Українська церква спростувала міфи, які поширюють про новий календар

З 1 вересня Православна Церква України перейшла на новий календарний стиль, де для обчислення нерухомих свят використовується новоюліанський календар. 

Нічого "неправославного" чи "католицького" в ньому немає, зазначають в ПЦУ. 

Дати нерухомих свят у новоюліанському календарі збігатимуться з датами григоріанського календаря до 2800 року, оскільки новоюліанський календар "пропускає" 7 діб на 900 років, а григоріанський – 3 доби на 400 років.

Водночас дата Великодня та залежні від неї рухомі свята обраховуватимуться традиційно, відповідно до усталеної до цього часу практики календарно-астрономічних правил.

"Новоюліанський календар – це вдосконалена форма юліанського календаря, відповідно до потреб і реалій сучасності.

Нічого "неправославного" або "католицького", у сенсі, який вживають пропагандисти, отруєні "русскім міром", у новоюліанському календарі немає – ні авторства, ні принципу розрахунку, ні часу запровадження, ні географії поширення, ні інстанції, яка його запровадила", – зазначають в ПЦУ. 

В ПЦУ нагадали, що якщо дві третини чи більше парафіян громади ПЦУ мають бажання зберегти попередню календарну традицію – вони можуть це зробити. 

Нині новоюліанський календар використовують 10 з 15 Православних Церков світу (Вселенський Патріархат, Олександрійський Патріархат, Антиохійський Патріархат, Румунський Патріархат, Болгарський Патріархат, Церква Кіпру, Церква Греції, Церква Албанії, Церква Чеських земель і Словаччини, Православна Церква України). 

Інші християнські сповідання – католики, англікани, протестанти - послуговуються григоріанським календарем.

Нині функціонують три основні системи літочислення, календарі: 

• юліанський; 
• григоріанський; 
• новоюліанський.

Юліанський – старий календар, який був запроваджений римським імператором Юлієм Цезарем ще в 45 році до Різдва Христового, пояснюють у ПЦУ.

Одним з його "мінусів" є те, що кожні 128 років в ньому відбувається накопичення розбіжності в 1 добу між астрономічним та календарним рівноденням. 

У XX і XXI століттях розходження між реальним (астрономічним) рівноденням та датою 21 березня, на яку мало б припадати рівнодення, складає 13 днів.

Зазначається, що з часом розбіжність буде збільшуватися, а свята зсуватимуться вперед. З 2100 року буде складати 14 днів. 

"Неточність старого літочислення за всі ці роки (понад два тисячоліття) призвела до того, що Різдво Христове, яке Церква вшановує 25 грудня, за старим стилем припадає на 7 січня астрономічного календаря, а з 2100 року – вже на 8-ме", – зазначають в ПЦУ. 

Відтак у 1582 році систему літочислення змінили й ввели астрономічно точніший григоріанський календар. Назву таку він має, бо був запроваджений за розпорядженням Римського папи Григорія XIII. 

Православна Церква України з 1 вересня перейде на Новоюліанський календар. Відповідне рішення ухвалив Архієрейський Собор під головуванням Блаженнійшого Митрополита Київського і всієї України Епіфанія.

Загальне вживання Новоюліанського календаря, після затвердження цього рішення Помісним Собором 27 липня 2023, буде запроваджене з 1 вересня, коли розпочинається новий церковний рік.

Водночас парафії і монастирі, які бажають дотримуватися старого календаря, матимуть цю можливість – календарна реформа відбудеться без примусу, поступово і усвідомлено.

За новим календарем віряни почнуть жити від 1 вересня. Відтоді святкуватимуть більшість релігійних свят в інші дати.

Святкування Різдва припадатиме на 25 грудня замість 7 січня.

Відповідно змістяться дати інших релігійних свят: Покрови (припаде на 1 жовтня), Водохреща (6 січня), Святого Миколая (6 грудня).

Водночас Великдень та Трійцю святкуватимуть по-старому, тобто церковники вираховуватимуть дати вручну, як і раніше.

З 1 вересня Православна церква України переходить на новоюліанський календар.

Що зміниться у наступному церковному році?

Дати нерухомих свят, постів, загальниць, дні вшанування пам՚яті святих змістяться на 13 днів назад (будуть відзначатися на 13 днів раніше). Наприклад: 8 (а не 21) вересня відзначатимемо свято Різдва Пресвятої Богородиці, 14 (а не 27) вересня – Воздвиження Хреста Господнього, 1 (а не 14) жовтня відзначатимемо Покрова Пресвятої Богородиці. З 15 листопада по 24 грудня триватиме Різдвяний піст, а Різдво Христове святкуватимемо 25 грудня.

В наступному році Петрів піст не буде загальним, бо Свята П’ятдесятниця буде святкуватися 23 червня, а день святих першоверховних апостолів Петра і Павла – вже 29 червня. Отже не існуватиме визначеного періоду посту, який мав би розпочатися за тиждень після дня Святої Трійці.

«Але для тих, хто бажає поститися за прикладом розвʼязання цього питання в інших Помісних Церквах може бути взятим для посту період після свята святих апостолів Петра і Павла – з 1 по 5 липня», - пояснюють у ПЦУ.

Великий піст триватиме з 18 березня по 4 травня. Пасха у 2024 році припадає на 5 травня.

«Ця дата є спільною і для тих, хто дотримується юліанського, і для тих, хто живе за новоюліанським календарем. Адже календарна традиція щодо обчислення Пасхалії є загальною для всіх Помісних православних церков», - додають у ПЦУ.

Там також наголошують, що Помісний Собор зберіг за парафіями та монастирями, які цього бажають, право використовувати старий (юліанський) календар. Календарна реформа буде проходити без примусу.