У Києві демонтують пам’ятник Переяславській раді під Аркою. Фото

У Києві міські комунальні служби розпочали демонтувати композицію на честь Переяславської ради під аркою «Свободи українського народу» (колишньою Аркою дружби народів).

Про це повідомляє Київська міська державна адміністрація.

Там зазначають, що демонтаж може зайняти кілька днів, оскільки конструкція доволі масивна. Вона складається з 20 елементів, що важать близько 6 000 – 7 000 тонн.

Попередньо фахівці провели вивчення конструкції, щоб зберегти її цілісність при демонтажі та не пошкодити.

Надалі монумент зберігатиметься в Державному музеї авіації України ім. О.Антонова.

Арка – більше не пам’ятка

Нагадаємо, Міністерство культури та інформаційної політики своїм наказом виключило із Державного реєстру нерухомих пам’яток України, колишній об’єкт культурної спадщини – Монумент на ознаменування возз’єднання України з Росією, розташований у м. Києві у Хрещатому парку.

Попри перейменування Київською міською радою в «Арку Свободи українського народу», монумент репрезентує виключно радянські ідеологеми та конотації, «відтак становить загрозу національній безпеці України». Про це наголошено у фаховому висновку Експертної комісії Українського інституту національної пам’яті з питань визначення належності об’єктів до символіки російської імперської політики.

Проте демонтувати Арку не будуть, оскільки на це потрібно витратити велику суму грошей. 

Пам’ятник Переяславській раді

Переяславська рада 1654 року в історії України – це одна з найбільш заполітизованих подій, яку Росія досі використовує як спосіб знищити українську державність.

Це загальновійськова рада, яку гетьман Богдан Хмельницький скликав у Переяславі, один з епізодів процесу оформлення українсько-московського військово-політичного союзу.

У працях частини російських та українських істориків, а також в офіційній ідеології СРСР набув значення ключової події в ході «возз'єднання українського народу з братнім російським народом». За оцінкою Інституту історії України, наголошення в історіографії та офіційній ідеології в описі подій того дня саме на ролі Переяславської ради переслідувало мету применшити значення конфліктів в процесі укладення українсько-московського союзу, і надати цьому акту характеру всенародного волевиявлення до «возз'єднання».

Оригінал тексту договору року 1654 року не зберігся (сама ймовірність його існування сумнівна; є також припущення про його свідоме знищення Москвою); списки, що збереглися до нашого часу, містять різну кількість статей (20, 23 та 11 статей). Текст однобічний, — він не має дзеркальної української версії, як мало би бути у випадку укладення повноцінного міжнародного договору. Непорушність договору «гарантувалася» українській стороні царськими грамотами 1654 року.

Реконструювати склад української частини архіву Переяславської ради неможливо через значні втрати архівів за доби Руїни і в пізніші часи. Рештки документів вірогідно були спалені в Батурині 13 листопада 1708 року, або за наказом Петра I в лаврському архіві у ніч з 21 на 22 квітня 1718 року.