Таємниці Мукачівського замку – угода з дияволом, «кривава леді» та скандальний угорський орел

Замок Паланок – одна із найвідоміших пам’яток Закарпаття. Фортеця розташована у Мукачево. Хоча саме місто знаходиться на рівнині, Мукачівський замок височіє на горі вулканічного походження.

Мукачівський замок повстав ще за часів Київської Русі. Чому назвали замок «Паланок»? Свою назву він отримав через спосіб укріплення (слово «паланка» у перекладі з італійської мови означає «частокіл»).

Замок Паланок: історія

Фортеця дозволяла людям ховатися від ворогів під час набігів чи облоги. Коли Подільське князівство перейшло до короля Сигизмунда, замок став власністю князя Федора Коріатовича. У 1396 році там тривали масштабні будівельні роботи, щоб збільшити його міцність. Зводилися нові стіни, копалися канави. З часом зависочіли нові вежі та будинки. За планом, всі ці споруди поєднували за допомогою тоненького тунелю. Коли ворогам все ж вдавалося потрапити на територію замку, там на них чекала справжня пастка. На одній із ділянок тунелю опускалися металеві брами, а зі стелі починав тексти кип’яток або гаряча смола.

Протягом певного періоду Замок Паланок був своєрідним митним пунктом, через який пролягали шляхи торговців зі Східної Європи.

Трансільванія та Австрія тривали час воювали за Мукачівський замок. Тому він часто міняв своїх власників. Однією із найяскравіший правительок була вдова трансільванського принца Дайерда Ракоція – Софія Баторі.

У 1685 році фортеця пережила найдовготривалішу облогу. Натхненниця національно-визвольного руху Хорватії Ілона Зріні (невістка Софії) зуміла витримати трирічну облогу. Це при тому, що австрійські війська були вдвічі більші за своєю чисельністю, ніж військо захисників замку. Ілона погодилася підписати капітуляцію тільки після того, як закінчилися всі продовольчі запаси.

Легенда про Мукачівський замок

Кожна фортеця повинна мати свої загадки. Містичний замок на Закарпатті не став винятком. Федір Коріатович протягом деякого часу займався укріпленням пам’ятки. Та йому все не вдавалося облаштувати колодязь на її території. Скільки б не копали люди, джерело так і не з’являлося. Глибина криниці сягала майже сотні метрів, але безрезультатно.

Тоді, за переказами, князь пішов на угоду з дияволом. Нечистий погодився «пустити» воду за кілька мішків золота. Коли на ранок у колодязі заблищала джерельна, то виявилося, що вельможа не має, чим заплатити. Тоді Федір пішов на хитрість. Він розпорядився пошити п’ять найменших мішечків і поставив до кожного рівно по одній монеті. Побачивши це, диявол дуже розсердився. Він забрав мішечки та стрибнув до колодязя. З того часу, води у Мукачівському замку не було.

«Кривава леді». Ще одна із легенд говорить, що принцеса Софія Баторі була надзвичайно жорстокою. Вона так боялася втратити свою молодість, що навіть пила людську кров і купалася в ній. Для своїх обрядів «використовувала» тільки незайманих дівчат.

Також вона любила жорстоко карати своїх прислуг, використовуючи для цього батіг. Під час її правління у фортеці існували спеціальні кімнати для тортур.

Мукачівський замок і угорський орел

Довгий час бастіон замка прикрашав орел-турул. 850-кілограмовий монумент мав висоту 2 метри, а розмах його крил сягав 4 метрів. Міфічний птах із мечем символізував віднайдення угорським народом своєї батьківщини. Перекази говорять, що саме він вказав на шлях давнім уграм. За легендою, саме Турул приніс шаблю князю (1703) під час повстання куруців під керівництвом Ференца Ракоці.

Ще десятиліття тому історики були проти такого монумента на фортеці і навіть зверталися із відповідними заявами до Верховної Ради. За їх твердженням, саме ця скульптура уособлювала сепаратизм і антиукаїнські настрої. А також була символом старої Австро-Угорщини, що нагадував закарпатцям про колоніальне минуле краю.

Справедливість відновилася. У 2022 році, під час повномасштабного вторгнення, угорського орла демонтували. На його місці встановили Тризуб – на честь наших героїв захисників та захисниць.

Сьогодні у Мукачівському замку працюють кілька музеїв.

Фото Мукачівського замку з висоти