На Львівщині знайшли добре збережений зуб мамонта вагою понад 7 кілограмів

У річці Стрий на Львівщині виявили скам’янілий зуб мамонта. Знахідку, яка важить 7,4 кілограма та має довжину близько 35 сантиметрів, передали науковцям Львівського національного університету імені Івана Франка.

Артефакт у липні 2026 року знайшов випускник географічного факультету університету Володимир Проць. Нині чоловік служить у Державній прикордонній службі України.

Фахівці кафедри геоморфології та палеогеографії зазначають, що характерна ребриста поверхня зуба є типовою для мамонтів. Подібні рештки іноді вимиває вода з давніх відкладів, зокрема на території поблизу Карпат та вздовж річок.

Точний вік знахідки наразі встановити неможливо. За словами доцентки кафедри, кандидатки географічних наук Олени Томенюк, для цього необхідно провести радіовуглецевий аналіз.

Водночас місце, де виявили зуб, може свідчити про те, що він належав до пізніших форм мамонтів. Попередньо науковці визначають можливий період життя тварини в межах від 100 тисяч до 11,7 тисячі років тому. Водночас не виключено, що річка могла перемістити рештку зі значно давнішого шару.

Плейстоцен, упродовж якого жили мамонти, завершився приблизно 11,7 тисячі років тому. У цей період ці тварини були поширені на території сучасної України. Їхні кістки та зуби дослідники регулярно знаходять у різних регіонах країни.

Одним із відомих прикладів є палеолітична стоянка Молодове на Дністрі в Чернівецькій області, де археологи виявили споруди, створені з кісток мамонтів. Водночас для Львівщини подібні знахідки є доволі рідкісними.

Науковці звертають увагу і на хороший стан зуба. Вологе середовище могло сприяти його природній консервації. Ймовірно, рештка тривалий час перебувала у відкладах, а потім опинилася на поверхні через розмивання берега або була перенесена течією.

Надалі зуб мамонта зберігатиметься в колекції Львівського національного університету імені Івана Франка. Його планують використовувати як навчальний матеріал для студентів.

У Болгарії після рекордного зниження рівня води в Дунаї виявили останки, які, ймовірно, належать стародавньому мамонту.

Про це повідомляє Махала з посиланням на Reuters.

Незвичайну знахідку помітив місцевий житель поблизу села Ряхово на півночі країни. Чоловік помітив на оголеному дні річки великі кістки та повідомив про знахідку фахівців Регіонального історичного музею міста Русе.

На місце виїхали експерти, які попередньо встановили, що знайдені рештки можуть належати мамонту. Серед них — нижня щелепа, два бивні та, ймовірно, ребро стародавньої тварини.

Директор Регіонального історичного музею Микола Ненов повідомив Болгарському телеграфному агентству (BTA), що кістки мають вилучити для подальших досліджень. Фахівці планують встановити їхній точний вік, походження та підтвердити, чи справді вони належать мамонту.

«Я б не назвав це сенсацією, але будь-яке відкриття таких стародавніх останків дуже важливе для науки», — зазначив Микола Ненов.

Вчені давно припускали, що територія, де зробили знахідку, тисячі років тому була болотистою місцевістю. Саме там, імовірно, й загинула тварина, останки якої збереглися до наших днів.

Сама знахідка стала можливою через рекордне обміління Дунаю. Протягом останніх тижнів рівень води у другій за довжиною річці Європи різко знизився внаслідок тривалої спеки та посухи, які охопили значну частину континенту. Через це на окремих ділянках річки стало видно дно, яке десятиліттями залишалося прихованим під водою.

Після вилучення останків науковці проведуть комплексні дослідження, щоб визначити їхній геологічний вік, підтвердити вид тварини та з’ясувати обставини її загибелі.

В Україні до завершення 2026 року заплановано проведення ще одного перепоховання видатного національного діяча — одного з ключових командирів Армії Української Народної Республіки.

Про це поінформував очільник Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров.

Керівник УІНП зауважив, що підготовчий процес вже розпочався, проте певні процедурні деталі наразі залишаються конфіденційними задля успішного фіналу справи. Перелік діячів, чиї останки планується повернути в Україну, вже повністю сформовано.

«Паралельно тривають дуже багато процесів з приводу різних прізвищ, різних людей. І на сьогоднішній момент ми створюємо всі передумови, щоб цього року ми так само змогли провести ще перепоховання», – сказав очільник УІНП.

Пошукова діяльність фахівців охоплює не тільки добу визвольних змагань, а й значно давніші епохи — зокрема, тривають пошуки місць поховання українських князів та гетьманів. Результати цієї роботи публікуватимуть лише після фактичного повернення останків на батьківщину.

Відомо, що Кабінет міністрів раніше затвердив рішення про перепоховання в Україні засновника Організації українських націоналістів та полковника Армії УНР Євгена Коновальця. У суботу, 15 серпня, у київському Патріаршому соборі УГКЦ пройшли заупокійні богослужіння за Євгеном Коновальцем, чий прах напередодні було доставлено в Україну з кладовища «Кросвейк» у Нідерландах.