Степану Бандері 115 років: цікаві факти про найвідомішого борця за незалежність України у XX столітті

1 січня 2024 року відзначається 115 річниця від дня народження лідера Організації Українських Націоналістів, символу українського спротиву – Степана Бандери.

Розповідаємо 5 фактів про політичного діяча, який вже десятки років викликає як захоплення, так і суперечки лише при згадуванні його постаті.

Обожнював шахи

Бандера захоплювався різними видами спорту, а крім активних, також й інтелектуальними, зокрема грою в шахи.

«Дуже любив у шахи грати та все давав нам вигравати. Ми дуже тішилися з того, бо думали, що такі мудрі, а то він спеціально», – розповідала знайома Бандери з Прикарпаття Анастасія Буркало.

За її словами, він закликав дівчат вишивати рушники, а хлопців – не пити горілку. Також напередодні Різдва Бандера запропонував зробити афішу «Святкуймо без алкоголю», і ніхто не пив на свята. Нині у місті Калуш, що на Прикарпатті, досі щорічно проходить Всеукраїнський турнір з шахів пам’яті Степана Бандери.

Існує легенда, що у Мюнхені Бандера жив за паспортом Степана Попеля –видатного гросмейстера Галичини у міжвоєнний період, однак це може бути й звичайним збігом.

Також Бандері подобався лижний спорт, гра на музичних інструментах, він був членом драматичного гуртка.

Бандера тричі закохувався

Першим коханням Бандери у 18 років, відразу після закінчення гімназії, стала Юлія Якимович з сусіднього села на Прикарпатті, однак вона не відповіла взаємністю попри те, що Бандера читав їй вірші Шекспіра.

На початку 1930-х років Бандера звернув увагу на націоналістку, керівницю жіночої мережі ОУН Анну Чемеринську, яка, однак, пішла до іншого активіста – статного і високого Ярослава Барановського на прізвисько «Макар», вищого за Бандеру за статусом.

Третє кохання молодого політика стало вирішальним, коли у 30 років у Кракові він познайомився з 22-річною активісткою ОУН Ярославою Опарівською, на якій він одружився за місяць. У 1941-му в подружжя народилася донька Наталя, а вже після війни – син Андрій і ще одна дочка Леся.

Донька Бандери до 13 років не знала, що її батько – ідеолог ОУН

Донька Бандери Наталя до 13 років не підозрювала, наскільки важливим і відомим є її батько. Попри зайнятість тато приділяв час для занять українською мовою з дітьми. Відтак обоє дітей в 4-5-річному віці вже вміли читати і писати українською. З Наталкою він займався історією, географією і літературою.

Саме для того, аби дати їй якісну освіту, родина Бандери остаточно переїхала до німецького міста Мюнхен (Баварія) у 1954 році. Від Наталки намагались приховати від важливість персони її батька, щоб не наражати дівчинку на небезпеку.

«Маючи тринадцять років, я почала читати українські газети і читала багато про Степана Бандеру. З бігом часу, на підставі різних спостережень, постійної зміни прізвища, як і через факт, що навколо мого батька завжди було багато людей, в мене виникли певні здогади. Коли раз один знайомий проговорився, то я вже була певна, що Бандера – це мій батько», – розповідала Наталя про спогади того часу.

Наталя Бандера померла у віці 44 років у Мюнхені.

Бандера мав хронічну хворобу

Провідник ОУН з дитинства хворів на ревматизм суглобів, тому не міг нормально ходити, зокрема, через це він довго не міг стати членом скаутської організації «Пласт». Туди Бандеру прийняли з третьої спроби.

Ревматизм залишався з Бандерою протягом усього життя, тому на деяких світлинах його можна побачити з паличкою. Ймовірно, з цим також був пов'язаний відносно низький зріст націоналіста – 162 сантиметри. Крім того, хвороба Бандери загострилася у польській в'язниці, після якої йому довелося проходити термінове, проте нетривале лікування.

Бандера, який усе життя був струнким, в останні роки життя різко погладшав. Останні світлини ідеолога націоналізму незадовго до його вбивства у 50-річному віці засвідчують, що політик стрімко набрав вагу.

Могилу Бандери не залишають у спокої

Бандера похований на цвинтарі Вальдфрідгоф у Мюнхені, і його могилу регулярно руйнують. Наприклад, у 2018 році поліція Мюнхена відкрила справу через вандалізм над могилою Бандери з боку британського журналіста Грема Філліпса, який співпрацював із Росією. Раніше Філліпс також зривав прапори з могили Бандери і публікував відповідні відео на YouTube, називаючи Бандеру «нацистом».

Начальник Головного управління розвідки Міноборони генерал-майор Кирило Буданов висміяв фейки російської пропаганди про начебто його «загибель/поранення/кому».

«Зараз в Україні створюється спеціальний загін безсмертних командувачів – Валерій Залужний, я, Степан Бандера, Симон Петлюра, Іван Мазепа. Загін безсмертних буде серед ночі приходити у сни до російських обивателів, які прагнули захопити Україну, і їх кошмарити», ― із сарказмом  сказав керівник ГУР МО України в ексклюзивному коментарі для Kyiv Post.

Кирило Буданов уточнив, що український «спецзагін безсмертних» гарантує створення нервової, істеричної робочої обстановки для росіян та їхніх пропагандистів.