Технік F-16 Вероніка розповіла про службу і мрії після перемоги

Військовослужбовиця Повітряних сил Вероніка – технік багатоцільового винищувача F-16. Її шлях до авіації розпочався ще з дитинства, вона мимоволі вдивлялася в небо коли летів літак вимальовуючи каскади фігур і піруети, і затамовувавши подих мріяла стати офіцером. Пройшовши навчання в Харківському національному університеті Повітряних сил, стала однією з перших жінок, які освоїли технічні спеціальності в авіації.

Її історію розповіли на сторінці Командування Повітряних сил ЗСУ.

З початку повномасштабного вторгнення Вероніка проходила службу на заході України, а згодом отримала можливість перенавчитися на F-16. Пройшовши успішну підготовку у Данії та Великій Британії, де вивчала технічне обслуговування винищувача та вдосконалювала знання англійської мови зрозуміла що мрія всього її життя збувається.

Підготовка до роботи з F-16 стала для Вероніки новим професійним викликом. Навчання за кордоном вимагало швидкого засвоєння величезного обсягу інформації, адаптації до нових технічних стандартів та роботи виключно англійською мовою.

«Інструктори детально пояснювали кожен аспект обслуговування літака, ділилися своїм досвідом та відповідали на всі наші запитання. Вони розуміли, що для нас це не просто навчання – це підготовка до виконання реальних бойових завдань», - розповідає українка.

Завдяки допомозі іноземних партнерів Вероніка, як і інші українські військові, змогла швидко освоїти нову техніку, і зараз ці знання вже працюють на захист нашого неба.

«Моя робота – це щоденна перевірка кожної деталі, щоб літак був у бойовій готовності. Ми стежимо за всіма системами, перевіряємо заправку, стан механізмів, усуваємо будь-які несправності. Гордість це бачити, як літак злітає, знаючи, що він виконає важливе завдання, і обов’язково має повернутися додому», - говорить військовослужбовиця.

Вероніка зізнається, що її робота – це не лише технічна відповідальність, а й велика емоційна напруга. Адже кожен виліт – це ризик, і кожен технік хвилюється за своїх льотчиків: «Найважче – це очікування. Після зльоту кожна хвилина здається вічністю, поки не побачиш літак, що повертається на базу. Тоді можна нарешті видихнути».

Перше, що зробить наша захисниця після перемоги – це нарешті зустрінеться зі своєю родиною. Через війну вона не бачила близьких вже довгий час.

«Я мрію вийти заміж! Маю плани на майбутнє, є підтримка мого майбутнього чоловіка, яка мене надихає на життя! До речі, він теж військовий! Мріємо народити дитину у вільній країні, без повітряних тривог і вибухів», - зізнається жінка.

Нагадаємо, 5,5 тисяч українських жінок несуть службу на передовій.