пшениці
• 4 склянки холодної води
• 50 г вершкового масла, якщо ви готуємо щедру кутю
• 2 ст. л. соняшникової олії, якщо потрібно приготувати пісну кутю
• 2-3 ст. л. меду або цукор
• 2 ст. л. маку
• 50 г горіхів на ваш вибір
• 100 г кураги
• 50 г родзинок
• 1 лимон (цедра та сік)
• 1 см кореня імбиру

Приготування куті варто розпочати із варіння пшениці. Коли зерно буде м’яким, додайте до нього вершкового масла. А потім – всі компоненти по черзі.

Сухофрукти промийте. Курагу варто подрібнити. Горішки перебити у блендері або порізати ножем. Додайте мед, мак, та потерту цедру лимона. У фіналі – ложку лимонного соку та добре замішайте. Залиште страву на дві години, щоб вона добре настоялася, лише потім подавайте на стіл.

Любителі більш рідкої куті можуть розбавити її приготовленими узваром.