Національна мережа незалежних медіа
Національна мережа незалежних медіа

Національна мережа незалежних медіа
Національна мережа незалежних медіа
ср, 21 лютого
+6
$   38.48
  41.54

29 січ. 2024 09:33

Останнє оновлення  
29 січ. 2024 09:33
Суспільство
0

324

0

Сьогодні річниця бою під Крутами: факти і міфи про історичний день

Сьогодні річниця бою під Крутами: факти і міфи про історичний день

Крути – символ боротьби за незалежність України у ХХ і ХХІ століттях


29 січня в Україні відзначають річницю бою під Крутами, який для українського народу став символом героїзму та самопожертви молодого покоління в боротьбі за незалежність, прикладом для сучасних захисників України, як успішно боротися проти численного ворога.

Тоді, 106 років тому, українські вояки й добровольці зупинили на кілька днів наступ більшовиків на Київ. У той час в Бересті тривали переговори між Українською Народною Республікою та країнами Четверного союзу щодо мирного договору. 9 лютого 1918 року його підписали. Цей документ визнав незалежність Української Народної Республіки і став підставою для надання військової допомоги Україні у відбитті російської агресії.

Що відомо про бій під Крутами?

Бій під Крутами був оборонною операцією, яка зупинила на кілька днів наступ переважних сил ворога. Ця битва символізує патріотизм, стійкість і самопожертву української молоді в боротьбі за державність, - розповідає Інститут національної пам’яті.

Міжнародне визнання української незалежності – це те, чим завдячуємо героям Крут. Затримавши російського ворога на чотири дні біля залізничної станції Крути, київські юнаки дали змогу владі УНР розгромити повстання російської п’ятої колони під назвою «повстання на заводі Арсенал» у Києві, а головне – укласти Брестський мирний договір із країнами Четверного союзу й досягнути визнання УНР суб’єктом міжнародних відносин.

Проголошення 22 січня 1918 року незалежності Української Народної Республіки й перше у ХХ столітті її офіційне визнання утвердило на політичній карті світу нашу державу. Хоч вона проіснувала три роки, але був час безперервної боротьби за її збереження. І тоді – понад 100 років тому, й тепер –  ворог той самий. Нинішні захисники України завершують справу крутянців.

Бій під Крутами – бій за майбутнє України. Завдяки підтримці німецьких та австро-угорських військ відповідно до Брестського договору 1 березня 1918 року українці звільнили від більшовиків Київ, а у квітні – майже всю Україну. В першій у XX столітті війні з російським агресором – радянською Росією – перемогла Українська Народна Республіка.

У Крутах вирішувалася доля молодої української держави. Кілька сотень відважних юнаків та чоловіків зробили свій вибір – виступили проти російської військової агресії, стали на захист України. Вони були різного походження: діти селян, робітників, священників; військові, студенти, гімназисти. Хтось мав бойовий вишкіл, а хтось уперше взяв до рук зброю. Але всі вони розуміли головне – Україна потребує їхнього чину.

Крути – символ боротьби за незалежність України у ХХ і ХХІ століттях. Подвиг крутянців, як і всіх Героїв визвольних змагань, став прикладом для захисників України в сучасній російсько-українській війні. Прикметно, що сміливість і жертовність крутянців порівнюють зі сміливістю та витривалістю оборонців Донецького аеропорту в теперішній російсько-українській війні. Тому Героїв Крут у публіцистиці часто називають «першими кіборгами».

На початку березня 2022 року неподалік місця подвигу Героїв Крут знову відбулися бої захисників України з російськими окупантами, які наступали на Київ. Через 104 роки під Крутами наші війська зупинили наступ ворога, завдали йому болючих втрат, захистили місто Ніжин на Чернігівщині.

Після оборони Бахмача й бою під Крутами російські окупанти почали боятися українських оборонців. Так само під час повномасштабного вторгнення у 2022 році після оборони Києва, Чернігова, Сум, Харкова й Маріуполя російський агресор став  боятися захисників України.

Крути – місце катувань і розстрілу 27 полонених студентської чоти, які, заблукали в темряві й повернулися до станції Крути, що на той час уже була зайнята більшовиками. За понад сто років у росіян не змінилися способи ведення війни. В сучасному збройному протистоянні армія РФ так само несе на окуповані території мародерство, масові вбивства, катування, ґвалтування, викрадення представників місцевого самоврядування, священників, журналістів, активістів. Рашизм – це геноцид.

Багато молодих патріотів – активних учасників відзначення дня пам’яті Героїв Крут зараз зі зброєю в руках крок за кроком наближають нашу перемогу над нащадками російсько-більшовицького агресора – рашистами. Тоді захисники української незалежності не змогли вистояти в боротьбі з переважними силами агресора. Сьогодні ми маємо завершити їхню справу. У нас є професійна, патріотична та вмотивована армія, міжнародна підтримка. І ми знаємо, що поразка у війні з Росією означає для українців репресії, Голодомор, депортації та знищення нашої ідентичності. 

Сьогодні на захист України стали тисячі українців, які ще вчора були мирними людьми: вчителі, студенти, менеджери, бізнесмени, історики, співаки. Щира вдячність усім, хто нині виборює нашу перемогу, право жити у вільній країні на своїй землі. 

Попри те, що за 100 років не змінився ні ворог, ні його методи війни, ми маємо реальний шанс завершити цю боротьбу. Бо наше суспільство зробило свій вибір на користь вільного демократичного розвитку власної держави. Й готове цей вибір захищати, кожен на своєму фронті – воєнному, волонтерському, історичному.

Сьогодні річниця бою під Крутами: факти і міфи про історичний день

Міфи про бій під Крутами

«Більшовицьким ордам» протистояли 300 студентів і майже всі або загинули в бою, або потрапили в полон і були закатовані. З українського боку участь у бою брали чотири сотні 1-ї Київської юнацької школи імені Богдана Хмельницького та 1-ша сотня Студентського куреня Січових стрільців – разом понад 500 вояків і 20 старшин. На озброєнні мали гвинтівки, 16 кулеметів і саморобний бронепоїзд – звичайну 76-міліметрову артилерійську гармату, встановлену на залізничній платформі. Головною силою на полі бою були вихованці військових шкіл під командою досвідчених старшин.

Втрати загиблими українців під Крутами становили, за різними оцінками, 70–100 оборонців, у тому числі 27 вояків Студентської чоти (тепер – взвод), які потрапили в полон і були вбиті. Тож у бою під Крутами загинули не 300 бійців, і тим більше не всі українські учасники зіткнення.

Більшовиків загинуло щонайменше 300.

Крутянці – єдині оборонці Києва. Наприкінці січня 1918 року в Києві й на найближчих підступах до столиці перебували Республіканський полк під командуванням Петра Болбочана, Синьожупанна та Сірожупанна дивізії, Січові стрільці. 30 січня до Києва добрався полк імені Костя Гордієнка під командуванням полковника (пізніше – генерала) Всеволода Петріва. Спільною проблемою для них стала нескоординованість командування. Згадані частини не вислали в напрямку Крут, оскільки в Києві тривав заколот пробільшовицьки налаштованих робітників заводу «Арсенал» – переважно росіян за походженням. Поки крутянці – і не тільки вони – стримували зовнішнього ворога на підступах до столиці, решта військ боролася з ворогом на власних, не менш важливих позиціях.

Відступ крутянців – прояв безнадійного героїзму. Відступ крутянців не був безнадійним і безрезультатним: відходячи, вони зруйнували та пошкодили частину залізничного полотна. Так затримали наступ більшовиків, яким довелося витратити час на ремонт колії. Отже, бронепотяги більшовиків – на той час головна зброя – перетворювалися на тягар.

Традиційна версія переважно не враховує контексту, в якому діяли крутянці. Під час Крутянського бою в самому Києві тривали запеклі  сутички. Диверсією на залізничній колії крутянці затримали більшовицькі війська на кілька днів – до Києва більшовики змогли підійти 4 лютого 1918 року. За цей час із Києва були евакуйовані центральні органи влади, документи, цінності, відбувся організований відступ військ – тобто було зроблено все можливе, щоб швидко повернути втрачені позиції. Сам відступ не був надто глибоким – штаб військ УНР розташувався в селі Гнатівці під Києвом. Найголовніше – ця затримка дала можливість завершити переговори з кайзерівською Німеччиною про підписання мирного договору, що означало міжнародне визнання Української держави й автоматично вказувало, що більшовики є окупантами території суверенної держави.

19 січ. 2024 14:34

Останнє оновлення  
2 лют. 2024 15:46
Суспільство
0

353

0
Перша незалежність України. Як з’явився День Соборності і що він означає

22 січня - День Собороності України.


Перша незалежність України. Як з’явився День Соборності і що він означає
Фото - Інститут національної пам'яті

22 січня українці відзначають День Соборності. Традиційно згадуємо про дві важливі для історії події: проголошення незалежності Української Народної Республіки й Акт Злуки українських земель.

Акт Злуки і перша незалежність

Це історичне об’єднання українських земель в межах однієї держави. Він став вінцем до соборності українців Наддністрянщини і Наддніпрянщини.

24 серпня 1991 року сесія Верховної Ради завершилася історичною подією – ухваленням Акту проголошення Незалежності України. Що й було логічно після волевиявлення громадян на Всеукраїнському референдумі, який відбувся 1 грудня того ж року. Проте історики називають цю дату відновленням незалежності.

Вперше незалежність України була проголошена Центральною Радою 22 січня 1918 року. Вже через рік на Софіївському майдані оголосили, що УНР та ЗНР об’єдналися в одну державу.

Але Українська революція 1917–1921 років зазнала невдачі, через що не вдалося зберегти державність. Відновити її зуміли тільки у 1991-році.

Історія Дня Соборності України

106 років тому Українська Народна Республіка виборола право бути «самостійною, ні від кого незалежною, вільною, суверенною державою українського народу». Цей факт розбиває російські міфи, які говорять, що українська держава не існувала як така, а її вигадали більшовики.

Першу незалежність українці проголосили 22 січня 1918-го, а через 73 роки її відновили – 24 серпня.



Що означає соборність?

Сьогодні українці об’єднані єдиною метою – вигнати росіян зі своєї землі та відновити свою соборність.

Соборність – це коли всі землі, на яких мешкає одна нація, об’єднані у державу. Також цей термін означає згуртованість громадян, їх консолідацію в одній державі. А ще – соборність – це територіальна цілісність, за яку українці віддають свої життя.

Соборність, державність, незалежність, суверенітет – невіддільні явища та стовпи, на яких тримається демократична держава.

Сьогодні соборність для громадян України означає повернення під жовто-блакитний прапор Донеччини, Луганщини, Криму, окупованих територій Півдня.

«Українська незалежність понад 100 років тому зазнала поразки від більшовиків, зокрема, через використанням ними методів гібридної війни: невизнання своїх військ на території УНР, створення маріонеткових псевдореспублік, підтримку антиукраїнських рухів. Але також – через періодичний брак згуртованості в діях, попри спільне бажання українців жити в обʼєднаній державі. Сьогодні Російська Федерація знову прагне знищити українську державність і окупувати нашу землю. Тож так важливо залишатися монолітними в боротьбі проти ворога», - розповідає Інститут національної пам’яті.

22 січня 1918 рік. Що відбулося?

Результатом Лютневої революції 1917 року стала ліквідація імперського режиму, а також – встановлення Тимчасового уряду. На місцях, де раніше працювали царські адміністрації, почали керувати комісари.

Це стало поштовхом для створення нових політичних партій та громадських організацій. Багатолюдні мітинги відбулися у Чернігові, Харкові, Одесі, Полтаві, Києві. Демонстранти несли жовто-блакитні прапори. «Серцем» громадських рухів стала Українська Центральна Рада, яка з часом виконувала функції всеукраїнського представницького органу. І врешті – трансформувалася у парламент УНР.

Жовтневий переворот більшовиків і крах Тимчасового уряду, створення Ради народних комісарів були загрозливими для України. Тому Українська Центральна Рада працювала над оформленням державності. У листопаді 1917 року з’явився ІІІ Універсал, що проголошував Українську Народну Республіку.

У грудні Рaдa нaродних комісaрів у Москві висунулa ультимaтум Центрaльній Рaді: дозволити переміщення більшовицьких військ із фронту нa Дон і відмовитися від утворення Укрaїнського фронту. Укрaїнці відхилили вимоги тa звинувaтили Петрогрaд у розпaлювaнні ворожнечі. Рaднaрком своєю чергою оголосив Центрaльну Рaду «в стaні відкритої війни проти Рaдянської влaди в Росії і нa Укрaїні». 7 січня 1918 року більшовики розпочaли військове вторгнення в Укрaїну. Нa середину січня вони встaновили контроль мaйже нa всьому Лівобережжі. Готувaлися виступaти нa Київ.

Через бойові дії Центральна Рада остаточно відмежувалася від Росії. 8 січня 1918-го Микита Шаповал заявив: «Раз армії нема, а треба боронити Україну, то єдиний вихід – проголошення незалежної України, що дасть можливість стати твердо на міжнародній арені і приступити до організації нової фізичної сили».

22 січня 1918 року Центральна Рада проголосила незалежність УНР IV Універсалом. Це стало логічним етапом визвольного руху доби Української революції. Документ містив чотири головні положення: 1) проголошення сaмостійності Укрaїнської Нaродної Республіки; 2) доручення Рaді Нaродних Міністрів уклaсти мир із Центрaльними держaвaми; 3) оповіщення оборонної війни з більшовицькою Росією; 4) деклaрувaння основ внутрішнього соціaльно-економічного будівництвa й окреслення зaходів для припинення війни з Центрaльними держaвaми.

Перша незалежність України. Як з’явився День Соборності і що він означає

Так перша незалежність України була проголошена у двадцятому столітті. Держава, яка постала, протягом кількох років боролася за своє існування. Українці утвердили свою мову, державні кордони, гроші, гімн, прапор та герб. Створили військо і добилися світового визнання.

Події 22 січня 1919 року

Дві українські республіки – УНР та ЗУНР – об’єдналися після того, як у Східній Галичині встановилася українська влада. До того часу, коли  Директорія УНР в якості переможця увійшла до Києва.

1 грудня 1918 року у Фастові на залізничній станції представники представники ЗУНР і Директорії підписали «Передвступний договір» (попередній). Статті угоди констатували непохитний намір ЗУНР «злитися в найкоротшім часі в одну велику державу з Українською Народною Республікою». Зі свого боку УНР проголошувала, що вона дає згоду «прийняти всю територію й населення Західно-Української Народньої Республіки як складову частину державної цілості в Українську Народну Республіку». Для урочистого проголошення цієї Ухвали та завершення юридичного оформлення об’єднання двох республік до Києва було відряджено представницьку делегацію на чолі з віцепрезидентом УНРади (Української Національної Ради ЗУНР) Левом Бачинським.

Перша незалежність України. Як з’явився День Соборності і що він означає - фото 2

22 січня 1919 року, в першу річницю проголошення незалежності УНР, в Києві на Софійській площі відбулися урочисті збори. На них проголосили Універсал Директорії Української Народної Республіки про злуку із Західноукраїнською Народною Республікою. У зачитаному на зборах «Універсалі соборності», зокрема, відзначалося:

«Однині воєдино зливаються століттями одірвані одна від одної частини єдиної України – Західноукраїнська Народна Республіка (Галичина, Буковина, Угорська Русь) і Наддніпрянська Велика Україна. Здійснились віковічні мрії, якими жили і за які умирали кращі сини України. Однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка».

Перша незалежність України. Як з’явився День Соборності і що він означає - фото 3

Наступного дня, 23 січня 1919 року, в приміщенні київського Оперного театру (сучасна Національна опера України) Трудовий Конгрес України ратифікував документ – надав йому законного юридичного характеру. Президента УНРади Євгена Петрушевича незабаром обрали до складу Директорії. ЗУНР після об’єднання з УНР змінила назву на Західна область Української Народної Республіки. Розпочалася активна співпраця між двома державними утвореннями в економічній, військовій та культурній сферах.

Перша незалежність України. Як з’явився День Соборності і що він означає - фото 4

Ідея соборності охопила українців у найвіддаленіших куточках. Відголосом історичного руху до Злуки на Закарпатті стали Всенародні збори у Хусті 21 січня 1919 року, які постановили об’єднати Карпатську Україну з Українською Народною Республікою зі столицею в Києві. В умовах перманентної боротьби за свободу та незалежність надзвичайно багато важило братерство по зброї українців із різних регіонів.

Вершиною співпраці та консолідації зусиль став спільний похід українських армій на Київ у серпні 1919 року. Однак через низку причин об’єднання УНР і ЗУНР в одну державу не було доведене до завершення. Продовжували існувати два уряди, дві армії. Республіки фактично перебували у конфедеративних відносинах. Відмінні геополітичні інтереси та цілі, зрештою, призвели до розвалу соборного фронту Української революції пізньої осені 1919 року. Проте Акт Злуки став символом і легендою для наступних поколінь борців за Україну.

Скасування Дня Соборності: Кучма, Янукович, Порошенко

Офіційно свято було встaновлене у 1999 році згідно з укaзом чинного в той чaс президентa Леонідa Кучми. 30 грудня 2011 року тодішній президент Укрaїни Віктор Янукович видaв укaз, згідно з яким День Соборності було скaсовaно. A зaмість нього встaновив нове свято – День Соборності тa свободи Укрaїни.

До цього День Свободи святкувaвся 22 листопaдa, його зaпровaдив у 2005 році тодішній президент Укрaїни Віктор Ющенко нa честь річниці Помaрaнчевої Революції.

Об'єднaвши двa святa й зaпровaдивши нове, Віктор Янукович юридично їх обидвa скaсувaв. Aле вже 13 листопaдa 2014 року укaзом президентa Укрaїни Петрa Порошенкa свято було відновлене.