У Франції протести проти дорожнечі переросли в масові заворушення

У Франції 17 жовтня відбулися масштабні акції проти зростання вартості життя. За оцінками Міністерства внутрішніх справ, на вулиці вийшли близько 550 тисяч людей, тоді як організатори заявляють про 800 тисяч учасників. У низці міст мирні демонстрації переросли в погроми, а кількість затриманих сягнула приблизно 400 осіб.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Le Monde.

За даними французького МВС, близько 110 тисяч протестувальників зібралися в Парижі. До акцій долучилися школярі, студенти, представники профспілок, прихильники руху «жовтих жилетів» та політичні активісти.

FRANCE 🇫🇷 : A heartbreaking scene😢. A business owner desperately pleads with looters and vandals to leave her shop alone. Her livelihood is being destroyed before her eyes. No business owner should have to endure this. https://t.co/afODffgTrV

— Iris (@streetwize) October 17, 2026

Увечері в кількох містах почалися зіткнення, підпали й пограбування. Міністр внутрішніх справ Лоран Нуньєс заявив, що до заворушень причетні ультраліві угруповання, а також люди, які скористалися ситуацією для вчинення злочинів.

Які міста постраждали найбільше

Одним із найсерйозніших інцидентів стала пожежа в мерії Ліможа. Протестувальники розбили вікна будівлі, проникли всередину та підпалили приміщення. Вогонь знищив значну частину споруди, зокрема обвалився дах і було пошкоджено фасад. Будівлю звели у 1883 році. Місцева влада назвала подію значною втратою для історичної спадщини міста.

Built in 1873 🇫🇷 It survived two world wars. It didn’t survived a Saturday night in Morden France. HISTORIC 143 years old TOWN HALL OF LIMOGES has fallen. https://t.co/Y31bD6znTn

— France Safety Travel (@francesafetytra) October 18, 2026

У Бордо учасники заворушень проникли до резиденції префектки, пошкодили приміщення та підпалили подвір’я. Для реагування залучили спецпідрозділ поліції RAID. На одній із головних торгових вулиць пограбували й підпалили магазин Decathlon, після чого полум’я поширилося на сусідній житловий будинок.

У Ліоні згорів туристичний офіс. У Марселі, Ліллі, Кале та Анже протестувальники намагалися прорватися до будівель мерій.

У Парижі, за словами мера Еммануеля Грегуара, на окремих вулицях відбулися масштабні руйнування. Повідомлення про пограбування магазинів також надходили зі Страсбурга, Руана, Нанта, Ренна, Тулузи та інших міст.

🚨🇫🇷 FLASH INFO - Intermarché, Nicolas, Guerlin, Sephora. Des DIZAINES de COMMERCES ont été PILLÉS à Paris notamment au Boulevard Magenta. Encore quelques pillages en cours actuellement autour de République. #17octobre https://t.co/N0BORjDp6o

— Temps Réel (@TempsReelMedia) October 17, 2026

Десятки правоохоронців зазнали поранень

За інформацією Міністерства внутрішніх справ Франції, під час заворушень постраждали 60 представників силових структур. Двох із них госпіталізували без свідомості.

"C'est la folie, on se fait défoncer": à Marseille et Lyon, les forces de l'ordre dépassées par le nombre de manifestants https://t.co/6nbr5YmUxD

— BFM (@BFMTV) October 18, 2026

Окремий інцидент стався в Сент-Етьєні, де 17-річний учасник протесту втратив руку внаслідок вибуху поліцейської гранати, яку підняв із землі. Обставини події перевіряє поліцейська інспекція.

Як відреагувала французька влада

Президент Франції Еммануель Макрон заявив, що причетні до нападів, погромів і пограбувань мають понести відповідальність.

Прем’єр-міністр Себастьян Лекорню скликав кризовий штаб для координації дій влади. Міністр юстиції Жеральд Дарманен доручив прокурорам наполягати на арешті підозрюваних у причетності до заворушень. Водночас уряд не планує запроваджувати надзвичайний стан.

Політичні сили обмінялися звинуваченнями щодо причин безладів. Лідер «Нескореної Франції» Жан-Люк Меланшон розкритикував дії поліції, тоді як Марін Ле Пен поклала відповідальність за загострення ситуації на прихильників цієї політичної сили.

Попри заворушення, профспілки закликають продовжувати протестний рух. Наступну загальнонаціональну страйкову акцію запланували на 5 листопада.

Чому французи виходять на протести

Протестний рух розпочався в середині вересня в місті Кретей, неподалік Парижа. Спочатку вчителі та учні виступали проти нестачі фінансування навчальних закладів і дефіциту педагогів. Згодом акції поширилися на сотні ліцеїв, а до них приєдналися студенти, які почали блокувати університети.

Серед вимог молоді – виділення 10 мільярдів євро на потреби ліцеїв і скасування державної платформи Parcoursup, через яку відбувається вступ до закладів вищої освіти.

За наведеними даними, 6 жовтня роботу припинили близько 800 ліцеїв, а 13 жовтня в акціях узяли участь приблизно 480 тисяч людей. Невдоволення також посилилося через жорсткі дії поліції під час розгону протестів.

Напередодні акції 17 жовтня в TikTok почали поширювати заклики виходити на вулиці через подорожчання життя та зростання цін на пальне. До цієї ініціативи долучилися прихильники руху «жовтих жилетів». У результаті протести об’єднали учнів, студентів, профспілкових активістів та інших громадян, незадоволених економічною ситуацією в країні.

Під час засідання Міжнародного валютного і фінансового комітету делегати кількох країн залишили залу, коли міністр фінансів Росії Антон Сілуанов почав виступати російською мовою. Серед тих, хто вийшов, був голова Національного банку України Андрій Пишний.

Про це повідомляють Reuters та «Інтерфакс-Україна» з посиланням на слова українського посадовця.

Засідання залишили представники кількох держав, зокрема країн Європейського Союзу. Один зі співрозмовників агентства зазначив, що йшлося про численні делегації.Інший представник уточнив, що серед тих, хто вийшов із зали, були делегати Данії, Швеції, Фінляндії, Норвегії, Литви, Латвії та Естонії. Загалом, за його словами, залу залишили близько десяти людей.

Андрій Пишний розповів журналістам, що після його виходу до нього приєдналися інші учасники зустрічі. За словами голови НБУ, він не очікував такої реакції від колег.

Цьогорічне засідання стало першим із 2022 року, на якому була присутня російська делегація високого рівня. Участь у зустрічі взяв міністр фінансів РФ Антон Сілуанов.

Міжнародний валютний і фінансовий комітет проводить засідання щороку. Ці зустрічі присвячені ключовим питанням міжнародної фінансової системи та глобальної економіки.