Міносвіти планує зменшити кількість вищих навчальних закладів в Україні

Протягом останніх років в Україні скорочується кількість випускників шкіл, тому має відбутися зменшення або укрупнення закладів вищої освіти. 

Про це сказав заступник міністра освіти і науки Михайло Винницький в інтерв'ю The Ukrainians.

За його словами, торік в Україні було близько 360 тисяч випускників шкіл, тоді як ще у 2008 році ця кількість сягала 640 тисяч. 

У 2008 році функціонувало близько 350 навчальних закладів, у яких у середньому навчалися по 6,7 тисячі студентів.

Водночас у 2021 році загальна кількість закладів зменшилася до 300. У середньому в кожному з них здобувають освіту близько 3,4 тисячі студентів, додав Михайло Винницький. 

"Проблема відтоку українських студентів за кордон набагато менша, ніж ми думаємо. Спираючись лише на демографію, яка не враховує показників міграції, пов’язаної з війною, ми бачимо постійне зменшення кількості осіб, які народилися на території України 17 років тому. 

До 2033 року в нас буде приблизно 300 тисяч випускників, і це цифра, яка передбачає повернення поки що не підконтрольних Україні територій", – каже заступник очільника МОН.

Також він додав, що нині в Україні крім 100 приватних закладів вищої освіти та 40 комунальних, діє ще майже 170 державних університетів.

У міністерстві розробили законопроєкт про реформу вищої освіти, в результаті якої кількість вишів має зменшитися до близько 100.

"Має відбутися певне зменшення або укрупнення закладів вищої освіти. До того ж законопроєкт передбачає не тільки зменшення кількості університетів, а й поліпшення їхньої якості", - додав Михайло Винницький. 

2024 рік буде вже третім роком, в який Україна через повномасштабне вторгнення не може провести повноцінне зовнішнє оцінювання для вступників. Український центр оцінювання якості освіти вже відпрацював схему проведення національного мультипредметного тесту. Однак цьогоріч очікуються певні зміни.

Про це повідомляє МОН.

Основним нововведенням НМТ-2024 є тестування з 4 предметів, три з яких — українська мова, історія України та математика — є обов’язковими. Право вибору ще одного предмета лишається за вступником. Українська мова є необхідним іспитом для всіх спеціальностей, адже знання державної мови — базова навичка громадянина. Математика демонструє навички аналітичного й логічного мислення, які необхідні для подальшого навчання й розвитку.

«Формат НМТ у 2024 році: 3+1. Відтепер вступники в обов’язковому порядку складатимуть не 3 предмети, а 4: українську мову, математику, історію України та один предмет на вибір. Усі предмети учасники тестування складатимуть в один день у такому форматі: 2 години тестування, перерва і ще 2 години тестування. Таким чином ми рухаємось до стандартів європейських країн, де на випуску зі школи перевіряють знання не менш ніж з 5 предметів», — зазначив заступник міністра освіти і науки України Михайло Винницький.

У МОН переконані, що зарахування історії України до категорії обов'язкових для складання предметів є важливим кроком для зміцнення національної свідомості та самоідентифікації. Такі знання формують здатність аналітичного й критичного мислення, розвивають уміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки й визначати тенденції та закономірності, а також бути стійкими до історичних маніпуляцій і фейків.

«Ми хочемо, щоб учасники тестування були якомога краще обізнаними з питань історії України, знали передумови цієї страшної війни, як сталося, що нині ми перебуваємо у цій точці відносин з Росією. Проте, не включатимемо у програму тестування увесь історичний період. На НМТ перевірятимуть знання лише за період від XVI століття і дотепер», — прокоментувала директор Українського центру оцінювання якості освіти Тетяна Вакуленко.

Вступники, як і раніше, могтимуть самостійно обрати предмет для вступу на бажану спеціальність і підтвердити знання у цій галузі. Предмет на вибір показує індивідуальну освітню траєкторію людини та стимулює до вивчення іноземних мов або природничих наук. А університети обиратимуть вступників на основі їхньої мотивації та готовності до вивчення конкретної спеціальності.

Учасник зможе скласти предметні тести в один день, а якщо йому щось завадить (хвороба, повітряна тривога під час тесту тощо), то зможе пройти тестування в додаткову сесію. Кожен блок триватиме 120 хвилин, з перервою між ними. Така модель тестування є вимушеною, але прийнятною в умовах воєнного стану: учасникам потрібно буде лише раз з’явитися до екзаменаційного центру. Завдяки цьому вступникам не треба долати подекуди значну відстань до екзаменаційних центрів і ризикувати безпекою. А ті, хто складатиме тестування за кордоном, зможуть це зробити у місцевих екзаменаційних центрах.

Ті, хто не планує вступати до закладів вищої освіти, можуть не складати НМТ. У 2024 році для випускників немає обовʼязкової державної підсумкової атестації. Пробного НМТ також не проводитимуть. Однак для того, щоби цьогорічні вступники мали можливість підготуватися до складання НМТ, Український центр оцінювання якості освіти має вчасно проінформувати учасників про специфіку тестування, зокрема заздалегідь оприлюднити демонстраційні варіанти тестів.