18 січ. 2024 15:08
1574
Кажуть, замок зберіг гарний вигляд через таємничу складову у бетоні.
Замок Любарта, Луцький замок та Верхній замок – все це про туристичну перлину західної України. Історична пам’ятка розташована у Луцьку, височіє на пагорбі, який колись захищав від навали ворогів. Сьогодні зображення колись неприступної фортеці можна побачити на звороті 200-гривневої купюри.
Вперше інформацію про дерев’яну луцьку фортецю можна побачити у літописах 1075 року. Кам’яний замок починає повставати лише XIX столітті завдяки литовському князю Любарту. Під час будівництва планували, що він стане резиденцією для королів, та не припинить виконувати оборонні функції. У 1429 році там відбулася зустріч Папи Римського із європейськими монархами та візантійськими послами. Зустріч тривала тиждень, на ній вирішували нагальні питання тодішньої Європи.
Замок часто змінював своїх власників. Кожен з них продовжував розбудову і укріплення пам’ятки. У XVI столітті Луцький замок став осередком судової і духовної влади Волині.
Однак тривало це не дуже довго. За кілька десятиліть на замок чекав занепад. Він перестав бути фортецею при кордоні. Коли ж відбувся поділ Речі Посполитої, Волинь стала частиною Російської імперії, а замок слугував казенною установою. В його стінах розташовувалися архів, житло для тодішніх чиновників та архів.
Середина XIX століття стала визначальною для Луцького замку. Тоді сталася пожежа, після якої фортецю визнали аварійною та планували розібрати. Однак, як виявилося, будували її на славу: після невдалих спроб з’ясували, що стіни дуже міцні. Спеціальна комісія поставила відновити історичну пам’ятку.
Після завершення Першої світової війни, Волинь, як і замок, перейшли до Польщі. Поляки відновили реставрацію. Згодом там розмістили музей. У радянські часи замок став «Пам’яткою архітектури». Після масштабної реконструкції був заснований історико-культурний заповідник «Старий Луцьк».
Вже у незалежній Україні замок став туристичним «магнітом». Тривають археологічні дослідження, які поступово відкривають нові факти про життя фортеці.
Коли князь Любарт був ще власником дерев’яної фортеці на пагорбі, його дружиною стала княжна Буша (в деяких переказах Агрипіна). Розбудова замку стала своєрідним подарунком для коханої. На жаль, жінка не дожила до часів, коли всі роботи завершили. Любарт дуже оплакував її смерть, та вирішив не зупинятися. Саме тоді з’явилися три вежі - В’їзна, Владича і Стирова. У народі їх іменували більш романтично, пов’язуючи з любовною історією – Віри, Надії та Любові.
Стіни Луцького замку відомі своєю міцністю. Подейкуючи, що під час його будівництва до бетону додавали таємний інгредієнт – курячі яйця. Саме вони зробили споруду такою міцною та дозволили зберегтися у хорошому вигляді навіть через багато століть.
Кожен Українець бачив Замок Любарта. Якщо не в живу, то у друкованому вигляді. При чому, інколи навіть не здогадуючись про це. На купюрі номіналом 200 гривень зображена В’їзна вежа Луцького замку.
Одна з легенд говорить, що у стінах пам’ятки є скарби, які ніхто не може забрати через прокляття, накладене князем.
Кажуть, якщо будучи в замку, ви потрете рукою 200 гривень, то привернете до себе достаток. Чи правда це, чи побрехенька для туристів, вирішувати вам.
Сучасний замок Любарта – це місце для фестивалів, концертів, творчих заходів та історичних реконструкцій. А ще популярне місце для фотосесій і туристичних екскурсій.
У пам’ятці архітектури працюють: